Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лют 467 ляк лютневий2 лютневый. Ср. лютня. лютня муз. ист. лютня [Любі співи, бренькіт лютні, Все раділо, все цвіло!.. (Л. Укр )]. люто нар. 1) люто; зло; жестоко, бесчеловечно; яростно; яро; свирепо, неистово [Загавкали люто собаки й кинулись до воріт (Головко); Барс безперервно крутився у вузькій клітці і люто блискав очима (Трубл.)]; ер. лютий11; 2) (очень сильно) нестерпимо, невыносимо [Люто палило сонце, розпікало, пересушувало на черепок землю лютощі см. лють. лютування техн. уст, паяние. лютувати1 (лютую, лютуєш) 1) (о человеке) злиться; (сильнее и только без указания на кого) свирепеть, приходить в ярость, уст. яриться; (проявлять жестокость) свирепствовать [Найбільше лютус на мене Підпара (Коцюб.); Хай лютують вороги В глухому, дикому безсиллі! (Ус.)]; 2) (о явлениях природы, об эпидемияху голоде) свирепствовать; (только о явлениях природы — ещё) бушевать, (реже) злиться [Три доби лютувала хуртовина (Шиян); Віяв сильний вітер, і на морі лютував шторм (Трубл.)]. лютувати2 (лютую, лютуєш) техн. уст. паять. лютуватися (лютуєтьея) техн. уст. паяться. лють, -ті, (реже) лютощі, -щів злость; (сальнее) остервенение, ярость, свирепость; (еще сильнее) неистовство, бёшон- ство, (раздражение) ожесточение [Голос стае хрипким від скаженої люті (Шиян); Прості люди знають, що шалена лють імперіалістів іде від їх безсилля (Літ. газ., 1950, VIII); Білаш бачив, що дружбі його з Саранчуком надходить кінець, і це викликало в ньому лють (Донч.)\ її тиха мова гасила його лютощі (Мирн.)]. люфа Ьот. (Ьи//а С а V.) люфа. люцерна бот. (Шйіса&о Ь.) люцерна [Щоб одержати високий урожай насіння, люцерну необхідно сіяти на чистих від бур'янів, добре оброблених, родючих ділянках (Колг. вироби, енцикл.)]. люцернище люцернище [Щоб не допустити розмноження шкідників, не можна сіяти люцерну поряд із старими за раженими люцернищами (Колг. вироби, енцикл.)]. люцерновий люцерновый [Найбільш терплять від гусені люцернової совки льон, соя, люцерна (Колг. вироби, енцикл.)]. люшня упорка в арбе, прикреплённая к оси [Югина поклала граблі на віз і руками вхопилась за полудрабок і люшню (Ст.)]. ля нескл. сущ. ср р муз. ля. лягавий легавмй [Антоша не' чув. Він накладав ..лягавому псу — Нептуну, що сидів на стільці поруч, кістки на тарілку (Коцюб.)]. лягати,, -гаю, -гаєш, лягти (ляжу, ляжеш) ложиться, лечь, {только соверги. — о ком — ещё) возлечь (уст.)\ (для сна, для отдыха — ещё) укладываться, улечься, (только соверш.—на короткое время) прилечь [Чорниш не захотів лягати на ліжку і почав вмощуватися долі на го ломі (Гонч.); Ви- 1 йшов я з хати — на селі світиться скрізь, ніхто не лягає... (Коцюб.); Вечір.— Сонечко лягає спати? —/Гак, лягає спати (Дор.)\ Похмурі відблиски лягали на гори, на сосни, на скелі (Гонч.); Коли скінчились збори і Галина виходила з класу, чиясь рука лягла їй на плече (Донч.); Спинися над пам'яттю смілих, Тут слави герої лягли (Ус); Ра-Менеїс будувала собі піраміду в пустині, — Більше лягло там людей, ніж каміння, палёного сонцем (Л.Укр.); Коло блідих уст лягли у неї складки невимовного болю (Коцюб.); Чорніє йтане білий сніг. Густий туман на землю ліг Забіла); Лягла зима. Падав дрібний сніг Мирн.); На невисокій, міцно збудованій постаті добре ліг чорний матроський бушлат (Ст.)]; ~гтй в основу лечь в основу; г^гтй в ліжко лечь (улечься) в постель; (заболеть) слечь в постель; <^гтй курсом лечь курсом [Літак, покружлявши над містом, ліг курсом на схід (Гонч )]; ~- г&ти на бойовий курс воен. ложиться на боевбй курс І Грізні радянські бомбардувальники лягають на бойовий курс (Риб.)], глибоко ^«ттй в серці глубоко запасть в душу (в сердце); головою^ гтй лечь головой, голову положить (сложить) [А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода, головою ляже, а вирятує (Вовч.)]. лягй, -гїв обл. время, когда ложатся спать [Нерано, вже и пізні ляги минули (Коцюб.)]. лягтй см. лягати. ляда 1) (опускная) ставня (в прилавке); крышка (над отверстием); дверца (в потолке' на чердак, в погребе и т. п.); обл. ляда [І, коли вони порівнялись із Кусаяновою крамницею, на якій була причинена ляда, Середа вже тремтів від нервової нетерплячки (Панч); Засмаглий танкіст відкриває гримучу і ковану ляду (Важан); Поліз сходами вгору, одкинув ляду, зник на горищі... (Скляр.)]; 2) часть ткацкого станка [Лядою гупав, кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко)]. лядвенсць, -нця бот. (Ьоіиз Ь.) лядвенец. лядський эти. ист. ляшский. лязк, -ку, лязкіт, -коту редк. лязг [І лязк шабель, і брязкіт піхов У тиші чорній чуть (Важан); Скрегочуть ешелони, Під лязкіт буферів зчіпляючись вночі (Важан)]. ляк, -ку испуг [її хвилювання було схоже на ляк (перекл. з Горького)]; з ^ку с испугу, с перепугу [Самійлова смерть так бариню чогось налякала, що вона з ляку трохи не вмерла (Мирн.)]; з <^ком (как) испуганно, перепуганно [Андрій з ляком дивився на Гудзя (Коцюб.)]. ляканий пуганый [Ляканий заєць лежить сторожко (Коп.)]; ^па в о р 6 н а [і] куща боїться погов. пуганая ворбна [и] куста боится. лякання стращание; устрашение. Ср. ляка"ти. лякати, -каю, -каєш пугать; (сознательно — ещё) стращать (разг.); (собой — ещё) страшить, книжн. устрашать; (отталкивать от себя своим видом, характером и т. п. — ещё) отпугивать [I мир7 стяг лякає паліїв, Нескорені встають'«а- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)