Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мар 486 мар Змінявся шелест марок в їх руці На шелестіння стерлінгів і франків (Бажан)]. марказит, -ту мин. марказит. маркграф ист. маркграф. маркграфство ист. маркграфство. Маркел, Маркело Маркёлл. маркёр1, -ра с.-х. маркёр [Марко Остапович Озерний зупиняється й уважно оглядає кінний маркер (Київська пр., 1948, VI)]. маркёр2, -ра (служащий при бильярде) маркёр [Зайшовши до більярдної, побачив я високого пана., з києм у руці і з люлькою в зубах. Він грав з маркером (перекл. з Пушкіна)]. маркерський маркёрский. Ср. маркёр2. маркетрі нескл. сущ. ср. р. и нескл. прил. иск. маркетри. маркіз маркиз. маркіза1 маркиза. См. маркіз. маркіза2 (наве-* маркиза. маркізет, -ту текст, маркизет [На фоні скляних ДЕерей, драпірованих білим маркізетом, ледь значиться профіль дівочого силуету (Вільде)]. маркізетовий текст, маркизетовый. МаркГзькі острови Маркизские острова. маркірований спец. маркированный. маркіровка спец. маркировка. маркірувальник спец. маркировщик. маркірувальниця спец, маркировщица. . маркірування спец. маркирование, маркировка. маркірувати, -рую, -руєш спец. маркировать [Перед садінням поле маркірують у двох напрямах (Колг. вироби, енцикл.)]. маркіруватися, -рується спец. маркироваться. маркітант ист. маркитант. маркітантка ист. маркитантка. маркітантський маркитантский. маркітіїий обл. 1) невесёлый, недовольный [[Анатоль] купував білети, і квітки, і скойки, але мав при тому досить маркітну міну... (Л. Укр.)]\ «««'її ни на к 6 г о, нащо недоволен кем, чем [—Параско! — кликнув він стиха вслід за нею, та вона вже була далеко. Маркітний сам на себе і на неї, Гадина хвильку постояв, подумав, а далі поліз на підрю (Фр.)]\ 2) (страшный) жуткий. маркітно нар. обл. 1) невесело, недовольно [— От дурна! І говори з нею! — маркітно мовив Гадина (Фр.)]; 2) жутко [[Йому] маркітно здалося. Він ночував себе як застуканий у суточках (Ле)\. Ср. маркітіїий 1—2. Маркіяп Маркиан. Марко Марк. марксизм, -му марксизм* [Російський марксизм народився на початку 80-х років минулого століття в працях групи емігрантів (група «Визволення праці») (Ленін)], марксйзм-лепінізм (род. марксйзму-ленініз- му) марксйзм-ленинйзм. марксист марксист [Марксист лише той, хто поширює визнання боротьби класів до визнання диктатури пролетаріату (Ленін)]. марксистка марксистка. марксистськії нар. марксистски. марксистський марксистский [У квітні 1912 року виникла щоденна марксистська газета «Правда» (Ленін)]. марксистсько-ленінський марксистско-ленинский [Марксистсько-леніпське виховання інтелігенції є одним з найважливіших завдань Комуністичної партії (Рад. Укр., 1953, 111)]. маркшейдер, -дера горн, маркшейдер. маркшейдерський горн, маркшейдерский. марлінь, -ня мор. марлйнь. марля марля [Вікно було завішене туго натягнутою накрохмаленою марлею (Бойч.)]. марльовий марлевый. мармелад, -ду мармелад [Плоди кизилу дуже цінні для консервної промисловості як сировина, з якої можна виготовляти джем, варення, мармелад, компот, кисіль, желе, пастилу, сироп та інше (Вісник АН УРСР, 1953,11)]. мармеладний мармеладный. мармиза вульг. харя, рожа [Звичайно, потурати не слід, — було б таки заїхати по мармизі! (Головко)]. мармур, -ру, уст. мармор мрамор [Серед мармуру, дзеркал, кришталевих люстр привітно сяє м'яке електричне світло (Дмитр.)\ Елеазар: ..Біліє мармор, мов кістки на полі (Л. Укр.)]. мармурний редк. мраморный [Сам нахилюсь до мармурного столу, Останню шану другові віддам (Бажан)]. мармурник спец. мраморщик. мармурований спец. мраморированный, марморированный. Мармурове море Мраморное море. мармуровий мраморный [Пам'ятник зводився в молодому саду над дорогою, увесь витесаний з карпатського каміння, по краях оздоблений мармуровими урнами (Куч.)\ Жерла прокурених труб підпирали мармурові хмари, що брилами налягали на ріку (Ст.)]. мармурувальник спец. мраморист. мармурування спец. мраморировка, марморация. мармурувати, -рую, -руєш спец. мраморировать, марморировать. мармуруватися, -рується спец. мраморироваться, ма рмори роваться'. марне 1) прил. см. марний; 2) нар. см. марно. марний 1) напрасный, бесполезный; (не дав- ший результатов — ещё) бесплодный; (не достигший цели — егцё) безуспешный; (лишённый серьёзного значения, вздорный — егцё) пустой, праздный, книжн. тщетный [Завжди урівноважений і терплячий, капітан Чумаченко ставав нещадним, коли виявляв, що якась рота зазнала марних втрат людьми (Гонч.); Після кількох років марних шукань я почуваю, що став на вірний шлях(/Гоза«і.); Вода не спадала, і дівчина зрозуміла, що там, нагорі, всі зусилля врятувати шахту марні(Донч.)]\ не говорить г^ппх слів, не с к а же ^>ного слова не пустословит [У мене син марного слова не скаже (II.-Вол. у. — Сл. Гр.)]\ 2) (незначительный) ничтожный, пустой |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)