Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кру 409 їсти разг. круть, верть [Круть, верть — та й геть (Ном.)]. круть-верть (иеизм.; употребляется как сказуемое) разг. круть-верть [Комар круть- [ верть — ца ніс присів, — Лев клацнув, не вловив (Гл.)]. крутько разг. вертун, непоседа. круча круча, крутизна; {крутой откос — ещё) обрыв [Спинившись над Невою, Дніпрові кручі згадував Тарас (Дмитр.); Юрко сидів над кручею під кущем розквітлої шипшини й вдивлявся за річку, в далину (Козач.)]. кручений 1) прич. крученный; 2) прил. кручёный (изготовленный кручением)] (о форме) витой; (о реке, дороге и т. п.) извилистый; (о растениях) вьющийся [На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски. Все те було оплутано густим крученим зіллям (Н.-Лев.)]; ^>ні сходи витая лестница [Волька мовчки йшов за хлопцями по кручених сходах (Ільч.)]; 3) прил. спорт. кручёный; ^нпй м 'я ч кручёный мяч; 4) (о человеке: ветреный) прил. разг. верченый [Відомий забіяка, гультяй, не було вже більш крученого парубка (Горд.)]; О ^пі паничі бот. (Іротаеа ригригеа Ь а т.) ипомея; разг. вьюнок [Біля ганку рясно цвіла красоля й вилися по тичині кручені паничі (Донч.)]. кручення кручение; верчение; кружение; виляние. Ср. крутити 1. крушений обл. сокрушённый [Лиця було не видко у крушеної матері за великою тугою та гіркими сльозами (Мирн.)]. крушина бот. (Ккатпиз Ь.) крушина [Тут і там до землі придавлена крушина (Коб.)]. крушити, -шу, -шиш 1) крушить, сокрушать [Злих нападників крушити Сміло йде вона [Радянська Армія] у бій (Рил.)\\ 2) (печалить) крушить (уст., народно-поэтическое), сокрушать. крушитися, -шуся, -шйшся 1) крушиться; сокрушаться [Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся (Н. п. — Сл. Гр.)]; ер. крушити 2; 2) страд, з. крушиться, сокрушаться. крюйсель, -селя мор. крюйсель. крюйт-камера (род. крюйт-камери) мор. крюйт- камера. крюк1, -ка техн., муз. ист. крюк [Крюками чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (Головко)]. крюк2, -ку (лишнее расстояние) крюк. крюк3, -ка орн. см. крук. крюканпя 1) карканье; поэз., обл. грай; 2) курлыканье; 3) кваканье. Ср. крюкати 1—3. крюкати, -каю, -каєш, крюкнути, -ну, -неш 1) каркать, каркнуть [Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавчать (Г.-Арт.)]; 2) (о журавлях) обл. курлыкать, курлыкнуть [Угорі десь крюкають журавлі (Манж.)]; 3) (о лягушках) обл. квакать, квакнуть [Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті (Мил. — Сл. Гр.)]. крючечок, -чка уменьш. крючочек. крючкотвор, -ра неодобр. уст. крючкотвор. крючкотворство неодобр. уст. крючкотворство. крючкуватий крючковатый. крючник крючник. крючок, -чка крючок [Ми ловили певодом, вудкою, на крючки (Коцюб.)', Кирило Іванович., тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу (Мирн.)]. крюччя собир. разг. крючки. крюшон, -ну крюшон. кряж, -жа 1) (горная цепь) кряж ДОбкурений порохом день понад кряжем стоїть одиноким (Мал.)]; 2) (толстый обрубок бревна) обл., спец. кряж. кряжистий кряжистый [Два діди кряжистії Сміються... (перекл. з М. Некрасова)]. кряжовий кряжевый. крякання 1) кряканье [3 далекого степового ставу вітер ніс гусяче ґерґотіння, різноголосе крякання качок (перекл. з Шолохова)]', 2) карканье; поэз., обл. грай [А з другого боку птаство почало злітатися: повітря шумить, листя з дерев сиплеться, крик, гамір, крякання (Фр.)]\ 3) кваканье; 4) кряканье. Ср. крякати 1—4. крякати (крякаю, крякаєш и крячу, крячеш), крякнути, -ну, -неш 1) (о крике утки) крякать, крякнуть [В густих заростях осоки сонно крякає розімліла від спеки качка (Собко); Каченята крячуть над водою (Мал.)]', 2) (о крике ворон и некоторых других птиц) каркать, каркпуть [Десь на полустанку хижо крячс галич (Тер.)]; 3) (о лягушках) квакать, квакнуть [Зорі дивляться з неба. Жаби крякають до сну (Коцюб.)]; 4) (только с формами крякаю, крякасш) (о человеке) разг. крякать, крякнуть [Дід утомлено надимав щоки, крякав і бурчав (перекл. з Горького); Трохим і вигляду не показав, що нічого не розуміє, а бундючно крякнув і надів шапку (Панч)]; 5) (только несоверш. — предсказывать несчастье, неудачу) перен. разг. каркать [Та що там над собою крякати! (Головко)]. крякуп, -на орн. обл. ворон. кряча, -чати орн. разг. утёнок. крячка орн. разг. утка [Як крячка та, просиділа трохи не три тижні коло матері (Мирн.)]. крячок, -чка орн. крачка [Над торішнім комишем уже звиваються білими табунцями крячки (Гонч.)]. ксантофіл, -лу бот. ксантофилл. ксерофіт, -ту бот. ксерофит. ксероформ, -му хим., фарм. ксероформ. ксилема бот. ксилема. ксилографічний полигр. ксилографический. ксилографія полигр. ксилография. ксилол, -лу хим. ксилол. ксилоліт, -ту строит, ксилолит. ксилофон муз. ксилофон. ксьопдз, -дза церк. ксёндз [Ксьондз ішов високий, суворий, у довгій чорній сутані (В. Василевська — переклад)]. ктир, -ря энт. ктырь. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)