лін 450* лір [Маргарита говорила півголосом, ліни- венько розтягуючи пусті слова, ні -про що не питаючи (перекл. а Горького)]; *см. ещё ледачёнько.- «•* « лінивець, -вця зоол. ленивец. ' лінивий ленивый [Був тут собі, в нашім селі, Іван, парубчак здоровий і вродливий, але такий лінивий, такий лінивий (Фр.)]; ^>ві щ і кул. ленивые щи; і будень і неділя — ~вому все безділля посл. трутням праздник и по будням, ленивому всегда4 праздник. ліниво нар. лениво [Пісня ліниво обірвалася на півслові... (Коп.)]. лінивство леность [Вона розпускається від лінивства й недбальства (Коб.)]. ліпитися см. лінуватися. лінієчка уменьш., ласк, линеечка. лінійка уменьш. разг. линийка. лінійка1 {прямая черта, планка) 1) линейка [Там же таки вчителька й прийнялася лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Вас.)]] 2) (в пионерском лагере и т. п.) линейка [Вже на «лінійку» прапор наш несуть (Мур.)]. лінійка2 (экипаж) линейка [На вулицях показалися криті дрожки, невідомі лінійки ; (перекл. з Гоголя)]. лінійковий линеечный. лінійний линейный; (о мерах уст. — ещё) погонный. ^ лінійованнй лйнбванный (прич.); линованый (прил.). лінійчатий линейчатый. лініювальний спец. линовальный. лініювальник спец. линовальщик, линбвщик. лініювальниця спец, липовальщица, линовщица. лініювання линовка, линование. лініювати, -ніюю, -ніюєш линовать. лініюватися, -ніюється линоваться. лінія лйния [Це були перші телефонні лінії, що їх проводив разом з іншими зв'язківцями Михайло Хоменко (Куч.)\ Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом був і лишається тенеральною лінією зовнішньої політики нашої країни (Звіт ЦК КПРС XX з.)]. лінГяшш см. лінійбвапий. лініяння см. лініювання. ЛІпіяти, -цію, -нієш см. лініювати. ліпіятися, -иіється см. лініюватися. лінкор, -ра (лінійний корабель) V мор. линкор (линейный корабль) [Я бачу, як край мій чатують лінкори (Ол.)]. лінолеум, -му линолеум. лінолеумовий линблеумовый. лінотип тип. линотйп. лінотипіст тип. линотипист. лінотипістка тип. линотипйстка. лінотипія тип. линотипия. лінотипний тип. линотипный. лінощі, -щів лень, леность [Мені не хотілося навіть думати — чудні лінощі розлилися по цілій моїй істоті (Смол.)]. лінування леность. лінуватися, -нуюся, -нуєіпся и ліпитися, -нюся, -пінися лениться І Погонич, парубійко років сімнадцяти, • лінувався, а дід цього не любив (Козач.)\ ' При готовій колоді не лінись вогонь класти (Ном.)]. Лінч: суд ^»ча суд Лйнча. лінчування линчевание. лінчувати, -чую, -чуєш линчевать. лінчуватися, -чується линчеваться. лінь1, -ні (состояние) лень [Спати хочеться, а лягати лінь (Вас.)]. лінь2, -ня (верёвка) спец. линь [Звір зник, і лінь, що його притримував біля своїх ніг Ельгар, почав швидко розмотуватись (Трубл.)]. ліньки разг. 1) нар. ленйво [Полум'я ліньки лизало друзки потрощених вагонів Верш.)]; 2) (в значении сказуемого) лень Йому насправді і голови повернути було ліньки (Іван.)]; 3) (род. ліньків) сущ. лень,- леность [ — Воно пройде...— втішала мати, з ліньків нічого не розуміючи й не бажаюча щось розуміти (Ле)]. лінькуватий разг. см. ледачёнький. лінькувато разг. см. ледачёнько. ліігьок, -нька спец. ист. линёк. ліпаза виол, липаза. ліпарит, -ту мин. липарит. ліпити, -плю, -пиш 1) лепить; (скатывать е определённую форму —о хлебе и т. п.— еще) валять; (создавать художественные изображения— ещё) ваять (уст.); (делать что- нибудь небрежно) валять (фам.); (о неумелом сочинительстве) прен. кропать [Мій господар і при світлі Працював — ліпив горшки (Дор.); Буть фурманом—не віршики ліпить (Рал.)]; не святі горшки «-^плять погов. не боги горшки обжигают [а те же люди] [«Не святі горшки ліплять»- цю істину повинні якнайкраще затямити собі робітники і селяни (Ленін)]; 2) (о снеге) разг. лепить [Сніг ліпив чимраз дужчий ¦(<?р-I • гтт ліпитися, -питься лепиться [По голому сірому виступу скелі ліпились татарські халупки (Коцюб.)]. ліплення лепка; ваяние. Ср. ліпити 1. л шляпка обл. мазанка [Тільки в одній ліс- лянці світились два віконця (Коцюб.)]. ліпний лепной [Стіни вже фарбували, ліпні роботи були в повному розпалі (Смол.)]. ліпома мед. липома. ліпота красота; уст. благолепие [Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм (Греб.)]. ліпшати, -шаю, -шаєш улучшаться. і ліпше 1) прил. см. ліпший; 2) нар. лучше [Поволі професор починав одужувати. Що- І дня йому ставало ліпше (Бат)], риба шука, де глибше, а чоловік —де ^ше поел, рыба ищет, где глубже, а человек — где лучше. ліпший лучший; (как сказуемое) лучше [—Сподіваймося на ліпші часи! — промовии Кар. мель (Вовч.); Одна рада хороша, а дві ліпше (Ном.)]. ліра1 муз. лира [Над хвилями моря, на скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить (Л. Укр.), В найтяжчі роки життя російсько | го суспільства ліра Пушкіна служила свобо | ді і прогресу (Вісник АН УРСР, 1949, 4
|