Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лиш 447 лід лишок, -шку излишек, лишек (разг.), избыток, преизбыток (уст.); (оставшеєся лишним после израсходования чего-нибудь) остаток [Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо (Мирн.)]\ з чіпком разг. с лишком, с лишним, (при глаголах со значением: вернуть, вознаградить) с лихвой (разг.); (более чем достаточно) с излишком, с избытком. лйштиа 1) род вышивки [Тому к святкам 3 лиштвою пошили Сорочечку (Шевч.)]; 2) (в окнах, дверях) наличник [Ухопившись за лиштву, тьотя Нюша вилізла на цегляний виступ фундаменту (перекл. з Бірюкова)]; 3) обл. обшивка, оторочка. лишати, -щу, -щйш обл. блестеть, лосниться [Земля аж л ища л а під полуденним сонцем (Борз.)]. лі нескл. сущ. ср. р. (мера длины в Китае и других странах) ли. ліана лиана [На пальмах, на фікусах повились високо ліани (Н.-Лев.)]. ліберал либерал [Ліберали стараються розпалити і роздути національну боротьбу, щоб відвернути увагу від серйозних питань демократії і соціалізму (Ленін)]. лібералізм, -му либерализм [Революція надзвичайно швидко викрила лібералізм і показала на ділі його контрреволюційну природу (Ленін)]. лібералка либералка. ліберальний либеральный [Ліберальна буржуазія рішуче повернула від захисту прав народу до захисту установ, спрямованих проти народу (Ленін)]. ліберальництво либеральничество. лібсральничання неодобр, либеральничанье. ліберальничати, -чаю, -чаєш либеральничать. ліберальність, -пості либеральность. ліберально нар. либерально. ліберальствуючий либе рабствующий. Ліберія Либерия. ліберті нескл. сущ. ср. р. текст, либерти. лібрація астр, либрация. лібреттйст либреттист. лібреттйстка либреттйстка. лібретто нескл. сущ. ср. р. либретто [Висока змістовність опери [«БогданХмельницький»,1, непогасна ідея братерства російського та українського народів, шо є стрижнем усього твору, вкладена в майстерно побудоване лібретто (Важан)]. ліва 1) прил. см. лівий 1; 2) (род. лівої) сущ. полит, левая. лівак, -ка 1) полит, презр. левак; 2) обл. левша (м. р.). Ліван, -ну Ливан. лівацтво презр. левачество. лівацький презр. левацкий. лівачка обл. левша (ж. р.). лівер1, -веру кул. ливер. лівер2, -вера техн. ливер. ліверант уст. барышник; обл. лошадник. ліверантство уст. барышничество. ліверантський уст. барышнический. ліверний кул. ливерный. лівизна левизна. лівий І) прил. левый [На початку вересня 1915 року в Ціммервальді (Швейцарія) зібралась перша конференція інтернаціоналістів, на якій Ленін організував ліву групу (Віогр. Леніна)] Лівий борт зяяв темною пробоїною (Гонч.)]; ^ва рука левая рука; уст. шуйца; 2) (род. лівого) сущ. полит, левый. лівиця 1) полит, левйца; 2) редк. левая рука; уст. шуйца [Опускаючи лівицею червінці, Богун нравою рукою несподівано поцупив- старця за волосся (Кач.)]. лівійський ливийский. лівіння левёние. лівіти, -вію, -вієш леветь. лівішання левение. лівішати, -шаю, -шаєіп леветь. Лівія Лйвия. лівобережжя левобережье. лівобережний левобережный [Лазар розповідає лівобережні новини (перекл. а В. Не~ красова)]. лівобічний левосторонний. лівоесерівський полит, ист. левоэсёровский.. лівонарбднпк полит, ист. левонарбдник. лівонародництво полит, ист. левонарбдни- чество [Лівонародництво, в кращому разі, є лише невелике крило селянської (тобто буржуазної) демократії в Росії (Ленін)]. лівообертаючий мех., анат. левовращающий. ліворадикальний полит, леворадикальный. ліворуч нар. налево, влево; (где — еще) слева [Праворуч -г- сонце, Ліворуч — місяць, А так — зоря (Тич.)]. л іносектантський левосектбнтский. лівосторонній левосторонний. лівофланговий воен. левофлангбвый. лівр, -ра ист. ливр. ліврейний дорев. ливрейный. ліврея дорев. ливрея [Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу! (Шевч.)]. лівша м. и ж. р. левша" [Вона лівша: усе лівою рукою робить (Вогодух. у.—Сл. Гр.)]* ліга лйга. лігатура мет. и пр. лигатура. лігатурний мет. и пр. лигатурный. лігвище, лігво 1) лбговище, логово; (место, где лежит, скрывается зверь) охотн. лёжка [Найшли лігво і Вовка, й вовченят (Боров.); Заверещав і з лігва виповз ворог, І заметавсь розпачливо (Важан)]; 2) разг. постель; шутл., ирон., перен лбговище, лбгово [Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Мирн.)]. лігма нар. разг. лежмя; ~ма лежати разг* лежмя лежать, лежать в лёжку. лігнін, -ну хим. лигнин. лігпіт, -ту геогр. лигнйт. лігроїн, -ну хим. лигроин. лігроїновий хим. лигройновый [Більшість- вітчизняних тракторів довоєнного випуску устаткована гасовими або лігроїновими двигунами (Колг. вироби, енцикл.)]. лід (род. льоду) лёд [Лід був тойкий і пружний, він еластично прогинався, як ресорна сталь (Верш.); Очі Андрія блищали, як лід, що- тане на сонці (Коцюб.)]; ^д п і ш 6 в (рушив) лёд тронулся; вічні льоц,й геогр. вечные льды; розбити *^д прям., перен* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)