Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лос 459 луг що ось з ним дружить такий загальновизнаний силач і спортсмен (Донч.)]. лбскоти, -тів щекотка. лоскотіти, -котить безл. щекотать. лоскотливий 1) щекочущий [Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (Донч.)]; 2) (чувствительный к щекотке) щекотливый; 3) (об ощущении) щекотный [Налетіла сніжинка і, лапчаста, сіла Тосі на губу. Не знаючи, як позбутися її лоскотливого дотику, Тося просто злизала її язиком (Віль- де)]. лоскотлйвість, -вості щекотливость. лоскотно предик, щекотно [Дитині лоскотно, воно й сміється (Чуб.)]. лососевий лососёвый. лососеві, -вих сущ. ихт, лососёвые. лососина лососина. лососинний, лососйповий лососинный. лососячий лососий, лососёвый. лосось, -ся ихт. лосось. лисячий лосёвый, лосиный. лось, -ся зоол. лось; обл. сохатый [Старий лось закляк у сосняку, як статуя (перекл. а Полевого)]. лосьовий лосёвый, лосиный. лот 1) мор. лот [Соломій почав виміряти лотом глибину (Трубл.)]; 2) (мера веса) уст. лот. лотерейний лотерейный. лотерея лотерея [Любов: ..В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і осягнення мети (Л. Укр.)]. лотік, -тока спец. лоток [При перетині каналом яру або балки влаштовується лотік на опорах; іноді замість лотока застосо- * вуються металеві труби великого діаметра (Колг. вироби. енцикл.)]; ^токй (мн. ч.) лотки; (при водяной мельнице) мельничный лоток [Під містком у лотоках шуміла вода (Ст.)]. лотковий лоточный. лотлінь, -ця мор. лотлинь. лото нескл. сущ. ср. р. лото [Дівчинка., грає в лото заради процесу гри (перекл. з Чехова)]. лоток, -тка лоток. лотос бот. (ИеїитЬіит Л и 8 8.) лотос. лоточник лоточник. лоточніщя лоточница. лотр, -ра обл. бездельник; плут; (подлый человек) негодяй; (грабитель) вор, разбойник [І кортіло похвалитися перед господарем, хотілося показати себе не лотром, а шляхтичем (Ле)]. лох1 ихт. лох. лох2 бот. обл. см. маслйпка. лохина бот. (Уассіпіит иІІ?Іпо$ит I*.) голубика. лоція мор. лоция. лоцман 1) мор. лоцман [Доброму лоцману— пліт наче житло (Шер.)]; 2) ихт. лоцман. лоцманський мор. лоцманский [Лоцманський отаман дуже любив Карпа (Н.-Лев.)]. лоша, -шати жеребёнок; обл. лошбнок [Лоша, особливо в перші дні життя, потребує дуже уважного догляду (Колг. вироби, енцикл.)]. лошак, -ка [молодой] конь [Горе козакові: нема сіна лошакові (Ном.)]. » лошатко ласк, жеребёночек [Ожеребилася надіслана вами конематка. Лошатко ми назвали «Соколом» (Рад. Укр., 1946, III)]. лошатна, -ної прил. обл. имеющая жеребёнка; с жеребёнком [То твоя кобила лошатна? (Черииг. г.— Сл. Гр.)]. лошйця кобыла, кобылица [Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (Гонч.)]. лошйчка 1) уменыи., ласк, кобылка; 2) [молодая] кобылка. лощений 1) прич. лощённый; 2) прил. лощёный. лощйлка техн. лощилка. лощильіііііі техн. лощильный. лощина лощина [Черниш спрямував вогонь мінометів на правий край лощини (Гонч.)]. лощинка уменыи. лошйнка [Край лощинки під кущами стояло кілька возів (Скляр.)]. лощйти1, -щу, -щйш (натирать, полировать) спец. лощить. лощйти2, -щу, -щйш (блестеть) лосниться [Білі крейдяні шпилі гір лощать на сонці (Вовч.)]. лошитися1, -шиться лощиться. Ср. лощйти1. лощйтися2, -щуся, -щйшся лосниться [Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться (Вовч.)]. Ср. лощйти2. лощГння лощение. лощовина лощина [Надвечір помітив Ларіо- нов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (Шиян)]. лояльний лояльный. лояльність, -пості лояльность. лояльно нар. лояльно. Луара Луара. луб, -бу луб [Гроші заховані під дубом, накриті лубом (Ном.)]; ^бом стояти ьо- робом стоять, залубенеть, заскорузнуть; Одощ [ллє] як з ^ба дождь как из ведра [А надворі болото, дощ як з луба (Вас.)]. лубок, -бка 1) лубок [Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Чуб.); Андрій лежить під скелею,у норі, в лубках, рухнутися не може, безпомічний (перекл. з Полевого)]; 2) (кузов) короб [Він [Андрій Волик] бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли (Коцюб.)]; 3) разг. сани [Баба., щось говорила до себе, наче крізь сон. — ...взяв син лубки, поклав старого та й одвіз у провалля... (Коцюб.)]. лубочний лубочный; (сделанный из луба, относящийся к лубу — ещё) лубянбй [По стінах його тісної комірчини червоними та жовтими плямами бовваніли лубочні картинки (Ільч.)]. лубрикатор, -ра техн. лубрикатор. луб'я 1) собир. лубья (мн. ч.); собир. лубьё; 2): (старе) ~б'я перен. фам. старьё; старый (о мужчине), старая (о женщине) [Та він уже старе луб'я! (Сл. Гр.); А старе луб'я Явдоха й собі за Петром тягне (Коцюб.)]. луб'яний лубянбй [Дід вийняв луб'яну та- батирку, понюхав табаки (Мирн.)]. луг1, -гу 1) (поросший травой участок вемли) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)