Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
клп 341 клі клич рит. кликнуть клич [Вітчизна кликне клич, А ми, як грім: — Готові! (Дор.)]. кликатися (клйчеться) призываться; требоваться. Ср. кликати 1. кликнути см. кликати, кликун, -на обл. глашатай, зазыватель; уст. кликун, кликуша кликуша. кликушество кликушество. кликушествувати, -ствую, -ствуєш кликушествовать. кликушеський кликушеский. Клим Клим. Климентій, Климент Климёнтий, Климент. клин клин [Яке дерево, такий клин (Ном.); Зійшовшись гострим клином, городи закінчились (Козач.); Зробити все, щоб якнайбільше нагромадити і повністю зберегти вологу в грунті на ярому та озимому клинах! (Рад. Укр., 1946, III)]; світ не ^ном зійшовся перен. разг. свет не клином сошёлся [Про мене — байдуже: світ не клином зійшовся: не буде Галя — буде другая... (Мирн.)]. клинець (род. клинця) уменьш., ласк. разг. клинышек [Стрункими пружними клинцями пішла авіація, розгортаючись над дотами (Гонч.)]. клинковий спец. клинковый, клиночный. клиння собир. клйнья [Рубай, сину, яворину, добре клиння буде (Чуб.)]. клиновидний клиновидный. клиновий техн. клиновой. клинок, -нка 1) клинок [Золоті клинки блис- тіли од проміння (Сос); Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів (Л. Укр.)]; 2) (уменьш. от клин) клинышек [Цяткою, грядочкою здавався клинок, перекопаний лопатами (Скляр.)]. клинопис, -су филол. клинопись. клинописний филол. клинописный. клиноподібний клинообразный. клинуватий клиновидный; разг. клиноватый [Фрол—маленький кволий дідок з клину- ватою борідкою (перекл. з Шолохова)]. клинцювання клинцевание (только действие); клинцбвка. клинцювати, -цюю, -цюєш 1) строит, клин- цевать [Залу заразом і клинцювали і зараз мазальниці и валькували (Н.-Лев.)]; 2) забивать клин (во что) [Гей танцюй, да гей танцюй, серце ворога клинцюй! (Тич.)]. клинцюватий разг. клинообразный, клиновидный [Голова невідомого продовгувата; підборіддя різко випнуте, клинцювате (Ст.)]. клинцювато нар. клинообразно [З-під чорної хустки клинцювато окреслюється високий лоб (Ст.)]. клинчастий клиновидный, клинчатый [Кирило розрізав кавун куцим клинчастим ножем (перекл. з Федіна)]. клинчик уменьш., ласк. разг. клинышек. клйця эл. клйца, клич, -чу клич; (реже) клик [В нас клятва єдина і воля єдина, Єдиний в нас клич і порив (Важан)]. кличка кличка [Федір Орлов — моя партійна підпільна кличка (перекл. з Федорова)]. І кличний призывный [Над лісом підвелись дівочі співи кличні (Важан)]; О^ний відмінок, ^па ф 6 р м а грам, звательный падёж, звательная фбрма. клично нар. призывно [Кінь заіржав втрете, протяжно і клично (Риб.)]. клишавий разг. косолапый. клишавість, -вості разг. косолапость. клишаво нар. разг. косолапо [Клишаво йде (Н.-Вол. у.— Сл. Гр.)]. клишоногий разг. косолапый [От вилазить клишоногий [ведмідь] уночі (Забіла)]. клишоногість, -гості разг. косолапость. клівер, -вера мор. кливер [Коли шторм почав вщухати і вітер перемінився, підняли клівер і помалу допливли до свого острова (Трубл.)]. клієнт клиент. клієнтка клиентка. [ клієнтський клиентский. клієнтура клиентура. клієнтурний клиентурный. клізма мед. клйзма. кліка клйка [Чаикайшістська кліка намагалась тримати трудящих не ліпне в матеріальних, а й духовних злиднях [Гонч.)]. клімактеричний физл. климактерический. клімактерій, -рію физл. климактерий. клімат, -ту климат. кліматизуватися, -зуюся, -зуєшся климатизироваться. кліматичний климатический. кліматолог климатолог. кліматологічний климатологический. кліматологія климатология. клініка клиника [Цього разу професор Буйко пізно виходив з клініки (Ваш)]. клініцист мед. клиницист [Клініцисти і фізіологи вже давно цікавляться питанням про нервові впливи на склад крові (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)]. клінічний клинический [Клінічний городок. Я йду все далі й далі (Сос.)]. клінкер, -керу техн. клинкер. клінкерний техн. клинкерный [Він [вітер] засипав клінкерні бруківки рваним золотом кленового листя (перекл. а Полевого)]. клінкерувати, -рую, -руєш техн. клинкеровать. клшно нар. обл. на коленях; рит. коленопреклонённо; перен. покорно кланяясь; покорно. кліп межд. хлоп. кліпання мигание; моргание; хлбпанье (глазами). Ср. кліпати. кліпати, -паю, -паєш, кліпнути, -ну, -неш • мигать, мигнуть; (о глазах — егиё) моргать, моргнуть, (только несоверш.) хлопать (фам.) [Над ним широке небо: кліпають на нім зорі, як дитячі очі (Март.); Б а т у р а [Кандибі]: Не кліпайте очима і слухайте (Еорн.); Сліпучим, блакитним світлом кліпнули віконця (Донч.); Шофер байдуже сидів, не кліпнувши оком (Верш.)]; <^патп очима перед ким перен. разг. хлопать глазами перед кем [Мені, старому, не годиться перед районним секретарем очима кліпати (Козач.)]. кліпер, -пера мор. клйпер. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)