Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заг ЗО заг чали просто з піску, ало при корені довкола кожного стовбура була заглибина (Смол.)]. заглибити см. заглиблювати. заглибитися см. заглиблюватися. заглиблений 1) углублённый; ср. заглиблювати; 2) углублённый; погрузившийся; погружённый [Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Кач.)]; ер. заглиблюватися. заглибленість, -пості углублённость, заглиблення 1) (впадина) углубление [Тіні падали від будівель, густішали в заглибленнях, обманюючи зір (В. Василевська — переклад)]; 2) (действие) углубление; ср. заглиблювати, заглиблюватися; 3) (состояние) углубление, углублённость, погружённость [Умій помщатись! В час, коли танкета і танк ворожий гавкають в боях — чи ж до лиця заглиблення аскета й пророчий сум в розширених очах? (Тич.)]; ср. заглиблюватися. заглиблено нар. углублённо. заглиблювання углубление. заглиблювати, -люю, -люєш, заглибити, -глйблю, -глйбиш углублять, углубить. заглиблюватися, -лююся, -люешся, заглибитися, -глйблюся, -глйбишся углубляться, углубиться; (опускаться глубже и перен.— ещё) погружаться, погрузиться; (входить во что-нибудь и перен. — целиком отдаваться чему-нибудь — ещё) уходить, уйти [Другий батальйон вирушив після обіду. Кілька годин ішли лощиною по дну міжгір'я, дедалі більше заглиблюючись у ліс (Гонч.); Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач.)\ На обличчі в Наташі враз заглиби- * лись тіні (Скляр.); Він не чекав на мою відповідь і заглибився знов у свої розрахунки (Вл.)]. за глибшій техн. у мед. погружнбй. заглибник техн. углубитель. заглотковий апаш, заглбточный. заглузувати, -зую, -зуещ (з кбго, з чбго, редк. над ким, над чим) начать насмехаться (над кем, над чем); (ело, язвительно высмеивая) начать издеваться (над кем, над чем). заглухлий заглохший; уст. заглбхлый. заглухнути, -ну, -неш заглохнуть [Пісня заглухла над ними, як кинутий у колодязь камінь (Пани)]. заглушання заглушение; подавление; покрывание. Ср. заглушати 1. заглушати, -шаю, -ш&єш и (реже) заглушувати, -шую, -шуєш, заглушити,^ -глушу, -глушиш 1) заглушать, заглушить; (перен. — останавливать, прекращать — ещё) подавлйть, подавить; (превосходить в силе иные звуки — ещё) покрывать, покрыть [Тоді не чутно гомону потоків — їх заглушає лютий брязкіт зброї і сурми військової... (Л. Укр.); Гуркіт вибухів за- , глушує постріли (перекл. з В. Некрасова); Дівчата наближались до правління колгоспу, . й пісня їхня заглушила людські голоси і весь шум навколо (Скляр.)]; 2) (лишать способности слышать) обл. оглушіть, оглушить [Лемент заглушує його (Л. Укр.); Сміх, крики., заглушували його, бурили йому кров, завертали голову (Фр.)]. • заглушатися*, -шається и (реже) заглушуватися, -гаується заглушаться; подавляться; покрываться [Стрілянина заглушалась гуркотом мотора (Трубл.)]. Ср. заглуша-, ти 1. заглушений заглушённый; подавленный; покрытый [Вона знала, що значить служити. 1 Це добре знали її спрацьовані руки, її душа, заглушена в наймах*, як бур'янами квітка (Коцюб.)]. Ср. заглушати 1. заглушення заглушение; подавление. Ср. заглушати 1. . заглушити см. заглушати. заглушка техн. заглушка. заглушування заглушение; подавление. Ср. заглушати 1. заглушувати см. заглушати. заглушуватися см* заглушатися. заглядання заглядывание; засматривание, Ср. заглядати. заглядати, -даю, -даєш, заглянути > -ну, -неш заглядывать, заглянуть; (несоверш. только прям. разг. — ещё) засматривать; (заходить или ваезжать мимоходом, на короткое время разг. — ещё) завёртывать, завернуть [Андрій,, заглядав кожному в очі, немов питався, чи правда? (Коцюб.); Крізь листя акацій просто в ліжко заглядав блідий місяць (Ваш); Прийде весна золота, щастя загляне в вікно (Сос); Хто йде, мерщій у млин загляне (Гл.)]. ; заглядатися, -даюся, -даєшся, заглядітися, -джуся, -дишся заглядываться, заглядеться; разг. засматриваться, засмотреться [Він на сю пустоту не дуже заглядався (Квіт^ ка)]. заглядіти, гджу, -диш и загледіти разг. увидеть; (издали — ещё) завидеть (разе.) [Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять (Манж.); Бійці.., загледівши офіцерів, зривались на ноги і завмирали в готовності (Гонч.)]. заглядітися см. заглядатися. заглянути см. заглядати. загнаний 1) загнанный; 2) загнанный^ вбгпан- ный, всаженный; вколоченный; 3) загнанной [Іванченко повів очима, як-загнаний звір (Риб.)]; 0 ^нпй в безвихідь поставленный в безвыходное положение (в тупик) [Армія вандалів, загнана в безвихідь, залишалась і тут вірною собі (Гонч.)]. Ср. заганяти1 1—3. загнаність, -ності загнанность. загнати см. заганяти1.. загнатися см. загапятися. загнивання загнивание [Ленін розкриває загнивання капіталізму і реакційність всієї політики імперіалістичної буржуазії (Віогр. Леніна)]. загнивати, -ваю, -ваєш, загпйти и загнисти, -нию, -ниєш загнивать, загнить; (о съестных припасах соверш. — ещё) промозгнуть (разг. редк.). зашиватися, -ваюся, -ваєшся, зашитися и загнйстйся, -шиюся, -шиєшся разг. загнивать, загнить; промозгнуть. Ср. загнивати. загппваючіш загнивающий [Ленін характеризує імперіалізм як паразитичний або |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)