Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

їм І
342
кло
кліпнути см. кліпатп,
кліринг, -гу фин. клиринг.
клістир, фа мед. клистир.
клістирний мед. клистирный.
клітина биол. клетка.
клітйика виол, клеточка [Життя, здавалося,
сотилося з кожної клітинки її єства (Смол.)].
клітгїшшй биол. клеточный [Клітинні
елементи легко переходили в круглу і
полігональну форму (Мед. ж., 1949, XIX, 1)].
клітка 1) клетка [Лящали та щебетали всілякі
птахи у клітках... (Коцюб.); Скрізь
валялися розланисті верхи, почорнілі стоси одно-
метровок, клітки хворосту (От.)]} папір
у ~ку бумага в клітку; грудна" ~ка
анапі. грудпбя клбтка ІЗашуміло в ушах,
і, здавалось, серце зупинилось, міцно
притиснувшись до грудної клітки (Куч.)];
2) (подъёмное устройство) еорн. клеть,
клітковий клеточный.
клітковина бот., анат. клетчатка.
клітковинний биол. клетчатый.
клітор, -ра анат. клйтор, похотнйк. '
кліточка уменьшу ласк, клбточка [Всі
кліточки проти прізвища кожного школяра були
давно вже заповнені назвами книжок
(Д<жч.I.
клітчастіїй клетчатый [[Марта] накинула па
плечі велику клітчасту хустку і вийшла
па двір (От.)].
^кліть, -ті 1) горн, клеть [Коли сирена зазивно
прокричала вдруге, батько й син уже стояли
перед кліттю (Риб.)]; 2) обл. клетка [Серцег..
тужно б'ється, наче пташка в кліті (Фр.)];
3) (помещение) обл. кладовая; обл. клеть
[Узяла сестру попід силу та веде в кліть
[Федьк.)].
кліше нескл. сущ. ер. р. по лил р. клише.
клішневйдннй клешпевйдный,
клішнеподібний клешнеобразный.
клішіїй, клешня клешня [Василько впіймав
у картуза чорного вусатого рака. Він грізно
ворушив клешнями і намагався втекти
{Донч.)].
кліщ, *шД внт. клеш (Деякі заразні хвороби
передаються різними кліщами, які па
надають на тварин (Коль, вироби, енцикл.)];
корбстяний ~щ внт. чеебточный
клещ, задень.
кліщик внт. к лещин.
кліщинець, -пцй бот. (Агат Ь.) арбйник.
кліщинцеві, -вих сущ. бот. арбидные.
клїщити, -шу, -щиш обл. сжим6ть (тискДми);
перен. сжимать, теснить, щемить.
кліщі, -вдів клбщй [Хома не чув утоми. Його
руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні
труби (Коцюб.); Вся затиснута в кліщі-
(німецька) флотилія була знищена (Коепак)].
клоака клоака.
кло&чнпії клойчный,
клобук, »к& церк. клобук.
клбвня обл. род рыболовного снаряда
[Убраний Лев у полотняну одежу.., в руках
кловня (малий ятірець) (Л. Укр.)].
клозет клозбт.
клозетний клозетный.
клок клок [3 ледачого вовка"хоч шерсті клок
(Ном.); Клок волосся у нього упав з голови
на лоб і насунувся на очі (Мирн.)].
клбкати, -каю, -каєш, клбкнути, -пу, -пеш
разе, щёлкать, щёлкнуть [Клокнула
язиком і лукаво прищурила око (оао.)]. »
клокйчка 1) обл. (деревгінньїй) колокбльчик;
обл. ббтало [По лісі калатають клокички —
десь пасеться товар* (Л. Укр.)]; 2) бот.
(ЗіарНуїеа Ь.) клекйчка [Бажано також
розширити [в полезахисних * смугах]
асортимент і чагарникових порід як місцевими,
так і культурними видами: гордовиною
(УіЬигпит Іапіапа), клокичкою (Вот< ж.%
1953, Ху 1)].
клбкнути см. клбкати.
клонити, -ню, -ниш клонить, склонить [Тут
голову свою ще нижче клонить дід (перекл.
Рильського); Перед могилою твоєю Ми
клоним голови свої (Оос.)]; "**пить на сов
безл. клбиит ко сну.-
клонитися, -шося, -нигася редк. склониться,
клониться [Русалка Польова клониться
низько перед Мавкою, дякуючи, і никне в
житі (Л. Укр.)]. і » »
клоп, -па знт. клоп.
клошяіія разг. клоповник.
клопіт, -поту, (также мн. ч.) клопоти хлбпоты;
заббты; (реже) беспокбйство, заббта, труд;
разг. возня, (эмоциональнее) маята;
(обременительная обязанность) обуза;
(затруднительное положение) переплёт {разе.)
[Домашні клопоти потребували його уваги (Коцюб.);
Мамі не було з нею ніякого клопоту (Б. Баси*
левська — переклад); Ця жінка, мабуть,
з дитинства не знала ніякого клопоту (Ваш);
Бувало де забарюся,-—уже і клопіт, і
сльози (Мирн.)]; ~*т мені з вймиї разг.
наказание мне с оами!; спотом
клопотати разг. тревбжить [Воно [серце] ще ііє
знало тії лихої чутки, - що носилася, як
вихор, по місту 1 клопотала людей
неабияким клопотом (Мирн.)]; спотами
клопотати приносить хлбпоты (заббты) [Йшлося
вже до різдва. Врочисте свято клопотало
кожну сім'ю своїми споконвічними
клопотами (Мирн.)]; ^поту пбвна голова разе.'
хлопбт полон рот; а мені (який) ~т?
разе, а мне какбе. дело?, а мне что?; без
«-поту (спокойно) разі, без хлопбт, без за-
ббт; вз йти на себе ~т взять на себй
хлбпоты (труд); завдавати, гав-
д & т и ~"*чюту к о м у причинить,
причинить хлбпоты (беспокойство) ком?, (только
сов ерш.) наделать хлопбт ком^; (создавать
неудобства —« ещё) причинять, причинйіь
стеснения ком?, стеснить, стеснить когб,
•атруднять, затруднить когб; (нарушать
покой — ещё) озаббчивать, озаботить когб;
(ставить в затруднительное положение —
ещё) озадачивать, озадачить когб [Щоб не
завдавати жінкам клопоту, Іскров спав на
кухні (Вфйч.)]; на роб йти **поту
наделать хлопбт; не о у л б **поту
(выражение неудовольствия) разг. не было печбли;
не твій **т {тебя не касается) разе. фам.
не твоя заббта, не твой печаль; ускочити
в ~+г попасть в бед^ (разг. в передрягу, в
переделку, в переплёт); попасть впросак;
ще один ~т спав з плечей раьг.
ещё однй об^за є рук долбй; з ч у ж б г о
^*поту голові болить погов. в чужбм

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)