Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кла •339 кло щёлк; лязг, лязганье [Клацання машинки стихло, я почув діловиті кроки секретарки (Гал.)]. Ср. клацати. клацати, -цаю, -цаєш, клацнути, -ну, -непі щёлкать, щёлкнуть; (слегка — еще) прищёлкивать, прищёлкнуть; (о зубах и металлических предметах — еще) лязгать, лязгнуть; (только о зубах несоверш* — также) ляскать [Через колії просто на гайдамаків бігли червоногвардіиці, загрозливо клацаючи затворами (Пат); Кида* ло в жар і холод, тремтіли руки, клацали зуби (перекл. в Фурманова); Він клацнув закаблуками і обернувся до нас (Смол.); Розумний Волохая грізно загарчав і клацнув зубами (Трубл.)]. клевер, -веру бот, (Тгі/ОІіит Ь.) клевер; (реже) трилистник, трифоль [Дві бригади косили густий клевер (Куч.)]. клеверище с.-х. клеверище. клевернпй клеверный [Літак зайшов на другий круг і вже з іншого боку мчав на клеве рне поле (Куч.)]. клеверотёрка с.~х. клеверотёрка. клеверотёрочний с.-х. клеверотёрочный. клевета клевета* [За очі клевета, а у очі правда (Ном.)]. клеветник, -ка" клеветник. клеветнйця клеветница. клевёць, •вц&уст. клевёц, молоток [О р ф е й: ..Мені здавалось, я вже став клевцем чи долотом, аж я ще все людина... (Л. Укр.)]. клеврет книжн. уст. клеврет. клеевар, -ра клеевар. клеєваріння клееварение. клеєварний клееварный. клееварня клееварня. клеєний 1) прич. клеенный; 2) прил. клеёный. клеєння клёение, клейка. клеєподібний клееобразный. клеїльний клеильный. клеїльник спец. клеильщик. клеїльниця спец. клеильщица. клеїти (клею, клеїш) клеить [І в мозолях рука його уперта Шукав, клеїть сірого конверта... (Мал.)]; О ^ти д^рня (дурника) см. дурень 1, дурник. клеїтися (клеїться) клеиться [Розмова чогось не клеїлась (Коцюб.)]. клей (род. клею) клей [В майстерні пахло сосновими стружками й столярним клеєм (Донч.)]; ***и у голові см. голова 1; він м & в ~и у голові, см. голова 1; без клею в голові фалі, без царя в голове. клейка клейка* клейкий клейкий [Зараз сонце пробивається сюди легко, бо виткнулись з бруньок лише перші листочки* Ці листочки ще прозорі, клейкі і глянсуваті (Коп.)]* клейкість9 -кості клейкость, клейковина биол. клейковина. клеймйти, -млю, -мйш клеймить* клеймлений 1) прич* клеймённый; 2) прил. клеймёный. клеймо клеймб [На твоїм чолі Випалюй) ганьби клеймо я (Фр.)]* клеймований 1) прич. клеймённый; 2) прил. клеймёный [Він сідає на обтесану підвалину і-гладить рукою клеймований стовбур (Ст.)]. клеимувальник спец, клеймовщик. клеймувальниця спец, клеймбвщица. клеймування кле имение. клеймувати, -мую, -муєш клеймйть. клеймуватися, -муеться клеймиться. клеїш6 разг. см. клеймб. клейіібд, обл. клейнбт 1) уст. драгоценность, сокровище [Клейнодів повен був скарб- . ниці схов — Укупі а сином хан туди ввійшов (перекл. Бажана); Милосердними треба вам буть Задля всього живогої Бо життя— се клейнод, хіба ж є Що дорожче над нього? (Фр.); В шкатулках блистіли ьсіма барвами клєйнотй великої вартості (Фр.)]; 2) (только мн. ч.): клейнбди, -дів, клєйнотй, -тів ист. знаки власти, атрибуты власти, регалии [Ідуть: кошовий, Хмельницький, Лизогуб несе скриньку, в якій гетьманська булава і клеиноти (Корн.)]. клейовий клеевой* клейонка клеёнка [Диванчик, укритий клейонкою, був дуже холодний (Ільч.)\. клейонковий клеёночный. клеіїбнчатіш клеёнчатый [Старик в чорному клейончатому фартусі., заклопотано замітав головну алею (перекл. з Павленка)]. клейстер, -теру клейстер. клёйтух пыж [Клейтухи Єрмолай добував з власної, очевидно, невичерпної шавки (перекл. з Тургенева)]. клекіт, -коту 1) клбкот [Міжгір'я гриміло бойовим клекотом (Гонч.)]; 2) клёкот, ..клёкт [Летять орли, і клекіт їх лунає . (Важан)]* Ср. клекотати 1—2. клекотання, клекотінпя 1) клокотание [Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Бажан)]; 2) клекта- ние [Чорногузи по стріхах, витягшись на одпій нозі, одностайним клекотанням ві- . тали ранішнє сонце (Коцюб.)]. Ср. клекотати, клекотіти 1—2. клекотати, -кочу, -кбчеш и клекотіти, -кочу, •котиш 1) Клокотать; (перен. — ещё) бить . ключом [Клекоче в долині Алма... (Коцюб.); Майданами клекоче Москва — вселюдський центр вселюдських дій і дум (Сос.)\ Як потік клекотить! Як гуде Черемош! (Фр.); Я чую, що в моїх грудях клекотить, душить коло серця (Я.-Лев.)]; 2) (о птицах) клекотить, клект^ть. клекотіння см. клекотання. клекотіти см. клекотати. клекотливий клокбчущий [Човен уже кинуло в клекотливу яму на порозі (Ле)]. клект, -ту. клёкот, клёкт [Клект орлячий з-під хмари чути (Ном.)\. клектапня 1) клокотание ]В обагрених хмзг рах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке (Бажан)\; 2) клек- тбние. Єр. клекотати 1—2. клектбти, -кчу* -кчеш редк. см» клекотати 2. клёма техн. клемма. Клементина Клементина. клен клён [Останній промінь, як стилет, поранив кл§н на осінь (Тич.)\. кленйпа разг. кленбвое дерево, клен [Перелинув голубочок з дуба па кленину (Мстл.)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)