Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кос 58Г4 кот костогриз орн. дубонос. костоіда мед. костоеда. костомаха 1) разг. кость; увел, костища [Невже так з'їли пси його, Що й костомахи не лишились? (Фр.)]\ 2) обл. смерть; разг. косая [Виходить смерть, старенька сваха, 3 мішком дорожнім костомаха Бреде між часу й поколінь (Мал.)]. костопальня уст. костеобжигательный завод. костоправ уст., ирон. костоправ. кострець, -реця кострец. костриця 1) спец. костра, кострика; (реже) кострйца; 2) бот. (Резіиса Ь.) овсяница. костричаний костровый, костричный. кострйчитися, -чуся, -чишся разг. ершиться; (перен. — ещё) хорохбриться [І прядиво костричиться На терниці (Ус.)]. костричний костричный, костровый. кострище обл. 1) костёр [Іскри стовпом прискають геть угору, стеля провалюється, і вся хата обертається в кострище (Л. Укр.)]; 2) (место, где горел костер) кострище [В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище (Л. Укр.)', В ногах поховання знаходилось кострище з рештками дубового вугілля та попелу (Архл., 1948, II)]. Кострома Кострома. Костромська область Костромская ббласть. костромський костромской. кострубатий 1) (взъерошенный, вихрастый и т. п.)шкосматый, лохматый [Сивувате волосся "спадало кучерями на опуклий лоб, на трохи кострубаті брови (Ільч.)', Одсвіт спадає на сиву кострубату голову, кощаві руки (Горд.)]] 2) (искривлённый, нескладный, негладкий) корявый; (о стиле — ещё) шероховатый [Дедалі попадались уже сосни, старі, руді, кострубаті (Коцюб.); Між ними раптом з'явилась важка, кострубата постать Ломи (Коцюб.)]. кострубатість, -тості корявость; шероховатость. Ср. кострубатий 2. кострубато нар. коряво; шероховато [Він висловлювався дещо кострубато, але я цілком ухопив його думку (Смол.)]. Ср. кострубатий 2. кострубачити, -чу, -чиш разг. ерошить, косматить [Вона з радощів почала кострубачити його голову, оороду (Мирн.)]. костур, -ра 1) (посох) клюка [Череда ось іде. Чередник у свиті, в брилі: — Гей! — помахує костуром (Тесл.)]; 2) (для больных) костыль [Костура йому зробили, а йти вій все ж не може (Шиян)]. костуряка разг. увел, от костур [Стояв на ганку й Тягнирядно із здоровенним костурякою в руці (Головко)]. костюм костюм [Іде Волошин, одягнений у святковий костюм, на грудях у нього ордени, медалі (Бат)]. костюмер, -ра тьатр. костюмер. костюмёрпа театр. 1) прил. см. костюмерний; 2) (род. костюмерної) сущ. костюмерная [Ольга Іванівна працювала для костюмерної і посилала дочку в театр з дорученнями (перекл. з Федіна)]. костюмёрпий театр, костюмерный. костюміровка костюмирбвка. костюмний костюмный [Збільшити випуск поліпшених шіатгьових і костюмних тканин (Зак. п'ят. план)]. костюмбваний 1) прил. костюмированный [Всі костюмовапі й замасковані гості підходили до неї (Коб.)]; 2) (род. костюмбваного) сущ. костюмированный. костюмування костюмирбвка. костюмувати, -мую, -муєш костюмировать. костюмуватися, -муюся, -муєшся костюмироваться. костюмчик уменьш., разг. костюмчик [Молодий сільський учитель Антін Вова одягся в свій новенький костюмчик (Вас.)]. костяк см. кістяк. костяний см. кістяний. костяниця бот. (ЯаЬаз захаііііз Ь.) костяника; см. также кам'яниця 2. костяничний костяничный. Костянтин, Кость, -тя Константин. костьол, -лу костёл. косуля1 (род сохи) с.-х. уст. косуля. косуля2 зоол. см. козуля. кбся, -сі ласк., дет. лошадка [— Вйо-у, коею!.. Вйо-у! — покрика є раз по разу Іцик (Фр.)]. косяк1, -ка 1) (в двери, в окне) косяк [Комбриг Кисельов, притулившись щокою до косяка дверей, слухав (Риб.)]', 2) (предмет, линия и т. п., расположенные косо) разг. косяк [Иа віконні рами понамітало снігу, вкривши шибки матовими косяками (Шиян)]. косяк2, -ка (стадо скота, стая рыб, птиц) спец. косяк [Вівці збивались докупи великим чорним косяком (Козач.)', Рибалки сподівалися натрапити на косяки скумбрії (Трубл.)]. котангенс, мат. котангенс. котар, -ря фольк.' котофей [Ой ти, коте, кота рю, Та замітай кошару (народна пісня)], кбтва, кбтвйця см. кітва, кітвйця. котёдж, -джу коттедж [Котеджі вишикувались один в один, фасадами вони створювали вулицю (Смол.)]. котел, -тла котёл [Котли високого тиснення працюватимуть на відходах вугілля із збагачувальних фабрик Донбасу (Рад. Укр., , 1946, VI)]. ^ * котелок1, -лка (посуда) котелок [Виспавшись, він, не поспішаючи, з'їв котелок колгоспної ряжанки (перекл. з Волошина)]. котелок2, -лка (головной убор) котелок [Мій парикмахер зсунув на потилицю котелок (Коцюб.)]. котельна 1) прил. см. котельний; 2) (рої котельної) сущ. котельная. котельний котельный. котельник спец. котельник, котельщик [Старий котельник, як і раніше, ремонтував танки (Донч.)]. котельня котельная [Бійці були знову в котельні (Гонч.)]. котеня, -няти котёнок [Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (Н.-Лев.)]. котерїя уст. котерйя. коти, -тїв (обувь) обл. коты. котик 1) уменьш., ласк, котик [Був собі котик та півник (Рудч.)]\ 2) зоол. котик, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)