Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЛЮД 465 люд Людвіг Людвиг. Людвїга Людвйга. люди, -дсй люди; народ [..з усіх пінних капіталів, які в в світі, найціннішим і найвирішальнішим капіталом б л оди, кадри (Сталін); Радянські люди вершать багато чудесних подвигів (Літ газ., 1946, ЇХ); Руднев увійшов до землянки третьої роти, коли люди вечеряли (Вериг.); Пап сидів мовчки — і люди нічого (Коцюб.)]; ~дн дбброї вбл і люди доброй вбли; з ньбго будуть ~>дп из негб будут люди, из него выйдет толк; я к і ~дн в ньбго будуть? что из негб вьі- йдет? ІПкі-то люди з його будуть! (Шввч )]; н а ~дях (п р и ~дях) (на виду у других) разг. на людях [Нч людях Вогупа всі бачили спокійним і щасливим^/Гяч )|. людина человек, (носитель определённых - свойств — всегда с определением — ещё) личность | Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучи їсть для нашої землі (Коцюб)]. людинка уигньиі разг. человечек; ні ~т«и пи души [Пройшли вони верстов з п'ятдесят чи і шістдесят лісом — ні хатинки, ні людинки!.. (Мирн )]. людиновбивець, -вця книжн.человекоубийца. люднпон швство книжн. человекоубийство. людіпнжбйвця м. и ж. р. книжн. человекоубийца. люди но-годи и а, -пи эк. человеко-час. людино день, -дня шк. чолоибко-день. линино іюооць, -бцл книжн. человеколюбец. людії'іпненакіїсіїнк человеконенавистник І Не зіб'ють пас ніякі залякування людинонона- виптків-імнріалістів, ніякі ворожі підступи противників першої в світі соціалістичної держави (Літ. газ., 1953, XII)]. людіїпіінспаїшсшщтгю чоловеконона внегн и- чество [Ми, радянські вчені, будемо боротися проти паліїв нової війни, проти пропагандистів людиноненависництва (Вісник АН УРСР, 1949, 5)|. люднпон міакйспидькіиІ человеконенавистнический [Вона ЦЬся Українки] не складала вброї^ в боротьбі проіи людиноненависницької націоналістичної ідеології, в якій би формі та не проявлялась (Рад. літ^р., 1955, 18,1 люд 1ы о подібніш антр. человекообразный. людиська прен. людишки. Людмила Людмила. людний людный; (об улице, площади и т. п.— 'ожив сённый — ещї) бойкий [Особливо людяним і веселим бував місто влітку (Шер.)]\ ^пе місце людное место, бойкое место. людність, -пості 1) людность; 2) (совокупность людей, живущих на определённой территории) обл. население [Вся людність „ станиць кипіла на баштана* і виноградин- 'ках (перекл. в Л Толе пого)].\ людно предик, людно [На вулицях і в саду було людно (Дрсн.)]. людожер, -ра людоед [— Бодай би ви крові власної напилися, людожери!— скрикнула [Маріора] (КоЦюб.)]. людожерка людоедка. людожерство людоедство. людожерський людоедский. людоїд людоед [А Гонта кричить: «Де ви, людоїди? де ви поховались'*..» (Ш"вч )\. люд >їдка людоедка. людоїдство людпёдство | Внаслідок постійної незабезпеченості джерелами харчування па цьому ступені [середній ступінь дикунства І, очевидно, виникло людоїдство (Іінгельо]. людоїдський люд« >едеки й людомор, -ра кпи неп людомбр [В дні важкі похідні Ми завжди з ним [російським на* РОДОМ | рІДПІ. МИ ДІЛИЛИ Горе, ІІиДі.ІНЛЦ щастя... Тож нас, людоморе, Роз'ьдпаїь не вдасться (IIIп )]. людоньки, люїочкп неизм. ласк. разг. люди добрые |Хтось у розпачі вигукнув: «лю« доньки!» (Головко)]. людство человечество [Плизько восьмисот мільйонів людей об єдналися в таборі сип» боди, миру і демократії, — третя частина всього людства (Важан)]. лю іська (род. людської) сущ. ш:т. людская людський1 (добрый отзывчивый) человеческий, человечный, ~ке ставлення человеческое (человечное) отношение людський2 1^ человеческий, ра >г человечий; людской [Мова в найважливіший з.ісіб людських стосунків.. [Ленін). Иросіа річ — людська радість, але для неї вл'«пі>' живемо, для неї робимо революції (Туд.)\ \Ьрія тільки то пор помітила людську оселю, що була недячеко(/? Василевсі*ка — перекна^і]; людське м'ясо человеч ч:кое ^ч'лонечье; людское) мгі«-о, челонеччна [ — Ч\єш. Га- ф»йко, він рибу варить!.. — скрикнула Мала пка. В голосі її чувся так«'й жах наче в горияіку щонайменше валилось людсько! м'ясо (Ксц*>6.)\\ р і д людський р«»д людской; 2) (принадлежащий іюдмн) народный; (в противопоставление помещичьему разг. — ещё) крестьянский [ Чо»о страшно: хіба воно людське горіло — панське ж! (Головко); Уже знали, що від сьогодні земля не папська, а люд<ькь, що народ одбирає її назад, у спою власність (Коцюї )); 3; (не свой) уст. чужбй, н р о людське б к о для вида, напоказ; з д у р п 6 ї голови та на ,ію іську поеов ' с боль- нбй головы на адорбную людськ:еть. *коі*ті собир человбчгсіво ІСьо- годпі груші розцвіла рясна, І я в земному чую попороті: Іде, надходить людсько, ті весна! [Рил )]. людці, -ц'в ра*?. 1) пр*н людишки [11 я по- днір'ї вже нишпорили якісь підозрілі людці (п*рекл. 9 1. К)злова)]\ 2) редк. люди [Зійдуться в шинок людці розв «житись з людьми посидіти, побілакати \Мирн)[ людяний человечный; (реж*) чеювеческий, уст человеколюбивый |ІІоезін Римською вчить завжди свіжому, завжди молодому сприйманню житія з йот радощами і мужньою боротьбою за світ ясний людяний і просторий (Літ. газ., 1946, 1)\ людяність, -пості человечность*, книисн человеколюбие [Коли людина шесилюв в горі, Людяність — найкраще джерело сила (Баш)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)