Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кор 379 кор корббочниця спец. коробочница. коробчастий, коробчатий коробчатый [В руках у Нагірного був великий коробчатий змій (Донч.)]. корова корова [Корова за ділом, а теля без діла (приказка)]; ^ва з пёршим телям с.-х. корова с первым телёнком; первотёлка; малоудійна ^ва с.-х. корова, дающая мало удоя; малодойка; морська ^ва зоол. морская корова; як (наче) «-^ва язиком злизала погов. будто корова языком слизнула [Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала... (Гл.)]; см. ещё злизувати. коровай эти. каравай [Через тиждень моло^ диці Коровай місили (ІПевч.)]; на чужий ^ваії очей не поривай погов. на чужой каравай рта не разевай. коровайка орн. каравайка. короварня с.-х. обл. коровник [Усе спить навкруги, наче вимерло. Тільки тут і там зітхають важко корови ,в короварнях і цвіркуни тиркають зрідка (Козл.)]. коровйдний мед. коревйдный. коровий1 мед. коревбй; корове захворювання коревое заболевание. Ср. кір. коровий2 анат. корковый; <^ві центри корковые центры. Ср. кора. коровиця разг. корова [Мати уїдливо: Пора ж тобі коровицю здоїти (Л. Укр.)]. коровня с.-х. коровник [Довжелезна коровня дивиться чистими вікнами в стен (Куч.)]. коров'як, -ка" бот. (УегЬазсит Ь.) коро- вяк,^царский скйпетр [Стояли поважно, як золоті семисвічники по древніх храмах, коров'яки (Коцюб.)]; см. также дивина2. коров'ячий 1) коровий [Одізвуться вовкові коров'ячі слізки (Ном.)]; 2) (из туши коровы) говяжий. корогва, -ви, редк. корогов (род. корогви— ж. р. и корогва—м. р.) 1) уст. флаг, знамя [Біла корогва на щоглі тріпалась в повітрі, поблискуючи до сонця (Коцюб.); Ні зброї вони, ні своїх корогов Едварду до ніг не зложили (Л. Укр.)]; 2) ист. знамя (войсковое), хоругвь [Хмельницький: Кривоніс, своїх ти поведеш ліворуч і вдариш, тільки почуєш сурму, обійди ои, де корогва (Корн.)]; 3) церк. хоругвь. короговка уменьш. от корогва [Непереможно прагну я поставить там високо червону короговку, де й сам орел гніздо не сміє звить! (Л. Укр.)]. кородйтися, -роджуся, -родишся обл. 1) жаловаться (на боль); недомогать [Все було породиться на ноги або часом слабує (Н.-Лев.); Ковтнуть галушок з шість, — Уже й кородяться, що й бабка не порадить (Г.-Арт.)]; 2) (упираться) артачиться, єрепениться [Химка: ..Та чого ти, дурна, кородишся? (Мирн.)]. кородробарка" техн. корьедробилка. корозійний геол. и пр, коррозийный; коррозионный. корозія геол. и пр. коррозия. короїд опт. короед, корок, -рка 1) пробка [Сто па и Федорович бере шшшку, одкидае корок з кукурудзаіюго качана (Козач.); Мудрий, як корок, вилетів, із хати (Верш.)]; 2) уст. каблук; подбор [Широкі, на корках, чоботи (Н.-Лев.)]; ср. каблук. королева 1) королева [Сама королева здіймала корону, Спускалась додолу з найвищого трону Поетовій мрії служить (Л. Укр.)]; 2) шахм. королева, ферзь. королевий цвіт бот. (РНазеоШз тиШ/Іо- газ Ь а т.) фасоль многоцветкбвая; (РНа- зеоіиз соссіпеиз Ь.) фасоль огненно-красная [Рослини різні тут п'ялися в височінь: І гречка, і овес, і золотий ячмінь, І королевий цвіт, і соняшник лапатий (перекл. Рильського)]. королевич, фольк. короленко королевич. королйця бот. (СНгузапіНетит Іеисапіке- тит Ь.) поповник, нивянка, ромашка полевая. королів, -лева, -леве королёвский, короля (род. п. от король); г^лів цвіт см. королевий цвіт. королівна королевна [Лукаш: ..Я вберу тебе, мов королівну, в самоцвіти! (Л. Укр.)]. королівство королевство. королівський королёвский [Залунала гучна сурма Королівського герольда (Л. Укр.)]. королювати, -люю, -люеш быть королём; царствовать [Там [у пущі] королює зубр та злоторогий тур (перекл. 'Рильського)]. король, -ля король [Забажалось королеві Звоювать чужеє царство (Л. Укр.)]. корольковый орн. и пр. королькбвый. л корольок, -лька орн. и пр. королёк. коромисло коромысло [На вулиці було порожньо й тихо, одна тільки постать в теплій хустці йшла з відрами на коромислі до криниці (Панч)]. корона 1) корона [Так! пастух у полі —владар, Трон йому — гора крута, Сонечко на$ головою — То корона золота (перекл. Л. Українки)]; 2) (у деревьев)крбна; уст. корона [Обсипались діброви, Дерева втратили красу своїх корон (перекл. Рильського)]. коронаційний коронационный. коронація коронация. коронка 1) коронка [На ній два вінки — один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий (Л. Укр.)]; 2) (часть зуба) коронка; (анат. — ещё) венчик [Він голосно регоче, сяючи золотими коронками (перекл. з В. Некрасова)]; 3) горн. коронка [Так, це була бурова коронка.., але зовсім незвичної, овальної форми (перекл. з Волошина)]. коронний коронный [У покоях коронного канцлера., було тихо, як у могилі^(Кач.); Семен Степанович Артемовський-Гулак скінчив арію з «Руслана и Людмилы». Це був його коронний номер (Ільч.)].^ коронований дорев.% ист. коронованный [Хотілося б зогпать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Шевч.)]. коронування коронование. коронувати, -ную, -пуст короновать. коронуватися, -нуіося, -пуешся короноваться. іхорообдпральїіпН техп* ко рообд прочный. корообдирач, -ча спец. корообдирщик. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)