Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

мар 487 мар
[Розгнівався мій миленький та за марне
діло (Чуб.); Казав, що все вволиш, про
що б я не просила... Питаю ж я таку
дрібницю марну!.. (Л. Укр.)]; 3) (не
имеющий истинной ценности) суетный (уст.)
[Не марної слави, не сміху пустого, Я сліз
буду в світі шукати (Л. Укр.)\.
віарнйй обл. худой; (сильнее) истощённый,
тощий; разг. осунувшийся [Коло них
[дітей] лежала мама, марна, жовта (Стеф.)];
стати ~*нйм похудеть; отощать; разг.
осунуться; поблёкнуть; подурнеть [Марна
Орина стала, чи подивиться на неї хто
тепер? (Горд.)]. Ср. марніти.
марийця пустяк, мелочь [С і н о н: ..О, я
тямлю, для твого слуху сі слова —марниця...
(Л. Укр.); Нараз [Олекса] спитав: Скажи
мені, люба дівчино, чи ти будеш і в нас
дома тратити стільки часу на марниці? (Коб.)].
марність, -пості 1) бесполезность;
бесплодность; безуспешность; пустота, праздность;
тщетность, тщетб; 2) ничтожность; 3)
суетность [Віп щось говорив до юрби..
Я рішив, що то проповідник, що він
говорить про марність всього живого перед
жорстоким лицем природи (Коцюб.)]. Ср.
марний 1—3.
марніти, -цію, -нієїп худеть, сдавать (разг.);
(приобретать болезненный вид) чахнуть,
. таять; (терять свежесть — преим. о лице)
увядать, вянуть, блёкнуть; (терять
миловидность, красоту) дурнеть [А щоб личко
ее марніло 3 чорними бровами, — До
схід сонця в темнім лісі Умийся сльозами
(Шевч.); Веспа за весною Летіли стрілою, —
Дівчинонька ряст топтала, Загулялась,
не вгадала, Як стала марніть (Гл.)].
марно, марне нар. напрасно, бесполезно;
разг. понапрасну, даром, зря;
бесплодно; безуспешно; пб пусту, по-пустому,
впустую; тщетно; уст. вотще, втуне [Не
марно, ні, боямп край гримів, —
Минули дні і злиднів і негоди (Сое); Час
марне витрачати жаль (Козач.); Якби ви
знали, паничі, Де люди плачуть живучи,
То ви б елегій не творили Та марне бога б
не хвалили, На наші сльози сміючись
(Шевч.); А тут лозина зайва, тільки сік
марне тягне з бідного куща (Коцюб.)].
Ср. марний 1.
марновір, -ра разг. суевер.
марновірка разг. суеверка.
марновірний суеверный [Ф л е г о н з
марновірним жахом: Хто меч підійме, від
меча загине (Л. Укр.)].
марновірність, -пості суеверность.
марновірно нар. суеверно.
марновірство суеверие; (реже) суевёрство
[Альбіна: ..У неї страх, ні, просто жах
перед усім, що їй здається грізним чи
таємним. . Се—лихо, Мартіане, палюча, люта рана
в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр.)].
марнолюбний тщеславный.
мар і юл юб по нар. тщеславно.
марполюбство тщеславие, тщеславность.
мар поел а витися, -влюся, -вишся
тщеславиться.
марнославний тщеславный.
марнославно нар. тщеславно.
марнославство тщеславие, тщеславность.
мар послівний уст. суеслбвный.
марнослів'я пустослбвие; уст. суеслбвие [Для
тебе пісню ту переповів я... Не для
розваги, не для марнослів'я — ні! (Рил.)].
марнословство пустослбвие.
марнота уст суетность [М а р т і а н: Не
заслужив я слів таких від тебе. Се просто
марнота й дрібна досада в тобі говорять
(Л. Укр.)]; ~та марнбт уст. суєта
суёт.
марпотрав, марпотравець, марпотравнти и
т. д. обл. см. марнотрат, марнотратець,
марнотратити и т. д.
марнотрат, марнотратець, -тця разг. мот,
транжир, транжира; уст. расточитель,
роскошник (разг.) [її чоловік був пияк і
марнотратець (Коб.); І ми тепер, як діти
марнотратця, Покутуєм безвинно батьків
довг (Л. Укр.)].
марнотратити, -трачу, -тратиш тратить
(напрасно или пбпусту); (на собственные
развлечения, удовольствия разг. — обычно) мотать,
проматывать, транжирить; (безрассудно —
обычно) расточать (уст.); ^»ти ж и т т 6
прожигать жизнь.
марнотратитися, -тратиться тратиться
(напрасно или пбпусту); мотаться,
проматываться; расточаться; ^тратиться життй
прожигается жизнь. Ср. марнотратити.
марнотратка мотовка, транжирка, транжира;
расточительница. Ср. марнотрат.
марнотратний расточительный.
марнотратник мот, транжир, транжира;
расточитель; роскошник; ~-тс життя
прожигатель жизни. Ср. марнотрат.
марнотратниця мотовка, транжирка,
транжира; расточительница; ~*ця життя
прожигательница жизни. Ср. марнотрат.
марнотратиицькип разг. мотовскбй.
марнотратність, -пості расточительность.
марнотратство мотовство, транжирство;
расточительство [Розкіш і марнотратство в
усіх цих класах багачів досягли небувалих
розмірів.. (Ленін); X у с а: ..Вгамуйся і
рада будь, що не тягну тебе на суд за
марнотратство і перёлюб (Л. Укр.)]. Ср.
марнотратити.
марнотратський разг. мотовскбй.
марнування трата (напрасная, или
бесполезная, или ненужная); расточительство,
расточение; перевбд [Апдрій: ..А коли
гроші материт, то вона має право не давати
їх па марнування (Л. Укр.)]; ^пя ж и т я прожигание жизни. Ср. марнувати.
марнувати, -пую, -нуєш тратить (пбпусту),
тратить (напрасно), терять (напрасно);
(безрассудно — ещё) расточать (уст. не-
одобр.); (о деньгах, продуктах и т. гг. —
ещё) переводить (разг.); (о жизни; иногда
также о силах, здоровье и т. п. — ещё)
губить [От тільки сумно нам — чекати,
виглядать І дні без подвигів, без діла
марнувать (перекл. Рильського); Людські
діти живуть та на світ божий радіють,
а ти марнуєш свою молодість у гризоті
(Вас); Праця чоловіка годує, а лінь
марнує (приказка)]; ^*ти життя губить
жизнь; (в излишних и вредных удовольстви-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)