Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 448 лік разбить лёд [Ленські постріли розбили лід мовчання, і — рушила ріка народного руху (Сталін)]. лідер, -дера лидер. лідерство лидерство. лідерський лйдерский. лідирувати, -рую, -руєш спорт, лидировать. лідит, -ту хим. лиддит. Лідія Лйдия. Лієпая Лиепая. лієчка уменыи., ласк, вороночка. ліжечко уменыи., ласк, кроватка [Схопивши мишку, що самотньо лежав на неприбраному дитячому ліжечкові, він знову побіг на завод (перекл. в Попова)]. ліжко кровать; (о детской — обычно) кроватка; (в больницах или казарме—ещё) кбйка; (специальной конструкции для отдыха на открытом воздухе) лежбк; (место для лежания с постланными спальными принадлежностями) постель [Мені здається, що хитнулося ліжко, хитнулися стіни — і я пливу (Коцюб.)]; покласти (х в б- р о г о) в ~*ко уложить (больного) в постель [Дома дівчину зараз роздягли і поклали в ліжко (Л. Укр.)]\ о по своєму ~*ку простягйй ніжку посл. (Ном.) по одёжке протягивай ножки. ліжковий кроватный; кбечный. Ср. ліжко. -ліжма нар. разг. лежмя; ~*ма лежати разг. лежмя лежать, лежать в лёжку. ліжник разг. одеяло (шерстяное) [Втома, мов теплим важким ліжником, укрила (Голов- лізати, -тів фарм. лизбты. лізиметр, -ра техн. лизиметр» лізйп, -ну физл. лизйн. лізис, -су мед. лйзис. лізол, -лу хим. лизбл. лізти, -зу, -зеш лезть; (о насекомых, о пресмы- ч кающихся, о малышах) ползти; (о волосах, шерсти и т. п.—выпадать) лезть, вылезать [Схаменулись нехрещені, Дивляться—мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Шевч.); Дивися, чорная змія По снігу лізе... (Шевч.); Упав на стовбур білий відблиск сонця, І комашинка лізе по йому (Рил.); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (Ле і Левада); Очі в нього лізли на лоб і обличчя налилось кров'ю {Коцюб.); Коси лізуть @., 1862^ IX — Сл. Гр.)]; ^зь пов. н. лезь, полезай; ползй; ~ти в вічі перен. разг. приставить [Чого в вічі лізеш? Чого тобі треба? (Вовч.)]; і з шкури ^ти (усердствовать) разг. из кбжи лезть (вылезать) [вон]; не ^-»ти за слбвом у кишёню см. китёня; н є ^зь мені під руку! не суйся мне пбд руку! лій (род. лою) с?ло (баранье, говяжье; свеч- нбе); жир [Борщ не початий застиг, узявся вверху лоєм (Мирн.); Вона запалила змочений у лої шматок ґнота, спалахнуло нерівне полум'я (Десн.)]; свічка з лою сильная свечб. лійка ворбнка [Щоб гарячий віск не стікав по ній [руці], на свічках стирчав лійкою цупкий паперовий щиток (Ільч.)]. лійковидний бот. и пр. воронковидный. лійкоподібний воронкообразный. лік1, -ку (действие) счёт [Лічу в неволі дні і ночі — І лік забуваю (Шевч.)]; без ~ку ч о г б нет числа чему, без числа (без счёту) чего; видавати ~ком выдавать по счёту; грошей без ^*ку деньгам счёту нет; нема ^»ку чому счёту нет (нет числи) чему; без ^ку і грбшей нема (немає) поел, без счёту и денег нету; г р б ш і ^к люблять см. гроші. лік2, -ку (средство) редк. лекарство; разг. ирон., уст. снадобье [Його єство палючий жар обпік, Тож вільга й холод — це для нього лік (перекл. Бажана)], лік3, -ка мор. лик. лікар, -ря врач, дбктор; уст. лекарь [Явор- ський мовчки й гаряче потиснув лікареві руку (Гонч.)]. лікарів, -рева, -реве врача" (род. п. от врач), доктора (род. п. от дбктор); (иногоа — еще) докторский; лекаря (род. п. от лекарь). Ср. лікар. лікарка врач; женщина-врач; разг. дбкторша, докторица [Ольга Дмитрівна за професією була лікаркою (Збан.)]. лікарня больница; (преим. для приходящих больных) лечебница [Вдень я водив батька по місту. Показував нові заводи, лікарні, школи, нові будинки (Сміл.)]. лікарняний больничный [Збільшити за п'ятиріччя число лікарняних ліжок по Литовській РСР, приблизно, на 40 процентів (Директиви XIX з. партії)]. лікарський 1) (относящийся к лечению или деятельности врача) врачебный [Лікарський обхід наближався до палати (Бойч.)\ За його плечима сорок п'ять років лікарської діяльності (Грим.)]; ~кий порадник лечебник; 2) (относящийся к квалификации врача или принадлежащий врачу) докторский; врача, дбктора; лекаря; уст. лекарский [Хора лежала непритомна, і здавалося, що не чула лікарської гадки (Фр.)]\ ер. лікарів. лікарський лекарственный [Ще на світанку своєї історії людина збирала і використовувала для лікування деякі лікарські рослини (Бот. ж., 1953, 4)]. лікарша (жена врача) разг. дбкторша. лікарювання занятие врачебной практикой. лікарювати, -рюю, -рюєш 1) заниматься врачебной практикой; быть врачбм; работать врачом; 2) уст. лечить; уст. врачевать; заниматься лечением [Потім її стала вчити І лікарювати. Які трави, що од чого, І де їх шукати (Шевч.)]. ліквація мет. ликвация. ліквідатор, -ра ликвидатор [І ліквідатори і одзовісти були всього-на-всього лише дрібнобуржуазними попутниками пролетаріату та його партії (Іст. ВКП(б))]. ліквідаторство ликвидаторство [Конференція [V РСДРП] прийняла резолюцію Леніна, яка визначила лозунги і тактику партії в умовах реакції, засудила ліквідаторство (Біогр. Леніна)]. ліквідаторський ликвидаторский. ліквідаційний ликвидацибнный. ліквідація ликвидация [Комуністичним ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)