Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кля 346 КІШ на гблову (когб) [Вродливиця в листі царя кляла, Бо зруйнував Вірменію дотла (пе- рекл. Бажана)]. клястися (клянуся, клянешся) клясться; книжн. торж. приносить клятву [Бути вірним навіки клянись — За Вітчизну радянську борись (Ус.)]. клятва клятва [В нас клятва єдина і воля єдина. Єдиний в нас клич і порив (Бажан)]\ а н н і б а л о в а (аннібаловська) /^>ва книжн. аннибалова клятва; порушення /^>віі нарушение клятвы; клятвопреступление. клятвеппй клятвенный. клят вен о нар. клятвенно. клятвопорушення клятвопреступление. клятвопорушник клятвопреступный. клятвопорушник клятвопреступник. клятвопорушниця клятвопреступница. клятвопорушно нар. клятвопреступное клятий разг. проклятый; (о человеке бран. уст. — егие) окаянный; перен. упбрный, упрямый [Вітер лютував, І не вгавала клята хуртовина (Руден'ко)\ Лев сердито воркоче: Той клятий Водяник! Бодай би всох! (Л. Укр.)]; ^та б 6 б а бран. проклятая ббба, чёртова перечница. клятьба", обл. кляття" 1) (выражение осуждения) проклятие [То зубри -заревли, засурмили по лісі, Столітні в корені хитаючи дуби І в небо темний рик піднявши, мов клятьби (перекл. Рильського)]; 2) (торжественное уверение) клятва, присяга [Елеа- з а р: .-.Ви мусите по правді розсудити, — клятьба неправа звернеться на вас! (Л. Укр.)]. кляуза кляуза [Бережний 8 іронією: На жаль, ще не перевелися такі люди, для яких строчити кляузи вже стало фахом (Бат)]. кляузний кляузный. кляузник разг. клйузник. кляузництво разе, кляузничество. кляузниця разг. клйузница. кляузницький равг. кляузнический. кляузничати, -чаю, -чаєш разг. кляузничать* клячати, -ч?, -чііш и клячГти обл. стоять на коленях [Побожний шепіт тих, що кля- чали і молилися, розходився по цілій церкві (Коб.)\ Бовдур нічого не відповідав, не дрижав, не боявся, — клячів каменем над трупом Андрія (Фр.)\ Знов клячить він у церкві, у тім куті, де жебраки чолами об підлогу гримають (Стеф.)]. кляштор, -ра церк. монастырь (католический) [Воєвода: ..А ти До кляштора негайно виряджайсь, Молитись там і каятись ти будеш (Коч.)]. , . . кльок, -ка (род игры) поп; обл. клёк [Коли Василько пригнав гуси на вигін, пастушки вже грались у кльока (Панч)]. кльбчення токование. кльбчити, -чить токовать. кльош 1) (род. кльбшу) клёш [Рівна складка струною розтинала кльош, 8-під . якого виблискували наваксовані черевики (Куч.)]\ 2) (в значении нескл. прил.) клёш [Він був у старому моряцькому одязі —• ..бушлат, штани кльош (Войн,)]. кльбшник разг. клёшник. кметйти (кмечу, кметйш) разг. 1) думать; смекать, соображать [Уже дитина кметить (Н.-Вол. у. —- С,л. Гр.)]; 2) наблюдать, следить; 3) замечать. Ср. кмітити 1—3. кметувати (кметую, кметуєш) обл. 1) думать; смекать, соображать [Все на один лад кме- туючд, дійшли вони аж до Волоської (Свидн.)]; 2) наблюдать, следить; 3) замечать. Ср. кмітити 1—3. кметь обл. крестьянин. кмин, -ну бот. (Сагит Ь.) тмин. кминний, кминовий . тминный. кмітити (кмічу, кмітиш) 1) думать; (понимать) смекать, соображать; 2) (за кем, за чем) обл, наСлюдать, следить [Радюк не зводив очей з Ольги й кмітив за нею (Н%-Лев.)]\ 3) .(видеть) .обл, замечать, кмітливий 1) сообразительный, сметливый; разг. смекалистый, со смекалкой; (понятливый) смышлёный [Вигадливий, кмітливий, він просто кипів від безлічі різних проектів (Козач.)]\ 2) наблюдательный [Але кмітливе око Балабушихи прикмітило на їх тонкі сорочки з голландського полотна (Н.-Лев.)]. Ср. кмітити 1—2. кмітливість, -вості 1) сообразительность, сметливость; разг. смётка, смекалка; смышлёность; (умение) снорбвка [Був у цього хлопця хист розвідника — кмітливість, хитрість, терпіння, обережність і рішучість (Верги)]; 2) наблюдательность. Ср. кмітливий 1—2, кмітити 1—2. кмітувати (кмітую, кмітуєш) обл. 1) думать; смекать, соображать; 2) наблюдать, следить; 3) замечать [3 тим я й поїхав, а вже кмітую, що мій Савка аж горить з нетерплячки і цікавості (Фр.)]. Ср. кмітити 1—3. КНДР (Корейська Нар6д.ноДемократична Республіка) КНДР (Корейская Нарбдно-Демократическая Республика). кнель, -лі кул. кнель. кнехт мор, кнехт [Міноносець підтягли до берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів (Собко)]. книга книга [По черзі бралися до праці і до . книг (Бажан)]; «-*га скарг жалобная книга. книгар, -ря 1) (работник книжного дела) книжник; книгопродавець, 2) (владелец книжного магазина) уст. книготоргбвец ]Умови такі: .,3 кожної книжки проданої (ціна кн. 1 карб.) мені дають 25 коп. Се, здається, добре, бо з кожної книжки вони роблять книгарям уступки 35 коп. (Коцюб.)\\ 3) уст. библиотекарь. книгарня книжный магазин. книговедення бухгч книговедение. книговидавець, -вші книгоиздйтель. книговидавництво книгоиздательство. книговидавничий книгоиздательский. книгогриз разг. книгоед» книгодрукування книгопечатание. книгозбірня библиотека [У Сквирі, в тихій книгозбірні, Живе мій друг (Рил.)]. книгознавець, -вця книговед. книгознавство книговедение. книгознавчий книговедческий. у |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)