їм І 342 кло кліпнути см. кліпатп, кліринг, -гу фин. клиринг. клістир, фа мед. клистир. клістирний мед. клистирный. клітина биол. клетка. клітйика виол, клеточка [Життя, здавалося, сотилося з кожної клітинки її єства (Смол.)]. клітгїшшй биол. клеточный [Клітинні елементи легко переходили в круглу і полігональну форму (Мед. ж., 1949, XIX, 1)]. клітка 1) клетка [Лящали та щебетали всілякі птахи у клітках... (Коцюб.); Скрізь валялися розланисті верхи, почорнілі стоси одно- метровок, клітки хворосту (От.)]} папір у ~ку бумага в клітку; грудна" ~ка анапі. грудпбя клбтка ІЗашуміло в ушах, і, здавалось, серце зупинилось, міцно притиснувшись до грудної клітки (Куч.)]; 2) (подъёмное устройство) еорн. клеть, клітковий клеточный. клітковина бот., анат. клетчатка. клітковинний биол. клетчатый. клітор, -ра анат. клйтор, похотнйк. ' кліточка уменьшу ласк, клбточка [Всі кліточки проти прізвища кожного школяра були давно вже заповнені назвами книжок (Д<жч.I. клітчастіїй клетчатый [[Марта] накинула па плечі велику клітчасту хустку і вийшла па двір (От.)]. ^кліть, -ті 1) горн, клеть [Коли сирена зазивно прокричала вдруге, батько й син уже стояли перед кліттю (Риб.)]; 2) обл. клетка [Серцег.. тужно б'ється, наче пташка в кліті (Фр.)]; 3) (помещение) обл. кладовая; обл. клеть [Узяла сестру попід силу та веде в кліть [Федьк.)]. кліше нескл. сущ. ер. р. по лил р. клише. клішневйдннй клешпевйдный, клішнеподібний клешнеобразный. клішіїй, клешня клешня [Василько впіймав у картуза чорного вусатого рака. Він грізно ворушив клешнями і намагався втекти {Донч.)]. кліщ, *шД внт. клеш (Деякі заразні хвороби передаються різними кліщами, які па надають на тварин (Коль, вироби, енцикл.)]; корбстяний ~щ внт. чеебточный клещ, задень. кліщик внт. к лещин. кліщинець, -пцй бот. (Агат Ь.) арбйник. кліщинцеві, -вих сущ. бот. арбидные. клїщити, -шу, -щиш обл. сжим6ть (тискДми); перен. сжимать, теснить, щемить. кліщі, -вдів клбщй [Хома не чув утоми. Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.); Вся затиснута в кліщі- (німецька) флотилія була знищена (Коепак)]. клоака клоака. кло&чнпії клойчный, клобук, »к& церк. клобук. клбвня обл. род рыболовного снаряда [Убраний Лев у полотняну одежу.., в руках кловня (малий ятірець) (Л. Укр.)]. клозет клозбт. клозетний клозетный. клок клок [3 ледачого вовка"хоч шерсті клок (Ном.); Клок волосся у нього упав з голови на лоб і насунувся на очі (Мирн.)]. клбкати, -каю, -каєш, клбкнути, -пу, -пеш разе, щёлкать, щёлкнуть [Клокнула язиком і лукаво прищурила око (оао.)]. » клокйчка 1) обл. (деревгінньїй) колокбльчик; обл. ббтало [По лісі калатають клокички — десь пасеться товар* (Л. Укр.)]; 2) бот. (ЗіарНуїеа Ь.) клекйчка [Бажано також розширити [в полезахисних * смугах] асортимент і чагарникових порід як місцевими, так і культурними видами: гордовиною (УіЬигпит Іапіапа), клокичкою (Вот< ж.% 1953, Ху 1)]. клбкнути см. клбкати. клонити, -ню, -ниш клонить, склонить [Тут голову свою ще нижче клонить дід (перекл. Рильського); Перед могилою твоєю Ми клоним голови свої (Оос.)]; "**пить на сов безл. клбиит ко сну.- клонитися, -шося, -нигася редк. склониться, клониться [Русалка Польова клониться низько перед Мавкою, дякуючи, і никне в житі (Л. Укр.)]. і » » клоп, -па знт. клоп. клошяіія разг. клоповник. клопіт, -поту, (также мн. ч.) клопоти хлбпоты; заббты; (реже) беспокбйство, заббта, труд; разг. возня, (эмоциональнее) маята; (обременительная обязанность) обуза; (затруднительное положение) переплёт {разе.) [Домашні клопоти потребували його уваги (Коцюб.); Мамі не було з нею ніякого клопоту (Б. Баси* левська — переклад); Ця жінка, мабуть, з дитинства не знала ніякого клопоту (Ваш); Бувало де забарюся,-—уже і клопіт, і сльози (Мирн.)]; ~*т мені з вймиї разг. наказание мне с оами!; спотом клопотати разг. тревбжить [Воно [серце] ще ііє знало тії лихої чутки, - що носилася, як вихор, по місту 1 клопотала людей неабияким клопотом (Мирн.)]; спотами клопотати приносить хлбпоты (заббты) [Йшлося вже до різдва. Врочисте свято клопотало кожну сім'ю своїми споконвічними клопотами (Мирн.)]; ^поту пбвна голова разе.' хлопбт полон рот; а мені (який) ~т? разе, а мне какбе. дело?, а мне что?; без «-поту (спокойно) разі, без хлопбт, без за- ббт; вз йти на себе ~т взять на себй хлбпоты (труд); завдавати, гав- д & т и ~"*чюту к о м у причинить, причинить хлбпоты (беспокойство) ком?, (только сов ерш.) наделать хлопбт ком^; (создавать неудобства —« ещё) причинять, причинйіь стеснения ком?, стеснить, стеснить когб, •атруднять, затруднить когб; (нарушать покой — ещё) озаббчивать, озаботить когб; (ставить в затруднительное положение — ещё) озадачивать, озадачить когб [Щоб не завдавати жінкам клопоту, Іскров спав на кухні (Вфйч.)]; на роб йти **поту наделать хлопбт; не о у л б **поту (выражение неудовольствия) разг. не было печбли; не твій **т {тебя не касается) разе. фам. не твоя заббта, не твой печаль; ускочити в ~+г попасть в бед^ (разг. в передрягу, в переделку, в переплёт); попасть впросак; ще один ~т спав з плечей раьг. ещё однй об^за є рук долбй; з ч у ж б г о ^*поту голові болить погов. в чужбм
|