Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кру 408 КРУ злісно блиснули (Вас.)', Схопився Лев, хвостом крутнув, На всю діброву кашлянув (Гл.)]; ^тити вуха (вухо) уст. драть (таскать) за уши [Він скуб учня за чуприну, крутив вухо (Коцюб.)]; ^тйти мозком фам. шевелить мозгами; ^тйти р у- ки (кому) (связывать кого) разг. крутить руки (кому) [Цькують його собаками, Крутять назад руки (Шевч.)]', як не крути, як не крутіть перен. разг. как ни крути, как ни крутите, как ни верти, как ни вертите [Як не крутіть міркування Нантського, нічого крім реакційності і буржуазного реформізму в ньому нема (Ленін)]] 2) (только несоеерш.— о ветре, буре, метели) крутить [Сипле сніг — як з рукава; Крутить завірюха (Боров.)]; 3) (только несоеерш. — изворачиваться) разг. крутить, вертеться, вилять; хитрить, лукавить; (в делах — ещё) плутовать [Ти не крути... Ти мені скажи: скільки літ прожив? (Коцюб.)]; 4) (только несоеерш. безл. — о болезненном ощущении) ломить (в суставах); сверлить (в ухе} в зубе и т. п.) [Садівник сказав, що надвечір буде дощ, бо в нього ноги крутить (Борз.)]; О ^тйти голову кому разг. кружить голову кому; (сбивать с толку) крутить голову кому. крутитися (кручуся, крутишся), крутнутися, -нуся, -нёшся 1) крутиться, крутнуться, вертеться; (только несоеерш. — описывать круговые движения, взлетать в воздух — ещё) кружиться; (только несоеерш.— вести себя суетливо — ещё) егозить (разг.); (только несоеерш. — беспокойно сидеть — ещё) ёрзать (разг.) [Потривожений пил, що " досі тихо спочивав в меблях, тепер курився димом та крутився в повітрі (Коцюб.); Де б не був професор, Яша обов'язково крутився десь близько (Баш); Хіба краще отим, що крутяться на латочці поля і не зберуть, буває, навіть насіння? (Коцюб.); Якимчук побачив мене і чомусь збентежився. Крутнувся і вийшов з класу (Донч.); Соломія крутнулась на одній нозі й одвернула лице од Ромапа (Н.-Лев.)]; чтиться в голові, на язику що разг. вертится в голове, на языке что; чтиться голова (в голові) кружится голова; ^тйтися дзйгою [м о в (я к) д з й г а] вертеться юлой (как юла) [Та чого ти крутишся по хаті, мов дзига? (Коцюб.)]; 2) (только несоеерш. — о дороге и т. п.) кружить; (иметь зигзагообразное направление) извиваться, изгибаться [Поспішаючи, він загубив стежку, котра вилася й крутилася поміж кущами верболозу, калини та смородини (Н.-Лев.)]. крутій, -тія разг. плут; (преим. о чиновниках — ещё) крючкотвор (неодобр, уст.) [О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі (Н.-Вол. у.— Сл. Гр.)]. крутійка разг. плутовка. крутійство плутовство, плутни; крючкотворство; нажити ^>вом нажить плутовством; разг. наплутовать. Ср. крутій. крутійський плутовской. І крутілка разг. 1) ж. р. (о чём) вертушка; 2) м. и ж. р. (о коле) вертушка; (только о женщине — ещё) вертячка [Не хотілось би І мені таку крутілку собі за невістку бра- | ти (Н.-Лев.)]. крутїль, -телі техн. обл. 1) (станок) просак; 2) (предприятие) канатный двор. крутіння кручение; верчение; кружение; виляние. Ср. крутити 1. крутість, -тості крутость; (о рельефе — обычно) крутизна, обрывистость; (об анек' доте, о брани) хлёсткость. крутнути см. крутити. крутнутися см. крутитися. крутня разг. плутовство, плутни; увёртки, хитрость [Гриць к о: ..Стара плаче, на всю улицю розлягається та клене когось; а син ззаду: «А що, каже, не я казав, що тут крутня є..!» (Мирн.)]. круто нар. круто; (о рельефе — ещё) обрывисто; (об остроте, брани и т. п.) крепко, хлёстко; (о затруднительном положении) круто, туго, разг. солоно [Стежка круто підіймалась угору (Риб.); Цієї ночі, ми круто повернули на південь (Верш.); Може, тобі коли прийдеться круто на сьому широкому світі,—знай: оця рука, на скіль- ко зможе, запоможе тобі! (Мирн.)]; ^то зварити круто сварить; (о яйцах — ещё) вкрутую сварить. крутоберегий, крутобережний крутобережный [І благав би я о смерті... Так ти, і Украйна, І Дніпро крутоберегий, І надія, брате, Не даєте мені бога О смерті благати (Шевч.)]. крутобокий крутобокий, крутой, обрывистый; (о возвышенности — ещё) с крутыми склонами [За сопкою, за крутобоким схилом Він чує сплеск озерної води (Бажан)]. крутогорий поэз. с крутыми склонами, с обрывистыми склонами [I тут невесело співали, Бо й тут невесело було, Та все-таки якось жилось, Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край І Дніпр той дужий, крутогорий (Шевч.)]. крутонути, -ну, -нёш усилит, разг.. крутнуть [Поштар рішуче підступив до дверей і звичним рухом крутонув чорний залізний язичок дзвоника (Грим.)]. круторогий круторогий [Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі, бедраті воли (Коцюб.)]. крутосхил, -лу крутогор, крутой склон; (над рекой — ещё) крутобережье [Від хати по крутосхилу до Дніпра збігали вер. би (Риб.)]. крутоязйкий разг. круторечйвый [Вручивши записку, Петров раптом уявив, як її розгорне., крутоязйкий Гаркуша, і різко під- ' вівся (Ряб.)]. крутояр, -ру 1) глубокий овраг [Євген Черниш окопався із своїми людьми в од- г ному з крутоярів (Гонч.)]; 2) (крутой берег) обрыв; обл. крутояр [Як меч,, блищав в тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (Бажан)]. крутоярий 1) овражистый; 2) обрывистый. Ср. крутояр 1 — 2. І круть (неизм.; употребляется как сказуемое) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)