Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заг 29 тп, -гочу, -гочеш и заґелґотіти, -точу, -готйщ загоготать [Гуси заґелґотіли па всю вулицю (Панч)]. заґерґотати, -гочу, -гочеш и заґерґотіти, -гочу, -готйш 1) (о гусях) загоготать; 2) (об индюках) закулдыкать; 3) (об иных звуках) затрещать; (зашуметь) заклокотать: (заговорить) загалдеть; (закричать) заорать [Заґерґотів мотор, і сині пасма диму., пройшли повз вікна (Янов.); Як же вздріла її Горпина, дядина Левкова, так і заґерґотіла на неї: — З'їли, з'їли мого Левка! (Квітка)]. загибати, -баю, -баєш, загинути, -ну, -нсш погибать, погибнуть, (более интимно) пропадать, пропасть; (только соверш. — об иллюзиях, надеждах и т. п.—обычно) рухнуть [Однаково живими не здамося! Загибати—так не дарма! (перекл. з М. Остров- ського); Колись, Марино Павлівпо, коли все заспокоїться і оживуть наші люди, вони золоті пам'ятники поставлять тим, що загинули за нас (Скляр.)]; ^путн в бою погибнуть (пасть) в бою. загибель, -белі гибель, уст. погибель; (об иллюзиях, надеждах и т. п.—обычно) крушение; (конец — образно — ещё) закат [Загину загибеллю сокола я, Та карого буде й загибель моя (Бажан); Риба під тиском льоду, що день по дню товщав і загрожував їй загибеллю, йшла до берегів (Верш.)]; ~ль усіх надій гибель (крушение) всех надежд; на краю ^лі на краю гйбели. загиблий погибший [Прибуття в полк дівчини, нареченої загиблого офіцера, стало подією (Гонч.)]; г^лий у бою погибший (павший) в бою. загиджувати, -джую, -джусш, загидити, -джу, -диш разг. загаживать, загадить; (совсем) изгаживать, изгадить. загиджуватися, -джуюся, -джуєшся разг. загаживаться; изгаживаться. Ср. загиджувати. загидити см. загиджувати. загинати, -каю, -каєш разг. загйкать. загилити, -гилю, -гилиш 1) (в игре в лапту) а) подбить мяч лаптой; б) подбросить мяч для удара лаптой; (в игре в свинку) ударить палкой свинку; 2) перен. разг. сильно ударить, хватить; (кого по чему вульг. — ещё) съездить, заехать [Потім він рангом загилив кулаком по столі (Смол.)]; 3) (о цене) разг. запросить, заломить; фам. загнуть. загин1, -ну * (смерть, конец) гибель; уст. погибель [Замфір не бачив уже загину свого виноградника (Коцюб.)]; д о ^ну {в значении предела) до смерти; книжн. до последнего издыхания. Ср. загибати. загин2, -пу (поворот) загиб. Ср. загинати 1. загинальний техн. загибочный. загппагшя загибание. загинати, -паю, -наєш, загнути, -пу, -пеш 1) загибать, загнуть [А дочка не дуже-то й слухає матері: загне голову, як муштрований кінь, та й вийде з кімнати (Вовч.)]; 2) (о цене) разг. фам. загибать, загнуть, заламывать, заломить; 3) (говорить -*- о бра- заг ни и т. п.) разг. фам. загибать, загнуть; ^ти слівце разг. фам. загибать, загнуть словцо (словечко). загинатися, -пається, запнутися, -петься загибаться, загнуться. загинути см. загибати. загін1, -гону (организованная группа) отряд; обл. загон [Ленін роз'яснював, що партія с частиною робітничого класу, його передовим, свідомим загоном (Біогр. Леніна); В усьому селі заговорили про те, що зробив піонерський загіп (В. Василевська — переклад)\; оточуючий ^н воєн. оцепляющий отряд, оцепление. загін2, -гону (действие; с.-х. и пр.) 1) (полоса поля) с.-х. загон [Хутко загін затемнів стернею і вкрився снопами (Л. Укр.)]; 2) (для скота) с.-х. загон [Для доїння їх [овець] влаштовують загіп з станками (Колг. вироби, енцикл.)]; 3) (действие) загон, загонка; О б ути в ь-тоні (о пренебрежении, заброшенности) быть в загоне. загїпець (род. загінця), обл. за гонець (род. загГпця) а.-х. умеыьш. загбпчик "[Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Ном.); — Я зараз вернусь! — мовила Лисичка. — Копай собі свій загопець, я тебе наздожену (Фр.)]. загінка с.-х. загон; (поменьше) загбнчик [Піднялися лівчата з-під полукіпків, рушили до своїх загінок (Гонч.)]. загінний1 воен. отрядный. Ср. загін1. загГішпй2 с.-х. загонный [Найкращим, перевіреним практикою передових колгоспів і радгоспів способом використання пасовищ є загінний (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. загін2 2. загнпіик воєн, отрядпик [Кличков прочитав записку загінникам (перекл. в Фурманова)]. загіпнотизований загипнотизированный [Я станув нараз мов загіпнотизований і не рушав вже дальше з місця (Коб.)]. загіпнотизувати, -зую, -зуєш загипнотизировать. загіпсувати, -сую, -суєіп мед., с.-х. загипсовать. загірний загбриый [Розкатами гармат гримлять загірні далі (Бажан)]. загір'я загорье. загітований сагитированный. загітувати, -гітую, -гітусш сагитировать [Не ходила, а літала я в селі, Сорок душ загітувала і себе в тому числі (Воскр.)]. загладжувати, -джую, -джуєш, загладити, -джу, -диш заглаживать, загладить; (утюгом — ещё) заутюживать, заутюжить [Барон намагався жартувати, щоб хоч трохи загладити неприємне враження, яке^був справив на чудного гостя (Ільч.)]. загладжуватися, -джується, загладитися, -днться заглаживаться, загладиться; заутюживаться, заутюжиться [Дарма пригадувать: як славні дні вернулись, То все загладилось, минулося, забулось! (перекл. Рильського)]. Ср. загладжувати. загладити см. загладжувати. загладитися см. загладжуватися. загледіти см. заглядіти. заглибина углубление [Молоді деревця стир- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)