Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кор 380 кор корообдирачка спец. корообдирщица. короочисний, короочйщувалыши спец. короочистительный. короп ихт. карп, сазан [В ставку., паслися . величезні зграї жирних, важких коропів ^(Собко)]. коропові, -вих сущ. ихт. карповые. корорізка техн. корьерезка. короста 1) (болезнь) чесотка; 2) (струпья и перен.) короста. коростявий чесоточный [Спросоння стогнала коростява коняка та пес липялий тоскно скаржився на бліх (Лє)]. коростяний мед. чесоточный; ^ний зуд чесоточный зуд; ^>ний кліщ см. кліщ. коротай, -тая разг. коротышка, коротыш. коротати, -ротаю, -ротаеш разг. коротать [Настя коротала ніч на лавці біля свого двору (Ряб.)]. коротатися, -ротається разг. коротаться. коротенький разг. коротенький; (короче следуемого) коротковатый [При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб.)]. коротенько нар. коротенько; коротковато [Простіть, що на сей раз пишу так коротенько, дуже хапаюся, страшенно занятий (Коцюб.)]. Ср. коротенький. коротити, -рочу, -ротйш укорачивать; уст. коротить. • короткий 1) короткий; (при отвлечённых су- ществительных; во временном значении; об изложении — обычно) краткий; (недолго длящийся — ещё) непродолжительный; (о речи — отрывистый — ещё) односложный [Алі.. поклав руку на короткий ніж і чекав (Коцюб.)\ Бій був короткий і запеклий (Верш.); Несподівано пролунав короткий стук в двері (Собко)]; дуже г^ка розмова, зустріч и т. п. мимолётный разговор, мимолётная встреча и т. п.; 2) лингв., грам, краткий; ~^кі звуки краткие звуки; <^ка форма прикметника краткая форма прилагательного. короткість, -кості 1) корбткость; краткость; непродолжительность; односложность; 2) краткость. Ср. короткий 1—2. коротко нар. коротко; (об изложении — обычно) кратко, вкратце; (отрывисто) односложно [І тільки товариша мого кожен міг би впізнати. Він звався коротко: браунінг (Коцюб.); Володя коротко переказував Бойчукові історію їхньої подорожі (Трубл.)]; ~ко кажучи см. казати 1. коротковолосий коротковолбсый. короткоголовий антр. короткоголовый. короткогривий короткогривый. короткозорий близорукий; (перен. — ещё) недальновидный [Вопа короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (Донч.); І розмови про його реконструкцію — це розмови короткозорих людей (Шовк.)]. короткозорість, -рості близорукость; недальновидность [Через короткозорість свою Л ара не відразу помітила, що одні з дверей., напіводчинені (Шовк.)]. Ср. коротко- збрий. короткозоро нар. близоруко; недальновидно. Ср. короткозорий. короткометражний короткометражный [Премію за кращий короткометражний фільм за сценарієм присуджено польському фільму «Нове село» (Рад. Укр., 1949, VIII)]. коротконогий коротконогий [Стьопа Шанд- рук ледве встигав за товаришем, а опецькуватий і коротконогий Омелько зовсім відстав (Донч.)]. короткопол ум'япий техн. короткопламен- ный. короткорукий короткорукий. короткостроковий краткосрочный [За користування довгостроковим кредитом колгосп сплачує.. 3% річних, а за короткостроковий кредит—4% річних (Колг. вироби, енцикл.)]. короткострокбвість, -вості краткоербчность. короткофокусний физ. короткофокусный. короткохвильовий радио коротковолновый [З допомогою короткохвильових радіостанцій можна легко зв'язати які завгодно точки земної кулі і передавати телеграми із швидкістю сотень букв за хвилину (Рад. Укр., 1946, V)]. короткохвильовик, -ка радио коротковолновик. короткохвостий короткохвостый [Загін повернувся в ліс, везучи на німецьких важких короткохвостих конях багаті трофеї (перекл. з Полевого)]. короткочасний кратковременный; (ещё короче) мимолётный [Лозунг самокритики не можна розглядати як щось короткочасне і скороминуще (Сталін)]. короткочасність, -ності кратковременность; мимолётность. Ср. короткочасний. короткочасно нар. кратковременно; мимолётно. Ср. короткочасний. короткошерстий короткошёрстый; разг. короткошёрстный. короткошиїй короткошеий. короткуватий коротковатый [3 парадного квапливо вийшов на під'їзд невисокий, навіть короткуватий, міцно збитий чоловік із смуглявим обличчям (перекл. з Федіна)]. коротун, -на разг. коротышка, коротыш. коротунчик уменъш. разг. коротышка [Хороша дбайливість одного про одного особливо помітна в ставленні старших до меншого брата, смішного і жвавого коротун- чика (перекл. з Горького)]. коротуха разг. коротышка. коротшання укорочение. коротшати, -шає укорачиваться, становиться короче [День устає. Із сходу день іде. Коротшають і утікають тіні (Рил.)]', дні сіпають дни становятся короче, дни убывают [Але дні все коротшають, міняться, гляне сонечко "и знову захмариться... (Л. Укр.)]. коротше 1) прил. см. коротший 1; 2) нар. короче; трохи «^ше немнбго короче, покороче. коротший 1) (как определение) более корбт- кий; (иногда) разг. короче; 2) (как сказуемое) короче, более короткий; (при наличии объекта сравнения или меры) корбче; 0 т р 6- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)