кур 420 кус курник, -ка курятник, обл. курник [В курнику раптом захлопав крилами півень і засиівяв (Донч.)]. курникання разг. мурлыканье. курникати, -каю, -каеш разг. мурлыкать, тихо напевать, напевать под нос; обл. кур- ныкать (Він порався коло човна та курникав монотонну, як прибій моря, пісню (Коцюб.)]. курно 1) предик, пыльно; дымно; ср. курний 1 — 2; 2): куритися ~по фольк. сильно пылить [Курилася доріженька, Курилася курно (Чуб.)]. курнбсиіі реок. курнбсый. курнути1 см. курити1. курнути2, -пу, -непі (куда) рааг. фам. махнуть [Переночуйте ви тут, а завтра., курнемо в село так, що аж закуриться (Фр.)]. курок, -рка курбк [Проходять лави арсеналь- ців, На зводі держачи курок (Нех.)]. куропатва обл. куропатка [Ти-то спритний, як Матвій до куроиатв (Ном.)]. куроп'я, -п'яти птенец куропатки; (неточно) куропатка [Вернувши в рідний дім.., [Матвій] По пущах звірину з рушнинею тропив Чи сірих куроп'ят у тонку сіть ловив (перекл. Рильського)]. курорт, -ту курорт. курортний курортный [Госпіталь базувався в угорському курортному містечку (Ґонч.)]. курортник курбртник [По доріжках, що з'єднували, санаторії, виднілись численні курортники (Трубл.)]. курортниця курбртница куросліп обл. см. калюжниця: калюжниця б о- лб тя н а. курочка 1) уменъш., ласк, курочка; 2) (род дичи) орн. курочка [Водяна курочка випливла з очерету (И.-Лев.)]. курс, -су курс [За півтора року Володимир Ілліч самостійно вивчив увесь чотирирічний університетський курс (Віоар. Леніна)]; брати, взяти ^с прям., перон брать, взять курс [Есмінець залишив Соколину бухту і взяв курс на південь (Трубл.)]; тримати (держати) ***с прям., перен. держить курс. курсант курсант. курсантка курсаптка. курсантський курсантский. курси, -сів курсы [При Полтавському сільськогосподарському інституті відкрились двомісячні курси інженерів і механіків, надісланих з промислових підприємств на постійну роботу в МТС (Рад. Укр.. 1953. XII)]. курсив, -ву тип. курсив. курсивний тип. курсивный. курсистка до рев. курсистка [Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись (Коцюб.)]. курсовий курсовой. курсовка курсбвка. курсорний пед. курсбрный; ~не ч и т 3 н я курсорное чтение курсування курсирование. курсувати, -сую, -с^єш курсировать [На лінії курсують п'ять нових комфортабел.ч- нйх тролейбусів (Рад. Укр., 1948, ХІ% Курськ Курск. Курська область Курская ббласть. курський курский. куртаж, -жу торг, куртаж. куртажний торг. куртажный. куртизанка уст. куртизанка. куртина воєн, уст., сад. куртина [Як стріль- часті ватри, розцвітають канни На каймі блакитних городських куртин (Важан)]. куртка куртка [Хотілось порадитись добре про матеріал і фасони дитячих курток (Коцюб.)]. курточка уменьш.у ласк, карточка [Лежить товариш в курточці роздертій (Важан)]. курточний карточный. курултай, -таю полит, курултай. ку руль ний ист. курульный. курупр* -ру (курортне управлін- н я) курупр (курортное управление). курфюрст ист. курфюрст. курча, -чати цыплёнок; разг. курчонок; обл. курёнок [Надворі зозуляста квочка., водила шестеро курчат (Коцюб.)], *^»чат восени рахують повое, цыплят по осени считают [На війні все можливе, .товаришу, а курчат восени рахують! (Панч)]. курчатниа цыплятина. курчатко ласк, цыплёночек [Гребе квочка на смітгячку, Курчаток скликає (Г.-Арт.)]. курчатник с.-х. цыплйтник. курчаточко см. курчатко. курч&чий цыплячий. курчин разг. курицын. кур6, -ряти обл. цыплёнок [В неділю пополудні приходили до баби всі невістки а внуками.. Баба садила їх за стіл., і балакала з ними, і кудкудакала, як квочка між курятами (Стеф.)]\ см. еще курча. курява пыль [Весна стояла суха і вітряна. По городах все сохло» хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (Коцюб.); Здіймаючи снігову куряву, машина промчала вперед (Козач.)]; *^ва с т о в п б м пыль столбом. кур яви й пыльный. курятина разг. курятина. курятко ласк. обл. цыпленочек [Вуйни досягали його [Петрика] руками й гладили, як біле курятко (Черемги.)]. курятник курятник. курячий куриный; разг. куричий; обл. к^рий; ~ча сліпота а) мед. разг. куриная сленота; б) бот (Ыоппеа Месі.)^ ноннёа, куриная слепота, курослеп; ^чі бчка бот. (Апа^аШз Ь.) очный цвет. кус разг. кус [Перший кус усьому голова (Ном.)].^ кусак, -ка обл. разг. (большбй) кусбк; рааз. кусище кусака (о животном) разг. кусбка. кусання кусание. к'усатп, -саю, -саєш, рааг. куснути, -ну, -нёш 1) (кого, что) кусать, куснуть (Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав (Фр); Залізний ніс, а хвіст вербовий, У рот їй пальці не кладіть: У лісі дуб який здоровий, А як кусне — і той кричить (загадка — Гл.)]; 2) (без дополнении) кусаться; 3) (есть) фам. жевать [Та шс
|