Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кор 378 кор н я ч к о поел, яблочко от яблоньки недалеко падает [Яке коріннячко, таке й насіннячко... У батька, тоє-тоє, вдалися (Нач.)]. Коршф Коринф. корінфський коринфский. корінцевий корешковый. корінчастий обл. с крепким и большим корнем [Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то и посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовч.)]. корінчик уменыи., ласк, корешок; с о л б д- к и й /^к бот. (Зіит Зізагит Ь.) поручейник. кбрінь, -реня корень [Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Шееч.)\ .. факти наочно показували, що корінь селянських злиднів і голодовок лежить у великому поміщицькому землеволодінні.. (Іст. ВКЩб))]\ в ~рені (совсем) в корне, коренным образом; дивитися в г^нь (вникать в сущность дела) смотреть в кбрень; с о- лоджий ^нь бот. (ОІусуггНіга Ь.) фарм. солодкбвый кбрень, солбдка, лакричник. коріньковий разг. сделанный из кбрня [Та що за чудесна [люлька] була! корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком . (Квітка)]. корка1 (твёрдая поверхность) корка. корка2 (на обуви) уст. каблук; подбор; Она всі ^ки (очень сильно) разг. на все кбрки. Ср. каблук. корковйдшш корковидный. корковий1 спец. корковый. Ср. корка1. корковий2, коркбшш1 1) пробковый [Голуб* плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Куч.)\\ 2) (относящийся к вакупоркеі для бутылок) пробочный. Ср. КОБОК 1. корковий2 (об обуви) уст. на каблуках [Проп'єш мої черевички, Черевички корковії (Чуб.)]. Ср. корка2, корок 2. коркбші: брати, взяти на ~ші обл. брать, взять на плечи [Під гору взяв дід впука на коркоші, аби не покотився надо- лину, як яблуко (Черемхи.)]. корм, -му корм [Скотині соковиті корма артіль готує на зиму (Горд.)]; брак ¦-'мів см. брак1. корма мор. корма [Спінена стежка пройшла на віддалі десяти метрів від корми (Трубл.)]. кормига ярмб, йго [Не підкорилися східні слов'яни татарській неволі, ввесь час змагалися, щоб скинути з себе чужинницьку кормигу (Важан)]. кормилець, -льця кормилец; уст. кормйтель. кормилиця кормилица. кормило рит. кормило [І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Шевч.)]. кормйтель, -теля разг. кормилец; кормйтель. Ср. кормилець. кормити, -млю, -миш редк. кормить [Снилось мені, що десь є сад великий, як родив, весь світ кормив (Іван.)]. кормитися, -млюся, -мишся редк. кормиться. кормлений редк, 1) прич. кормленный; 2) прил. кбрщіений. кормління 1) редк. кормление; 2) (система вознаграждения) ист. кормление. кормовий1 с.-х. кормовой [Радгоспи успішно борються за створення власної кормової бази (Рад. Укр., 1949, ///)]; ~шіі буря к сж. буряк. Ср. корм. кормовий2 1) прил. кормовой [3 кормового- трюма підвелася постать людини (Верш.)\\ 2) (род. кормового) сущ. кормовой. Ср. корма. кормодобувапня с.-х. кормодобывание [Для розв'язання кормової проблеми важливе значення має дальше підвищення рівня механізації кормодобування в колгоспах (Хрущов)]. кормодобуваючий кормодобывающий. кормодробарка с.-х. кормодробйлка [Універсальна кормодробарка приводиться в дію з допомогою електромотора потужністю в 10 кіловат (Рад. Укр., 1954, І)]. кормозапарник с.-х. кормозапарник [Кормозапарники для тваринницьких ферм колгоспів випускаються двох розмірів (Колг. вироби, енцикл.)]. кормокухня с.-х. кормокухня [Усі корма готуються на механізованій кормокухні (Рад. Укр., 1954, І)]. кормомішалка с.-х. кормомешалка. кормушка с.-х., перен. кормушка [Коні коло корму шок — їдять (Головко)]. кормчий, -чого уст., рит. кбрмчий. корнер1, -пера спорт, корнер. корнер2, -пера фин., ж. корнер. корнот1 воєн, дорев. корнет. корнет2 муз. корнет. корнет-а-пістои (род. корнет-а-пістона) муз. корнет-а-пистбп. корнетист муз. корнетист. Корнйло Корнйлий. Корній Корней. корнішон корнишон. короб 1) короб, кузов; назвався грибом — лізь у ~*>б поел, назвался груздём— полезай в кузов; 2) (в телеге) кузов [Кілька разів ударившись досить міцно головою об короб, Чічіков покотив нарешті по м'якій землі (перекл. э Гоголя)]. коробейник ист. коробейник, офеня [Цю книжку Роман купив у одного коробейника в містечку (Н.-Лев.)]. корббитп, -блю, -биш коробить. корббитися, -биться корббиться. коробка 1) коробка [Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Собко)]; ~ка передач, швидкостей техн. коробка передач! скоростей; 2) (мера сыпучих тел) уст. мерка; обл. коробка. коробления коробление. коробок, -бка" коробок. корббонька ласк, корббочка; обл. коробушка. коробочка 1) уменыи., ласк, корббочка [А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив (Н. п. — Сл. Гр.)]; 2) бот. корббочка [3 дозрілих бурих коробочок висипається білий бавовняний пух (В. Васи- левська — переклад)]. корббочний корббочпый. коробочник спец. корббочішк. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)