Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
КУД 41 1 куз ли, що там, у долині, куди простують, світить ще сонце та б'ється хвиля живого життя... (Коцюб.); Скільки вона прохала чоловіка: поїдьмо куди на цей час (Коцюб.)]; бити ^дй попило бить почём зря [Вибігли за село, якісь люди стоять. Не питали, а кинулись бити. Били на смерть, куди попало, аж поки не одігнали (Коцюб.)]; заявити ^дй належить заявить куда нбдо, заявить по принадлежности; нема" ~дй см. нема 1; 2) (при сравнительной степени) разг. куди (разг.), гораздо, не в пример; ~дй розумніший разг. куда (гораздо, не в пример) умнее; 3) (для выражения сомнения, отрицания и т. п.) разг. куди [Тато не зможуть вже заробляти — куди їм? (Коцюб.)]; 4) (восклицание, выражающее удивление и поообные эмоции) ого [Оттак зависливії люди (Вони є всюди!): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки, стануть... (Гл.)]; О ~ДЙ ж пак! вбт ещё!; такий (или так), що ~дй вам! (т о б і!) (выражение восхищения, удивления или негодования) разг. та- кбй (или так), что ну! [Гонор такий, що куди тобі! (Ном.)]; так, що ~дй твоє діло! см. Діло ; х о ч ^ДЙ (очень хороший) разг. хоть куда" [Удався хоч куди хлопчина! (Гл.)]. куди-будь, куди-нёбудь нар. куда-нибудь, куда-либо. кудись нар. 1) куди-то [Буха од коней пара, біжать кудись люди (Коцюб.)]; 2) (в неопределённое место) разг. кудб-нибудь. кудкудакання кудахтанье [Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (Фр.)]. кудкудакати (кудкуд&чу, кудкудачеш и кудкудакаю, кудкудакаєш), кудкудакнути, -ну, -неш кудахтать, кудахтнуть [Кудкудакали кури, шукаючи гнізд, щоб знестися... г(Гонч.)]. кудла разг. 1) м. и ж. р. (о ком) фам. лохмач (м. р.); лохматая (в значении сущ. ж. р.); 2) ж. р. (о чём) всклокбченная голове. кудлай, -лая, кудлбнь, -ня разг. лохмбч; (реже) космбч [Дзвонить калатало коло двору, і гарчать на коней кудлаї (Пере.); Вув чоловік як чоловік, а тепер звівся на якогось кудланя (Н.-Лев.)]. кудластий см. кудлатий. кудлати, -лаю, -лаєш разг. космйтить, лохматить. кудлатий, кудластий разг. кудлатый, кудластый (разг.), лохматый, косматый; (о человеке и его шевелюре — еще) вихрастый [Кудлатий Жук прокинувся на ганку і забряжчав ланцюгом (Куч.); Побільшена тінню кудлата Сашкова голова відбивалась на стіні (Коп.); На голові чорна кудлата шапка (Янов.); Над щоглами юрмилися кудлаті грозові хмари (Ваш); Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах, і скаче на них довга кудласта вовна (Коцюб.)]; ^*та борода, грива и т. п. косматая борода, грива и т. п. кудлатися, -лається разг. лохматиться, косматиться. кудлатість, -тості разг. лохмбтость, косма"- тость. кудлач, -ча разг. лохм&ч; (реже) космач [Попереду всіх, задравши хвоста і безперестанку міняючи ногу, скаче який-небудь рудий кудлач, з реп'яхами в скуйовдженій гриві (перекл. з Тургенева)]. кудли, -лів фам. космы, к^длы, лбхмы [От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Коцюб.)]. кудовчити, -чу, -чиш разг. см. куйовдити. кудою нар. разг. 1) какбй дорбгой; как [Де той шлях? Кудою підеш і куди прийдеш? (Куч.)]; 2) (в роли относительного слова) кудб [Вона побачила., той став, де купалась, ту стежку по яру, кудою вона, з милим попліч, так часто ходила гуляти (Н.-Лев.)]. куДрі, -рів фольк. редк. кудри [Та розпущу чорні кудрі Понад брівоньками (Чуб.)]. кудрявий фольк. редк. кудрявый [Було б не топтати кудрявої м'яти (Чуб.)]. кудрявчик обл., фольк. кудряш (обл., фольк.), кудрявчик (разг.) [То не козак сидів чубатий, То був кудрявчик наш — горох (Гл.); Мене ж ніщо у серце не торка: ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик (Тич.)]. Куёнь-Лунь (род. Куёпь-Лупю) Кубнь-Лунь. кужёлина разг. см. кужіль. кужёлити, -лить обл. 1) вихрить; (безл. — о пыли, о снеге) мести [Вітер такий — ні робить, нічого, — кужелить та йгоді! (Янов.)]; вітер ^лить а) (с переходным значением) ветер вихрит; б) (с непереходным значением) разыгрались вихри; поднялся вихревбй ветер; дужче ~ти усиливаться [Вітер дедалі дужче кужелив, зриваючи невлежаний сніг на буграх (Ле і Левада)]; 2) (о дыме, пыли и т. п.) клубиться. кужелитися, -литься обл. клубиться, вихриться [З-під коліс автомашини на стовповому шляху кужелилася пилюга (Ле)]. кужелиця разг. см. кужіль. кужівка, кужілка пряслице [Скрізь розставлені і розкидані прилади до жіночих робіт: кросна, п'яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Л. Укр.)]. кужіль, -желя м. р., кужіль, -желі ж. р. 1) кудель; обл. кужель [А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (ІПевч.)]; 2) перен. клуб [Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій (Мас.)]. Кузбас, -су (Кузнбцький вугільний басейн) Кузбасе (Кузнецкий ^гольный бассейн). кузбасівський кузбйсеовский. Ср. Кузбас. кузен кузен [Поздорови від мене тіток і ку- зспів (Л. Укр.)]. кузенька уменьш. от кузия. кузйпа кузина. Кузнецьк Кузнецк. / кузпецькпй кузнецкий. Кузнёцький басёйн Кузнецкий бассейн. кузня кузница [Наша кузня на селі. Нас чотири ковалі (Воронько); Донбас заслужено користується славою кузні виробничих кадрів (Літ. газ., 1950, VIII)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)