Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
КОБ 353 кол кока бот. кбка. кокаїн, -ну фарм. кокаин. кокаїнізм, -му мед. кокаинизм. кокаїніст мед. кокаинист. кокаїністка мед. кокаинистка. кокаїновий: фарм. кокаиновый. кокарда кокарда [На ньому було формене пальто з ясними ґудзиками та кашкет з кокардою на голові (перекл. з Салтикова- Щедріна)]. кокати, -каю, -каєш, кокнути, -ну, -пеш разг. фам. кокать, кокнуть [— Буде таке, — тут ізнову Котовський: — що я тебе кокну— й чесно розстанемось (Тич.)]. кокетка кокетка. кокетливий кокетливый [Вона., демонстративно рушила своєю жвавою й кокетливою воднораз ходою (Ле)]. кокетливість, *вості кокетливость. кокетливо нар, кокетливо [Вона кокетливо стріпонула волоссям (Шовк)]. кокётний уст. кокетливый [Кокегним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся (Коцюб.)]. кокетність, ності уст. кокетливость. кокётно нар. уст. кокетливо [— А ви полізли б на скелю? — кокетно спитала Олеся (Н.-Лев.)]. кокетство кокетство [На обличчі її не було ані тіні капризу або кокетства (перекл. з Федіна)]. кокетування кокетничанье, кокетство. кокетувати, -кетую, -кетуєш кокетничать [Малою Галина втішно бавилася і по-дитячому кокетувала. Любила бантики і нові плаття (Коп.)]. кбклюш,-шу мед. коклюш [Коклюш належить до >групи дитячих інфекційних захворювань (Мікр. ж., 1953, ІК, 2)]. коклюшка спец, коклюшка. коклюшковий спец. коклюшечный. коклюшний мед. коклюшный. кокнути см. кокати. коко 1) междометие, означающее клохтанье курицы; 2) сущ. дет. кбко, яйцо, яйч-ко. кокон кокон [Колгоспи Дніпропетровщини здають Кокони шовкопряда (Рад. Укр., 1946, VIII)]. коконний, коконовий кбконный. кокономорилка спец, кокономорилка. кокономотання текст, кокономотание. коконосушарка спец. коконосушилка. кокос бот. кокбс. кокосовий бот. кокбсовый; ~*ва пальма кокосовая пальма. кокотка уст. кокбтка, лоретка. кбкош обл. пот^х; ходити —шем ходить гоголем. кокошитися, -шуся, -шишся разг. 1) петушиться; 2) обл. важничать. кокбшний обл. кичливый, спесивый. кокошник кокбшник. кокс, -су техн. кокс. кок-сагйз, -зу бот. кок-сагыз [Кок-сагиз — багаторічна, трав'яниста рослина, в сирих коренях якої в від 2 до 3% каучуку (Колг. вироби. енцикл.)\. коксит, -ту мед. коксит. коксівний техн. . коксующийся [Головпими 23-380 постачальниками коксівного вугілля полинні бути основні, великі шахти (Рад. Укр., 1946, VIII)]. коксівність, -пості техн. коксуемость. коксобензол, -лу хим. коксобензол. коксобензоловий, коксобензблышй хим., техн. коксобензол ышй. коксований техн. коксованный. коксовий техн. кбксовый [Закінчені будівельні роботи на коксовій батареї № З (Рад. Укр., 1946, III)]. коксохімічний техн. коксохимический. коксувальний техн. коксовальный. коксування техн. коксование. коксувати, сую, -суєш техн. коксовать. коксуватися, -суеться техн. коксоваться. коктейль, -лю коктейль. Кокчетав Кокчетав. Кокчетавська область Кокчета"вская ббласть. кокчетавський кокчетавский. колабораціоніст презр. коллаборационист. колапс, -су мед. коллапс. колба хим. колба. колбуд, -ду (будинок колективіста) дом коллективиста [Машина помчала мимо контори колгоспу і зупинилась біля колбуду (Десн.)]. колгосп, -пу (колективне господарство) колхбз (коллективное хозяйство) [В Радянському Союзі налічується 94 тисячі колгоспів, 4700 радгоспів, понад 9000 машинно-тракторних станцій (Колг. село, 1954, VIII)]. колгоспівський разг. колхозный [І пісня котиться в розчинене вікно — то їдуть трактори з колгоспівського поля (Сос.)]. колгоспний колхбзный [На колгоспний лан вже не посунеться пан (прислів'я)]. колгоспник колхозник [Сучасний радянський колгоспник —це державна людина, діяч з широким міяшародним кругозором (Рад. Укр., 1950, III)]. колгоспниця колхозница [Кращі колгоспниці Радянської України удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці (Рад. Укр., 1954, III)]. колгоспно-радгоспний колхбзно-совхбзный [Зростала врожайність колгоспно-радгоспних ланів і продуктивність тваринництва (Зак. п'ят. план)]. Колгуєв Кблгуев. колдоговір, -договору (колективний догові р) колдбговор (коллективный договор). колдоговірний колдоговбрный. Ср. колдоговір. колега коллега [А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (ПІевч.)]. колегіальний коллегиальный. колегіальність, -пості коллегиальность. колегіально нар. коллегиально. колегіум, -му ист. коллегиум [Вийшли наперед вихованці Київського колегіуму (Риб.)]. колегія коллегия. коледж, -джу (в Англии) колледж. колеж, -жу (во Франции, Бельгии, Швейцарии) коллеж. колезький ист. коллежский [Один колезький |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)