Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
код 387 кош 2) (постельная принадлежность) одеяло [Вона грюкнула дверима й увійшла до себе в хатпиу, де стояла її постіль, заслана добрим коцем (Мирн.)]. Коцький: цан Коцький фольк., шутл. Котофей [Приходить до його лисичка та й питає його: Що ти таке? А він каже: Я пан Коцький (Рудч.)]. #оч уст. род коляски или фаэтона [Із коча пан мій вилізає І посила за молодим (Шевч.)]. кочегар, -ра кочегар [Ленін в парику і з документом на ім'я робітника Іванова, ніби як кочегар, переїхав на паровозі фінляндський кордон (Біогр. Леніна)], кочегарка техн. кочегарка. кочегарний техн. кочегарный. кочегарня техн. кочегарка; уст. кочегарня. кочерга кочерга [Кочерга до печі хазяйка (Ном.)\. кочерёжка уменьш. кочерёжка. кочержйлно разг. древко кочерги [Рубай, сину, ясенину —буде кочержйлно (Чуб.)]. кочет кочет, кочеток, уключина [Весла без діла лежали в кочетах, бо посудину несло водою і без того надтотхутко (Панч)]. кочівля кочевье. кочівник, -ка кочевник [Він [Алітет] провадив торговельні справи з кочівниками, щозими возив їм моржеві шкури, ремені, взуття, г якого багато треба для пастухів (перекл. в ^ Сьому шкіна)]. кочівниця кочевница. кочівницький кочевнический. кочовий кочевой. кочовик, -ка кочевник [Бережний: ..От нас, будівельників, часто називають кочовиками. А що може бути цікавіше і благородніше, ніж будувати? (Бат)]. кочовище кочевье, кочёвка [Скрізь було видно сліди боїв і сліди кочовищ (перекл. з Горбатова)]. кочування кочевание, кочёвка, кочевье. кочувати, -чую, -чуєш кочевать [Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (Фр.)]. кошанйця, кошениця с.-х. обл. скошенный на траву хлеб [Ой пшениця, кошанйця — товарові паша (Мил. — Сл. Г р.); Три копиці кошениці (Ном.)]. кошара 1) (для скота) загон; (крытое помещение) хлев; (для овец — ещё) овечий хлев, овчарня, обл. кошара {Реве в кошарі скот (Тич.); Антін: ..Овечатам у кошарі затишно (Стар.)]; 2) (для людей) обл. казарма. кошатина разг. кошбтина. кошачий кошачий, кошечий [Жодна гілляка не хруснула під його чобітьми, наче ті чоботи були підбиті шкірою з кошачих або тигрячих лап (Гонч.)]. кошениця см. кошанйця. кошеніль, -лі 9нт.у хим. кошениль. кошенільний, кошен їльовий кошенильный, кошенилевый. кошеня, -няти котёнок [Діти грались в хаті з кошенятами (Н.-Лев.)]. кошенятко, кошеняточко ласк, котёнок, котёночек [Іде раз Мокрина, а за нею кошенятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверпма (Мирн.); Побачило [дитя] кошеняточко, іграшку яку-небудь, вже воно і там, вже возиться коло нього (Квіт^ ;іа)]. кошик 1) корзина; (поменьше) корзинка, разг. плетёнка; (в виде сумки разг.—ещё) кошёлка; (для сбора ягод, грибов — ещё) лукошко; уст. кошница; обл. кошель [Трусять яблука дівчата І до кошиків кладуть (ІІех.)]; 2) бот. корзинка. кошикар, -ря спец. корзинщик. кошикарка спец. корзинщица. кошиковий корзинный, корзиночный. кошикоцвіті, -тих сущ. бот. (Сотрозііае) уст. сложноцветные; см. складноцвіті. кошичок, -чка уменьш. 1) корзинка, корзиночка; кошёлочка; 2) корзинка. Ср. кошик 1—2. кошіль (род. кошеля) 1) корзина; (поменьше) корзинка; обл. кошель [Убраний Лев у полотняну одежу., через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені (Л. Укр.)]; 2) (для ссыпки зерна) с.-х. кошель [Поклала клунок у кошіль, що з вівсом стояв у сінях (Головко)]. кошлання разг. взъерошивание, всклочивание. кошлати, -лаю, -лаєш разг. ерошить, взъерошивать, косматить, вскосмачивать, всклокочивать, всклочивать, лохматить [Він, стомлений оповіданням, витирав хустиною піт на високому круглому лобі, кошлаючи пасмо, що перетинало його надвоє (Ільч.)]. кошлатий 1) косматый, лохматый, мохнатый [Запізнілу гарбу з сіном тягла пара кошлатих волів (Коп.); Кошлаті, посивілі брови низько спадали йому на очі (Бат); Яцина, втягши велику, кошлату голову в плечі, підпирав плечима комірний одвірок (Десн.); За вікном видно було сизі, важкі, кошлаті хмари (Скляр.)]; 2) (о ткани) мохнатый; неоообр. слишком ворсистый [Вона була в осінньому пальті поверх кошлатого лижного костюма (Гонч.)]. кошлатися, -лаюся, -лаєшся разг. взъербши- ваться, косматиться, лохматиться. кошлатити, -лачу, -латиш разг. ерошить, взъерошивать, косматить, вскосмачивать, всклокочивать, всклочивать, лохматить [На призьбі дід старий — як сон. Кошлатить йому брови внук (Тич.); Вітер кошлатиз коси верб (Риб.)]. кошлатитися, -лачуся, -латишся разг.взъерошиваться, косматиться; (торчать) ерошиться [Над лобом без лад но кошлатився напівсивий непричесаний і поплутаний чуб (Козач.)]. кошлатість, -тості большая ворсистость. кошма (войлок) кошма [На рипуче, ліжко стара постелила Проворі товсту кошму (Донч.)]. кошмар, -ру кошмар [Йому весь час ввижаються кошмари (Риб.)]. кошмарний кошмарный. кошмовий кошмовый. кошовий ист. 1) прил. кошевой; 2) (род. кошового) сущ. кошевой [Ой принеси, принеси, чорная галко, від кошового вісті! (народна пісня)]. кошт, -ту, (чаще мн. ч.) кошти, -тів 1) сред- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)