Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кла 338 кга клака театр. Клика* клакёр, -ра театр,' клакёр [Маринк а..: Серденько, я зараз підслухала, що клакери змовлялися Шикати Марусі. Жалівни- цькйй! Невже? Така підлість? (Стар,)]. клаксон техн. клаксой [Інколи еовсім близько трубив кЯаксой або бринів трамвай (Смол.)]. клан, -ну ист. клан. кланятися, -няюсй* -НябШСя кланяться; (эдо* роватьсл или прощаться **- ещё) расклиниваться (с кем) [Ходить по Кутку, кланяється, з усіма прощається (Н.-Лев.); Кланяйся ма* мі... нехай простять (Коцюб.); Броненосець наш, тримаючись кільватерного струмка Переднього судна, безупинно кланявся носом (перекл. з Новикова-Прибоя)]; низько ^тися (кому/ чоМЙ перен. неодобр. низкопоклбнничать, нйзкопоклбнствовать (перед кем, перед чем). клбиан клапан. клапанний клапанный. клепати, -паю, *паєш хябпать [Лежить собі [Осел] та тільки довгими вухами клапае (Фр.)]\ ~>пав підкбвами хлябают пбд* кбвы. клаповухий равг. рёдк. вйсло^хйй, лопо* ^хий [Трава булал неоднакова — то ма- ленька-маленька, пряма * немов настрижена ножицями, то наче клаповуха, кручена (перекл. в Федіна)]\ см. также каплов^* хий, каплоухий. клапоть, -птя 1) кусбк; (оторванный, неровный, помятый — ещё) КЛОК; (обре&окъре* же отрывок ткани и кожи — ещё) лоскут [Тикоцинський пдклав на стіл перед королем клапоть полотна (Риб.); Рожевіли на синьому полотнищі неба легенькі клапті хмарин (Козач.)]; 2) (д речи) редк. Обрывок [З вулиці До вікна перёхлюпнулисяг клапті схвильованої мови (Ст*)]. клапо^хпй см. клаповухий. клаптевий лоскутный. клаптик уменьш. 1) кусбчбк; нлочбк; Лоскуток, лоскутик [Вгорі, між віттям осокора, просвічували клаптики неба (Донч.)\ Вариш беруть сталеві королі На клаптику Корейської землі (Дмитр*)]; 2) обривок [Клаптик пісні з "поля прилетів.*. (Рил.)]. Ср< клапоть 1—2. клаптиковий лоскутный. • клаптичок, -чка уменьгич ласк, от клаптик. Клара Клара. кларнет муз* кларнет [По всіх місцях заграло разом безліч кларнетів І^Вас.)]. кларнетист му в. кларнетист. * • * клас, -су 1) (социальная группа) класс [Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була ' історією боротьби класів- (Комун* ман.)]\ 2) школьна і нр. класе [3 десятим класом у Ольги Карлівни особливі стосунки (Коп.); Сонце дивиться на нас, Заливає йсіійй клас (Рал.)]- - * клАсий классик | Класпки української (ітера- тури продовжували велику традицію Шев« ченка (Корь,)]. класика клйссика. класифікатор, -ра классификатор.. класифікаційний классификационный. класифікація классификация* класифікувати, ^-к^ю, -к^вш классифицйро- 1 вать. класифікуватися, -кається классифицироваться» класицизм, -му классицизм. класичний классический [Профіль був у неї, справді, чисто класичний (Коб.)]. класично нар. классически. класний классный [Без попередження [директор] рвонув двері і став убік у світлій квадратній класній кімнаті (Коп.); Як завжди кваплячись, з підніжки класного вагона ще на ходу зіскочив командир полку (перекл. в Симонова)]. •' класовий классовый [Бея писана історія до цього часу була історією класової боротьби.. (Ленін)]. класовість,'-вості классовость. класово нар. классово. класти (кладу, кладеш) 1) класть; (уст. рит.; книжн. є значении совершать, делать — еще) полагать; (прям.— ещё) ложйть (разг.); (на кого і на что пъорж*, ирон.— ещё) возлагать; (во что-нибудь, на чём-нибудь—ещё) ?гкл?дывать; (о сбережениях—ещё) помещать Шістнадцять кіс дзвенять, гудуть, Густі жита кладуть (Воронько); Місяць кладе на панелі печать.,. (Сое.)]; г^ти в голову (о многих — в гблови) перен. разг. думать, полагать [Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Шевч.)]; г**ти Край чом^ см. край1 2; ^ти поклін торж. кланяться [Високі сосни, вам кладу поклін! Хоч, України польової син, Я більше звик до дуба, до грабини (Рил.)]; ^*ти п о к л б н и (при молитве) уст. класть (бить) поклбны [І він став поклони класти, гаряче почав молиться (Фр.)]; ^ти притиск (натиск) делать ударение [Хлопчик: Ви-те прийшли вже, тату? Л у к а ш: Вже, мій сину. (На слові «сину» кладе іронічний притиск) (Л. Укр.);*— Пам'ятайте, щоби живий був!— сказав він, усміхаючись і кладучи натиск на те слово «живий» (Фр*)]; ^ти спати укладывать спать [Марино, клади дітей спати!.. (Коцюб.)]; 2) строит, класть (из камня); строить, ставить [Край Довбуще- вого звору.. стара Семениха кладе хату (Черемш)]; 3) (о яйцах) с.-х. класть. кластися (кладуся, кладешся) 1) ложиться; укладываться [Чорна рілля рівно клалась* скиба за скибою з-під нового плуга (Коцюб.); Сама Зінька не клалася спати (Головко)]; 2) разг. готовиться; собираться [Дощик сьогодні клався, клався, та й не зірвався (Чуб.)]; кладеться на годину безл. обещает быть хорбшая погбда; кладеться на дббре (на добро) бвзл* складывается хорошб(н лучшему), удаётся, удача (кому) [Як на добро кладеться, то ц на скіпку прядеться (Лом.)]; 3) страд, з. класться; возлагаться;.укладываться; помещаться; класться; стрбиться, ставиться; класться; ср. кл&сти 1—3. кластйчни и горн, кластцческий. клаузуло юр. и пр. клаузула.. , клац межд. щелк, клацания щёлканье; прищёлкивание; разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)