Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

мар
486
мар
Змінявся шелест марок в їх руці На
шелестіння стерлінгів і франків (Бажан)].
марказит, -ту мин. марказит.
маркграф ист. маркграф.
маркграфство ист. маркграфство.
Маркел, Маркело Маркёлл.
маркёр1, -ра с.-х. маркёр [Марко Остапович
Озерний зупиняється й уважно оглядає
кінний маркер (Київська пр., 1948, VI)].
маркёр2, -ра (служащий при бильярде)
маркёр [Зайшовши до більярдної, побачив я
високого пана., з києм у руці і з люлькою
в зубах. Він грав з маркером (перекл.
з Пушкіна)].
маркерський маркёрский. Ср. маркёр2.
маркетрі нескл. сущ. ср. р. и нескл. прил. иск.
маркетри.
маркіз маркиз.
маркіза1 маркиза. См. маркіз.
маркіза2 (наве-* маркиза.
маркізет, -ту текст, маркизет [На фоні
скляних ДЕерей, драпірованих білим
маркізетом, ледь значиться профіль дівочого
силуету (Вільде)].
маркізетовий текст, маркизетовый.
МаркГзькі острови Маркизские острова.
маркірований спец. маркированный.
маркіровка спец. маркировка.
маркірувальник спец. маркировщик.
маркірувальниця спец, маркировщица. .
маркірування спец. маркирование,
маркировка.
маркірувати, -рую, -руєш спец. маркировать
[Перед садінням поле маркірують у двох
напрямах (Колг. вироби, енцикл.)].
маркіруватися, -рується спец. маркироваться.
маркітант ист. маркитант.
маркітантка ист. маркитантка.
маркітантський маркитантский.
маркітіїий обл. 1) невесёлый, недовольный
[[Анатоль] купував білети, і квітки, і скойки,
але мав при тому досить маркітну міну...
(Л. Укр.)]\ «««'її ни на к 6 г о, нащо
недоволен кем, чем [—Параско! — кликнув
він стиха вслід за нею, та вона вже була
далеко. Маркітний сам на себе і на неї,
Гадина хвильку постояв, подумав, а далі
поліз на підрю (Фр.)]\ 2) (страшный)
жуткий.
маркітно нар. обл. 1) невесело, недовольно
[— От дурна! І говори з нею! — маркітно
мовив Гадина (Фр.)]; 2) жутко [[Йому]
маркітно здалося. Він ночував себе як
застуканий у суточках (Ле)\. Ср.
маркітіїий 1—2.
Маркіяп Маркиан.
Марко Марк.
марксизм, -му марксизм* [Російський
марксизм народився на початку 80-х років
минулого століття в працях групи
емігрантів (група «Визволення праці»)
(Ленін)],
марксйзм-лепінізм (род. марксйзму-ленініз-
му) марксйзм-ленинйзм.
марксист марксист [Марксист лише той,
хто поширює визнання боротьби класів
до визнання диктатури пролетаріату
(Ленін)].
марксистка марксистка.
марксистськії нар. марксистски.
марксистський марксистский [У квітні 1912
року виникла щоденна марксистська газета
«Правда» (Ленін)].
марксистсько-ленінський
марксистско-ленинский [Марксистсько-леніпське виховання
інтелігенції є одним з найважливіших
завдань Комуністичної партії (Рад. Укр.,
1953, 111)].
маркшейдер, -дера горн, маркшейдер.
маркшейдерський горн, маркшейдерский.
марлінь, -ня мор. марлйнь.
марля марля [Вікно було завішене туго
натягнутою накрохмаленою марлею (Бойч.)].
марльовий марлевый.
мармелад, -ду мармелад [Плоди кизилу дуже
цінні для консервної промисловості як
сировина, з якої можна виготовляти джем,
варення, мармелад, компот, кисіль, желе,
пастилу, сироп та інше (Вісник АН УРСР,
1953,11)].
мармеладний мармеладный.
мармиза вульг. харя, рожа [Звичайно,
потурати не слід, — було б таки заїхати
по мармизі! (Головко)].
мармур, -ру, уст. мармор мрамор [Серед
мармуру, дзеркал, кришталевих люстр
привітно сяє м'яке електричне світло
(Дмитр.)\ Елеазар: ..Біліє мармор, мов
кістки на полі (Л. Укр.)].
мармурний редк. мраморный [Сам нахилюсь
до мармурного столу, Останню шану
другові віддам (Бажан)].
мармурник спец. мраморщик.
мармурований спец. мраморированный,
марморированный.
Мармурове море Мраморное море.
мармуровий мраморный [Пам'ятник зводився
в молодому саду над дорогою, увесь
витесаний з карпатського каміння, по краях
оздоблений мармуровими урнами (Куч.)\
Жерла прокурених труб підпирали
мармурові хмари, що брилами налягали на
ріку (Ст.)].
мармурувальник спец. мраморист.
мармурування спец. мраморировка,
марморация.
мармурувати, -рую, -руєш спец.
мраморировать, марморировать.
мармуруватися, -рується спец.
мраморироваться, ма рмори роваться'.
марне 1) прил. см. марний; 2) нар. см. марно.
марний 1) напрасный, бесполезный; (не дав-
ший результатов — ещё) бесплодный; (не
достигший цели — егцё) безуспешный;
(лишённый серьёзного значения, вздорный —
егцё) пустой, праздный, книжн. тщетный
[Завжди урівноважений і терплячий,
капітан Чумаченко ставав нещадним, коли
виявляв, що якась рота зазнала марних
втрат людьми (Гонч.); Після кількох років
марних шукань я почуваю, що став на
вірний шлях(/Гоза«і.); Вода не спадала, і
дівчина зрозуміла, що там, нагорі, всі
зусилля врятувати шахту марні(Донч.)]\ не
говорить г^ппх слів, не с к а же ^>ного
слова не пустословит [У мене син марного
слова не скаже (II.-Вол. у. — Сл. Гр.)]\
2) (незначительный) ничтожный, пустой

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)