Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кус 421 куї вдієш, коли біда, ні в віщо вдягнутися, віїого кусати... (Коцюб.)]. кусатися, -саюся, -саєшся кусаться [Котрий пес багато бреше, той мало кусається (Ном.)]. кусень, -сня разг. кусбк; (о большом — еще) кусйще (разг.) [Дожувавши останній кусень, Бармаш закурив цигарку (Козач.)]. кусковий кусковой. кусливий куслйвый; кусбюшийся [Куслива комашня любила в Храмі Мрій В веселих ігрищах кінчати день тяжкий (перекл. Рильського)]. кусман, -па увел. разг. кусйще. кусник обл. разг. кусбк; (меньше) кусбчек [Він сам не мав при собі ані кусника хліба, ані одного крейдара (Фр.)]. куснути см. кус&тіі. кусок, -ека кусбк [Сухий кусок горло дере (Ном.)]. кусочок, -чка уменьш. кусбчек. Кустанай Кустанай. Кустанайська область Кустанайская ббласть. кустанайський кустанайский. кустар, -ря кустарь; ~р-о д и н б ч к а ку- старь-одинбчка. кустарний кустарный. кустарництво прен. кустарничество [«Економісти» виправдували кустарництво, дрібний практицизм і роз'єднаність місцевих оріанізацій (Біогр. Леніна)]. кустарпичати, -чаю, -чаєш разг. кустарничать. кустарність, -пості кустарность. кустарно нар. кустарно. кустарщина прен. кустарщина. кустра, куппра обл. разг. лохматая голови, всклокоченная голова; (волосы) лбхмы [Він зо зла вп'явся руками в свою нечесану куштру (Мирн.)]. кустратий обл. лохматый, взлохмаченный* всклокоченный [Рука його ще швидше бігала по папері, буцім поспішала передати, що носила в собі велика, кустрата голова (Мирн.)]. кусючий куслйвый [Ах, усе той же кусючий неспокійний черв'ячок! (Донч.)]. кусь межд. куси, ату. кут, -та мат. и пр. угол [Дніпро і Прип'ять, вближаючись, утворюють кут, звернений вершиною на південь (Верш.); Запах молока привабив і вужа з його кута (Фр.)]; ~т в і д б и т т я физ. угол отражения; *^т 8 б р у ^гол зрения; глухий #^т см. глухий 1; загнити в глухий ~т перен. поставить в тупик; загнати в тісний ~т перен. загнать в $гол; лицевий (лицьовий) ~т см. лицевий, лицьовий. Кутаїсі нескл. сущ. м. р. Кутаиси. кутання кутанье. кутйс (украшение на одежде и пр.) 1) воєн, ист. кутас; 2) обл. кисть [Мали на собі., баї ато вишитий кожух із звисаючими кутасами (Коб.)] кутаслк уменьш. обл. кисточка. кутастий угловатый; ~та клітина биол. угловатая клетка. кутастість, -тості угловатость. кутати (кутаю, кутаєш) кутать [Бачить Теле- сик: хтось його держить за руки та в одежу кутає (Тич.)]. кутатися (кутаюся, кутаєшся) кутаться [Яринка куталася в пальто, але все-таки було холодно (Собко)]. кути (кую, куєш) обл. ковбть [Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (Вовч.)]. кутий 1) прич. кбванный; подкбванный; кбванный; закбванный (во что) [Покоління ідуть, Велетенськими грозами куті (Ру- денко); 1 коліна одпочинуть, Кайданами куті (Шевч.)]; ер. кувати1 1 — 3; 2) прил. кованый. кутик уменьш. уголбк [Тільки лівий кутик уст нервово сіпнувся йому (Козач.)]. кутикула 1) бот. кутикула, надкожица; 2) анат. кутикула. кутковий 1) угловбй [Андрій ще з сінець побачив в кутковій кімнаті сільради світло (перекл. в Шолохова)]; ^вйй стіл угловбй стол, угбльник; 2) относящийся к «к у т- ку» села и т. п. [Сашка зодягали теж не так, як мене: у нього були бархатні штанці, або червона, або блакитна сорочка.. Я ж ходив так, як і всі наші куткові хлопці (Вас.)]. Ср. куток 1 — 2. кутній 1) угловбй; ^ня хйта угловая хйіа;2)(о вубе) кореннбй; на ~ні [зуби] сміятися, з а с м і я т и с я (р е- готбтися, зареготатися) разг. плакать, заплакать [Ми то тепер регочемо, а чи не доведеться нам на кутні зареготатись..? (Мирн.)]. кутовий 1) мат. и пр. угловбй; ~вё залізо мет. угловбе железо; ~вё прискбрен- н я мех. угловбе ускорение; 2) (помещаемый или находящийся на углу) спец. на- угбльный; ~ві прикрбси наугбльные украшения. куток, -тка 1) ^гол; (поменьше и в перен. значениях) уголбк [Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток (Еоцюб.)\ Знов він бачив свій давній куток, Знов дививсь на дружину свою, Обіймав своїх любих діток (Граб.)]; ленінський ~к ленинский уголбк; червбний ~к красный уголок; хорбша хата не утками, а трудоднями погов. не красна изба углами, а красна" трудоднями; 2) (определённая часть поселения) конец, сторона (при отсутствии определения в переводе вставляется: «наш», «мой», «свой» и т. п.) [Раз уночі на кутку зайнялося сім хат (Н.-ЛевІ); 3 ганку сільради зійшов Тригубенко. Рушив через майдан на свій куток (Головко); А Мажуга вже на другім кутку людей підіймає (Коцюб.)]. кутомір, -ра техн., воен. угломер. кутомірний техн., воен. угломерный. куточок, -чка уменьш., ласк, уголбк; уголочек [Він завжди сидів у цьому куточку біля вікна (Смол.); Глухим ривком сіпнулись губ куточки (Бажан); Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок! (Л. Укр.)]. кутуляти, -ляю, -ляєш обл. жевЗть; разжёвывать (с трудом) [Чіпка собі взявся за |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)