Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кап 347 коб книгоїд ент., перен. книгоед. книгокульттбрг, -гу (торгівля книгами і культтоварами) книгокульттбрг (торговля книгами и культтоварами). книголюб книголюб, любитель книг (Товариш, теж був агрономом, Ще й книго* любом запальним (Рил.)], . * книгоноша книгоноша [Трапивсь у хату до рас книгоноша один (Тесл.)]. книгопродавець, -вця книгонродДвец. книгосховище книгохранилище. книготоргівля книгою ргбвл я. . шиіготорі<>щш. книготорговый. книжечка уменьш., ласк, книжечка [Куплю Паперу аркуш. І 8роблю Маленьку книжечку (Щееч.)\. кнйжиця уменьш. разг. книжица. книжка1 (печатное произведение; документ и т. п.) книжка; (произведение больших размеров—^обычно) книга [Ах, я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тич.); і В руках у нього вічно біліла книжка. Шн пильно заводив . у не? кожну народну копійку, кожне стебло (Коцюб.)]; продавець ~жбв продавец книг, книгопродавец; трудова" ~ка трудовая книжка. книжка8 анат., аоол. книжка. книжковий книжный [В клубах і бібліотеках влаштовуються , вечори, нрисвячені В. І. Леніну, організуються книжкові виставки (Рад. Укр.х 1948, IV)]; ~кбвйй магазин книжный магазин. книжково-журнальний кнцжно-журнальный. кийжпий книжный [Леніну було чужим книжне, абстрактне сприймання марксистської теорії (Віогр. Леніна)]. кішжшш книжник [В особі Макара було дивне і рідке сполучення книжника і снортсмена (Смол.)]. кішжпість, -пості книжность. книжно нар. книжно. кннжчйна арен, книжбнка. кіійця мор. кпйца. кншп, та род хлеба [Роман Маркович напекти книшів звелів (Горд.)]; одиогб тіста ~*ш позов, одногб пбля ягода. кнІкс (редк.), кніксен уст. кнйксен [Здава* лось, що., присяде й зробить мені старомодний кнікс (ІҐ.-Лев,)]. кнопка кнопка [Кнопки в обох апаратах клацали в гніздах (Панч)]. кпбпочниії кнбиочный. КНР (Китайська Нарбдна Республіка) КНР (Китайская Нарбдная Республика). кнур, -ра с.-х. каббн, хряк [Добрий кнур повинен бути типовим для даної породи (Колг. вироби, енцикл,)]. кнурець, -рця молодбй хряк (Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб.)]. кнурячий каб&ний, . хряка* {род. п. от хряк). княгиня 1) ист.., дорев. княгиня [Прислухається княгиня — тільки сніг, тільки сніг та сніжок (Тич.)]; 2) (в свадебном ритуале: невеста) фольк. уст. княгиня [Ні, молода княгине, не піду до'тебе на весілля; по подобна річ мені, старому,1 гуляти (Вовч.)]. княжа, -жати ист., дорев. кнйжич (уст ), сын кнйзя, прен. князедок; (во мн. ч.—еи$) кня- • жеские дети, дети ішйзя [Латану свитину з каліки знімають, 3 шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч.)]. княжий уст. княжий '(у^т.), княжеский [Сніг. Сніжок. На княжий теремок (Тич.)]. княжити, -жу, 'жиш ист. княжить. княжич ист. княжич. княжна* ист.у дорев. княжна/ князенко ист. кнйжич. князик прен. князйшка. князів, -зьова, -зьове уст. кнгїзев (уст.); кий- жеский; княжий (уст:). князівна ист. княжнй [3 палати виходить черкеська князівна (перекл. з О. Толсто* во)}. князівство 1) ист. кнйжество; (область уст.— еще) княжение; 2) (о- людях) соб'ир. редк. князья [Л є в: ..Порадь мене, «Зірнице- мати, де мені иари шукати, чи можи бояр- іством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим иоспіль- .ством? (Л. Укр.)]. князівський ист., дорев. кнйжеский; уст. княжий [У 1015 р. Святополк Володимирович за допомогою вишгородських бояр розпочав боротьбу проти братів за князівський київський стіл (Вісник АН УРСР, №49, 8)]. князювання ист. княжение. кпнзюв&тн, -зюю, -зюєш ист. княжить. князь 1) ист., дорев. князь [Аж ось лихий царя несе 3 законами, 8 мечем, з катами, . ,3 князями, темними рабами (Шевч.)]; 2) (в свадебном ритуале: жених) фольк. уст» князь [Старости хазяїну поклонилися І почали законні речі про порошу, про князя, про куницю, — і звели на красну дівицю (Квітка)]. князький обл. княжеский [Отже, то сяк, то так, а кожному розкаже що вона князька дочка (Вовч.)]. князьбк, -зька равг. князёк. ' коагулювати, люю, -люеш хим. коагулировать. коагулйціл хим. коагулйция. коаліційний коалицибнный. коаліція коалиция [Робітники починають 8 того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для эахисту своєї заробітної плати (Комун, ман.)). коалювати, -люю, -люеш полит, коалировать. коб, кобй союз обл. если бы, когдй бы; (обл.% уст. и в народной поэзии) кабы, каб [Кили н а: Коб ярмарок хутчій — куплю начиння (Л. Укр.); Коби я аяав, зараз би поїхав за нею (Фр.)]. кбба обл. кашошбн [— Здоровії ~привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку (Мирн.)]. кобальт, -ту хим. кббальт. кобальтовий хим. кббальтовый. кобенйти, -ніо, -нйш разг. бранить (сильно); поносить [Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений (Котл.% |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)