Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кол 354 кол асесор, діставши владу, раптом чомусь уявив, що її йому дано недарма (перекл. з Салтикова-Щедріна)]. колектив, -ву коллектив [В колективі жить — єсть що їсти, єсть що пить! (прислів'я)]. колективізатор, -ра коллективизатор. колективізація коллективизация [Селяни тіер- до стали на шлях колективізації (Звіт ЦК КП (б) У XVI з.)]; суцільна ~ція сплошная коллективизация. колективізм, -му коллективизм. колективізований коллективизированный. колективізувати, -зую, -зуєш коллективизировать. колективізуватися, зується коллективизироваться. колективіст коллективист [Усі вулиці виходили на широкий майдан перед будинком колективіста (Кач.)]. колективістичний коллективистический. колективістка коллективистка. колективістський коллективистский. колективний коллективный [Газета — не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, але також і колективний організатор {Ленін)]. колективність, -пості коллективность [Явно суперечить принципові колективності керівництва чужий марксизмові культ особи (Рад. Укр.у 1954, І)}. колективно нар. коллективно. колектор, -ра коллектор [Бібліотечні колектори повинні цікавитись і знати, де і якої невистачає книги (Рад. Укр., 1948, XI)]. колекторний коллекторный. колекціонер, -ра коллекционер. колекціонерство коллекционерство. колекціонерський коллекционерский. колекціонування коллекционирование [В дитинстві я захоплювався колекціонуванням марок (перекл. з В. Некрасова)]. колекціонувати, -пую, нуєш коллекционировать. колекціонуватися, -пується коллекционироваться. колекція коллекция [Зранку Ігор перебирав камінці, яких назбирав для колекції (Донч.)]. колений прич., прил. кблотып; «^ііий цукор (с а* х а р) колотый сахар. коленкор, -ру коленкбр [Вона ж за ним, як за дитиною, дбала. Та він їй метра коленкору не набрав (Горд.)}. коленкоровий коленкбровый [У багатьох вікнах цвітуть калачики і висять тюльові й коленкорові завіски (Шиян)]. коленпя кблка. колер, -ру (болезнь у лошадей) вет. кблер. колесити, -лешу, -леейш колесить; (двигаться непрямым путём — ещё) кружить [Ми йшли та кидалися в різні боки, як ті ворони на вітрі, колесили та колесили понад Дністром (Фр.)]> кблесо колесб [Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись. Та вміло правила кіньми Софія (Шиян); Ось апаратна. Тепла, вся завита в залізні труби, колеса, машини, наче нутро живота, вона тряслась, як в трясці (Коцюб.)]; ^со історії перен. колесб истбрии; вставляти палиці в ~-»леса перен. вставлять палки в колёса; оглядатися (дивитися, позирати) на задні «¦^леса перен. разг. действовать с оглядкой; п'я т е ~со до воза см. віз1 І; треба, як п'ятого ^са до в б з а см. віз1 1 колесований ист. колесованный. _. колесовйдний колесовидный. колесопрокатний техн. колесопрокатный. колесопрокатник техн. колесопрокатчик. колесування ист. колесование. колесувати, -сую, -суєш 1) ист. колесовать [Йому бачилося, що його руки і ноги колесують зубчастими колесами, що кого поять розтопленою смолою (Фр.)]\ 2) обл. кружиться, кружйіь [Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда., в її лазуровім, чистім повітрі однаково., колесує орел-беркут.. (Фр.)]. колет воен. ист. и пр. колет. колечко уменыи. от коло1 1. колечко уменьш. колечко. колешня обл. сарай; хлев [Наприкінці весілля, коли гості стали., розходитися, а скрипка та співи притихати, Єленка сховалася в колешпі (Черемш.)]. коли 1) нар. когда; (со значением неопределённости разг. — ещё) когда-нибудь, когда-либо [Де це я чув? Й коли чув? (Коцюб.); —Чом ви не приїдете коли до нашої бідної хатини? — питала її Зося (Н.-Лев.)]; г^лйу ^лй це (се) разг. (в значении частицы для выражения неожиданности) как (вдруг), вдруг, только вот; разг. ан (вдруг) [Йоли раптом щось—лусь! Стрельнув хтось з рушниці (Коцюб.); Вчора вийшов мій на село, вже сонце сідало, коли скаче щось верхи (Коцюб.); Коли це одразу, неначе вітром, одчинились обидві половинки дверей (Н.-Лев.)]; є ^лйі (как отказ от чего- нибудь) фам. есть когда!; нема ~лй некогда; разг. недосуг; обл. недосужно [Пильнують Вовчика, нема коли й заснуть (Гл.)\\ як г^/лй иногда, смотря когда; разг. по поре глядя; 2) (союз временной) когдб; разг. как [Руднєв увійшов до землянки третьої роти, коли люди вечеряли (Верш.)]; 3) (союз условный) если; разг. когда, ёжели; уст. коли, коль [Перелесник: Та ти не сердься, — що ж коли я помилився... (Л. Укр.); Коли бастують, то ими пристанем (Коцюб.)]; ^лй б если бы, разг. когда бы, разг. уст. Кабы, каб; {перед последующим союзом а то — ещё) добро бы (разг.) [Коли б знала—куди, пішла б пішки до нього (Коцюб.)}; О ^лй б (для выражения желания) если бы [Мавка сама: Коли б ти, нічко, швидше минала! (Л. Укр.)]; г^лй б не (для выражения опасения) как бы не [Коли б ню не сталось лиха... я так боюсь (Коцюб.)]; о-»лй ж (с оттенком возражения) разг. так, да ведь, ^го ведь [— Не діжде [пан]. Хай сам собі жне. —Коли ж стерня коле.., (Коцюб.)]; ще ^¦>лй б (со значением уступительным) если бы ещё; разг. добрб бы. колйба обл. 1) (пастуший) шэлбш [Ватаже, ватаже, скажи нам спасибі: Ми пасемо |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)