Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зав 19 зав пасмами зависав туман (Панч); Занесене 1 звідкись повінню торішнє сіно сохло, за- І виснувши на кущах (Гонч.); Другим ударом дозорець перепоров шию, а третій удар завис, рука закам'яніла (Ле)]. зависити см. завйшувати. завислий повисший; зависший. Ср. зависали. зависний обл. завистливый; обл., уст. завистный [В її серці заворушилось щось зависне, щось вороже до своєї приятельки (Н.-Лев.)]. завйспість, -пості обл. зависть [її трохи брала зависність, що сусіді добре вдалися пироги (Н.-Лев.)]. зависнут см. зависати. зависокий высоковаЧый; высбкий; (в большей степени) слишком высбкий, разг. чересчур высбкий [Паркан був., зависокий, і стріли монгольські не досягали молодців зависть, -ті редк. зависть [Вам на зависть, а їй на користь (Ном.)]. завити1 см. завив&ти2. завити3, -вию, -виєш (начать издавать вой) завыть [Зовсім недалеко завив вовк (Шиян); Десь глухо охп\ла гармата, у вишині завив набій (Сос.)]. завитий1 завитый, завитбй. Ср. завивати2. завитий2 завёрнутый; окутанный [Завитий в серпанок оілого диму, Семен зігнувся і схопився за бік (Коцюб.)]. Ср. завиватиз. завитися см. завиватися1. завитка анат. улйтка. завитковий анат. улитковый, улиточный. завиткоподібний анат. улиткообразный. завиток (род. збвнткб) завиток; разг. завитушка [Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завитками (Ст.)]. завитушка разг. завитушка. завихорити1, -рить (о метели и т. п.) завихрить; (поднять вверх) взвихрить. завихорити3, -рю, -риш (взлохматить) разг. взвихрить. завихоритися1, -рюся, -ришся (закружиться и т. п.) завихриться; (подняться вверх) взвихриться [Думка його Закаламутилась, завихорилась, кров прилила в голову (Мири.)]. завихоритися2, -риться (взлохматиться) разг. взвихриться; завихриться. Ср. завихритися2. завихрения мех. и пр. завихрение [Завихрення досягає відкритого моря (перекл. з Сьомушкіна)]. завихрити1 см. завихрювати. завихрити2, -рю, -риш (взлохматить) взвихрить. завихритися1, -вйхрібся, -вихришся (закружиться и т. п.) завихриться; (подняться вверх) взвихриться [Завихрились пари у танці, а за вікнами тремтіли ясні зорі (Куч.)]. завихритися2, -риться (взлохматиться) взви- хрйться; (покрыться вихрами) завихриться (разг.). завйхріти, -рить безл. завихрить, закрутить [Зима довго не хотіла стелиться, а тоді як закуріло, завихріло, світу не видно (Горд.)]. завихрювати, -рюю, -рюєш (редк.), завихрити, -вихрю, -вихриш 1) (с непереходным значением — только соверш.) завихрить; (подняться вверх) взвихриться [Загуркотіли танки, завихрив сніг з-під мерзлих підошов (Мал.)]; 2) (с переходным значением) поднимать вихрем, поднять вихрем; (соверш.-— еще) взвихрить [Вітер лютував на пустирі, завихрював цілі хмарини сніжинок (Соб- ко)]. завйчка редк. привычка [Соф* я: Завичка бути вдвох з дитячих літ день цілий В'язала приязню малих нас (перекл. а Грибоедова)]. завищений завышенный. завйшеипя завышение, завйшуваппя завышение. завйшувати, -шую, -щуєшч зависити, -вишу, -висиш завышать, завысить. завищати, -щу, -щиш завизжать [— Облиш! •— завищала вона пронизуватим голосом (Коцюб.)]. завівати, -віває, завїятЬ, -в(в 1) црвев?ть, повеять [Вітер віє, завівав (Руд.)]; 2) (только соверш. — начаться) завеять, задуть [Завіяла пурга, але будівпицтво не припинялося ні на одну годину (перекл. в Сьомушкіна)]; 3) (покрывать) завевать, завеять; (реже) заносить, занести [Лягла зима. Завіяло дороги (Рил.); Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! (Л. Укр.)]; 4) (проникать) веять, повеять [Туди [в труну] й вітер не завіє (Мил. — Сл. Гр.)]. завід, -воду, (чаще мн. ч.) з&води разг. 1) (о человеческих звуках) плач, вопль (редк.), вбпли [Двоє малих діток божевільно заводили тонким плакучим заводом (Мирн.); Дорогою чую — крик якийсь, плач, завід (Фр.)]; кричати на всі ~води разг. кричать [орать) во всё гбрло [— Слухайте мене, — на всі заводи кричав Ула- сович, — адже я сотник (Квітка)]; 2) (о других протяжных звуках) завывание, вой [Довго їй Црийшлося іти, поки зачула вона дальні заводи собак (Мирн.)]; 3): н а всі ~води, обл. у ^води (быстро) разг. во весь дух [На всі заводи побіг (Ном.); А брат уже летить у заводи тих двох гостей зустрічати (Фед^к.)]. завід, -вбду см. завод4. завідати, -даю, -даєш обл. проведать (разг.), навестить [Одного ранку, ще до сонця, по білій росі, завідав він мене у пасіці (Вовч.)]. завщомий заведомый [Комуністичний Інтернаціонал не може миритися з тим, щоб завідомі реформісти., мали право вважатися членами III Інтернаціоналу (Ленін)]. завщомо нар. заведомо [Приймати бій, коли це завідомо вигідно ворогові, а не нам, є злочин.. (Ленін)]. завідування заведование [Вони прикидали, кого призначити бригадирами, намічали ланкових, підшукували чоловіка на завідування господарством (Скляр.)]. завідувати, -дую, -дуєш заведовать [Музеєм завідує дочка великого винахід- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)