Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
БОр 376 ЕОр коректувальник спец. корректировщик. коректувальниця спец. корректировщица. коректування корректирование. коректувати, -ктую, -ктуєш корректировать. коректуватися, -ктується корректироваться. коректура тип. корректура. коректурний тип. корректурный. корелят филос, лингв, коррелят. коренастий коренастый [Збоку стояла підвода, запряжена парою гнідих коней, низькорослих і коренастих (Козач.)]. кореневйдний корневидный. кореневий корневой [У гречки дуже розвинена надземна частина — стебло й листя і, навпаки, мало розвинена на глибину коренева система (Рад. Укр., 1948, IV)]. кореневище бот. корневище. кореневищний бот. корневищевый [Довгий час гірчак вважали за кореневищну рослину (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]. кореневласний сад. корне собственный [Для закладання виноградників у зоні, вільній від філоксери, вирощують кореневласні саджанці (Колг. вироби, енцикл.)]. кореневмісний спец. корне содержащий; ^ний горизонт корнесодержащий горизонт. коренеїд с.-х. корнеед. корененіжка зоол. корненбжка. коренеплід, -лода бот., с.-х. корнеплод [Збільшується посівна площа коренеплодів (Рад. Укр., 1954, І)]. коренеплідний бот., с.-х. корнеплодный. коренеплодосховище с.-х. корнеплодохранй- лище. коренерізка с.-х. корнерезка. коренистий корнистый. коренити, -ию, -нйш разг. бранить (сильно), ругать (сильно); (хулить) поносить [Не коренила ж вона його ні трохи (Квітка)]. коренитися, -питься корениться [.. війни кореняться в самій суті капіталізму.. (Ленін)]. коренище увел, корень (большой) [Багнистою вулицею йшов мужик, немов дубове коренище котилось по дорозі (Коцюб.)]. коренізація коренизация. коренізувати, -зую, -зуєш коренизйровать, коренизовать. коренізуватися, -зується коренизйроваться, корепизоваться. кореспондент корреспондент [Я був призначений на посаду роз'їзного кореспондента (Трубл.)]. кореспондентка корреспондентка. кореспондентський корреспондентский. кореспонденція корреспонденция. кореспондувати, -дую, -дуєш 1) (чему — соответствовать) книжн. корреспондировать; 2) (с кем) уст., обл. переписываться; уст. корреспондировать [А прецінь же ви, пані, кореспондуєте з ним (Фр.)]\ 3) (в газету) уст. корреспондировать. корець, -рця 1) ковш; обл. корец [Корцем на довгому держалні кашовар мішав вариво (Панч)]\ 2) (мера сыпучих тел около гарнца) уст. корец [По двох днях зять старого скупаря привіз докторові корець пшениці (Мак.)]. Корея Корея. кореянка кореянка. корж, -яка" 1) кул. лепёшка; обл. корж [Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (Н.-Лев.)]; 2) горн, корж [Кожен причепив свою лампочку і почав обстукувати обушком стелю, пробуючи, чи не висить над головою корж (Панч)]. коржик 1) уменьш. лепёшка (небольшая); коржик; ср. корж 1; 2) (кондитерское изделие) коржик [Вели сестрі моїй Фамарі, Щоб коржика мені спекла (Шевч.)]. корзина корзина [На порозі стала Настя з корзиною свіжих, тільки що з саду, яблук (Ряб.)]. корзинка уменьш. корзинка [Уранці маленька дівчинка, червона шапочка — встає, встає... Умилась там чи ні — корзинку — і в ліс голубий! (Тич.)]. корзйнний корзинный, корзиночный. корзйнник спец. корзинщик. корзйнниця спец. корзинщица. корзиновий корзинный, корзиночный. коригування корригирование. коригувати, -гую, -гуєш корригировать. коригуватися, -гуеться корригироваться. коридор, -ра, обл. коритар коридор [Коридор освітлювало лише одне вікно (Шиян); Дід відімкнув двері, за котрими показався довгий, темний, вузький коритар (Фр.)]. коридорний 1) прил. коридорный; 2) (род. коридорного) сущ. коридорный [Треба було поспішати, і я мало не збив з ніг коридорного, коли повертав за ріг (Трубл.)]. коридорчик уменьш. коридорчик [Приятелі увійшли у вузький коридорчик, освітле- пий лампою з рефлектором (перекл. з Чехова)]. коринка коринка. корисливий 1) корыстный; (реже) корыстолюбивый, своекорыстный [За Ясногорську Шовкун піклувався з таким же самозабуттям, як колись за її Юра ся. Робив це віц не з якихось корисливих міркувань, це було його внутрішньою потребою (Гонч.)]\ 2) (о человеке) корыстолюбивый; (реже) корыстный, своекорыстный; разг. корыст- ливый; уст. стяжательный. корисливість, -вості корысть, корыстолюбие, своекорыстие; стяжательность [Говорячи про дійсно вільну літературу, відкрито зв'язану з інтересами пролетаріату, Ленін вказував: «Це буде вільна література, тому що не корисливість і не кар'єра, а ідея соціалізму і співчуття трудящим вербуватимуть нові й нові сили в її ряди..» (Віогр. Леніна)]. Ср. корисливий 2. корисливо нар. корыстно; корыстолюбиво, своекорыстно [Шейдемани прямо, грубо, цинічно, здебільшого корисливо зраджували пролетаріат і переходили на сторону буржуазії (Ленін)]. Ср. корисливий 1. корисний полезный [Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці... (Коп.)]. корисність, -ності полезность; (воздействие, результат) польза [Корисність речі робить її споживною вартістю (Маркс)]; г^пість спорту полезность (польза) спорта. корисно нар. полезно [Йому я; недалеко, й навіть корисно прогулятися (Ле)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)