Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кло 344 кду обсуждать [Слухає [Онисько], як клопочуться молоді удвох, що те треба зробити, з тим раніше управитись (Мири.)]. клопоти я, клопотнеча разг. хлопотня (разг.), хлопоты [По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирн.)]. клопотун, -на разг. хлопотун [Клопотун він і жмикрут страшенний, а господар поганий (перекл. а Тургенева)]. клопотуха разг. хлопотунья. клопфер, -фера тел. клопфер. клоп-черепашка (род. клопа-черепашки) энт. клоп-черепашка [Клоп-черепашка. Шкодить озимим і ярим хлібам, особливо пшениці і житу, а також молодим сходам ячменю і вівса (Колг. вироби, енцикл.)]. клоун клбун; (о цирковом — ещё) рыжий (разг.) [На арену вискочили два рудих клоуни (Донч.)]. клоунада клоунада. клоунський клбунский. клочкуватий клочковатый [I почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Мирн.); В низині ще лежав сизий сутінок, тихо курився прохолодний клочкуватий туман (перекл. з Полевого)]. клочок, -чка уменъш. клочбк [Тільки клочки сіна розносив вітер по порожньому майдану (Ільч.)]. клоччастий клочковатый [Ранком потяг вітер зі сходу, червоніло сонце, визираючи з-за клоччастих хмар (Ле)]. клоччя собир. 1) (отходы волокна) пакля; текст, охлбпок, охлбпье [Огню, діти! дьогтю, клоччя! (Шевч.)]; жувати *^чя перен. жевбть (пережёвывать) жвачку [Лев: ..От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Л. Укр.)]\ з а- бивйти *^чям забивать пбклей, паклить; я к з '-'чя батіг разг. прен. никудышный; 2) (куски) клбчья; (реже) клоки [Сірий туман, схожий на клоччя солдатської шинелі, ліниво чіплявся за торішній придорожній бур'ян (Донч.)]. клуб1, -бу (об организации) клуб [Колгоспний клуб мав духовий та струнний оркестри, хоровий, драматичний і шаховий гуртки (Рад. Укр., 1949, III); До клубу йшли, співали юні (Ус.)]. клуб2, -ба (дымчатая движущаяся масса) клуб; (преим. мн. ч.) клуби, -бів клубы [Високий комин ґуральні дихнув клубами диму (Ко- цюб.)\ Клубами вився дим (Фр.)]; з н і м а- ти (здіймати) *%*би ч о г 6 поднимать (разг. подымать) клубы чегб, клубить что. клуб3, -ба анат. равг. бедрб [Ішла [Анна] повільним ритмічним кроком, несла на лівому рамені довгу драбину, а праву руку сперла на клуб, щоб іти в рівновазі (Коб.)]. 1 клубатий бедрбтый. Єр. клуб8. клуби см. клуб8. клубитися, -биться клубиться [Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч.); Над білою рівниною клубилися хмари снігу (Коб.)]. клубний клубный [Як сон, пригадую я клубні вечори (Рил.)]. клубовий анат. подвздбішшй; <^ва кишка анат. подвздбшная кишка; *^ва кістка анат. подвздбшная кость. клубово-стегновйй анат. подвздбшно-бёдрен- ный. клубок, -бка 1) клуббк; (психо-физическоа ощущение — ещё) ком, комбк [Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки (Коцюб.); їжак скрутився в клубок (Коп.); Важкий клубок підкотився їй під горло (Собко)]', <^бкбм (как) клуб- кбм; (при глаголах скатиться и т. п.) куба- рем [Клубком котиться в грудях, бере за горло (Коцюб.)];- ^к брехень клуббк (сплетение) лжи; 2) (какого-нибудь вещества) ком, комбк; 3) (летящая масса пара, дыма и т. п.) клуб [Низиною понад травами перекочувались клубки рожевого туману (Козач.); Стоять мовчки темносині Карпати в клубках срібних, сліпучо-білих хмар... (Гонч.)]. клуботати, -ббче клубить. клуботатися, -ббчеться клубиться [ Христя глянула у вікно: густий туман сірими хмарами клуботався попід горою (Мирн.)]. клубочїти, -чйть и клубочйтися, -чйться клубиться [Сірі масиви садів навколо міста нагадували туман, що клубочів біля входу в ущелину (перекл. а Павленка); Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубо- чаться вгорі і спускають на землю мокрі коси (Коцюб.)]. клубочок, -чка уменъш., ласк. 1) клуббчек [На столі кошик із нитками, з клубочками вовни (перекл. з Вовчка); Дівчатко, яке справді скидалося на мишеня, згорнулося в маленький нерухомий клубочок (Кач.); Маковейчик припадає майже до землі і котиться по ній клубочком (Гонч.)]; 2) комочек. Ср. клуббк 1—2. клубуватися, -бується обл. клубиться [Дим почав клубуватись над припічком, шукав проходу (Мирн.)]. клубчастий клубчатый [Клубчаста хмара спочатку виринула під крилом, а потім знову впала під колеса (Куч.); У високому небі плавали клубчасті, рідкі хмари (Ковач.)]. клумак, -ка обл. см. клунок. клумба клумба; (реже) куртина [ВЬни [квіти] створювали на клумбах примхливий візерунок (Собко)]. клумля обл. см. клбвня. клунок,-нка 1^ котбмка; сумка; (больше) мешбк; (свёрток) узел [По дорозі тяглися люди з ціпками, з клунками (Коцюб.); К и лина..: Лукашу!.. Ані руш! Чи остовпів? Хоч би поміг мені носити клунки! (Л. Укр.)]; 2) (в качестве меры) нолмешкй [Клунок талані (Полт. є. — Сл. Гр.)]. клуночок, -чка уменъш. котбмочка; мешбчек; узелбк [І внучатам із клуночка^ Гостинці [Ганна] виймала (Шевч.)]. Ср. клунок 1. клуня с.-х. рйга;обл. клуня [Мотуз молотив у клуні снопи на посів (Н.-Лев.)]. клунька с.-х. уменъш. от клуня. клуп техн. клудд. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)