Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мар 487 мар [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.); Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Л. Укр.)]; 3) (не имеющий истинной ценности) суетный (уст.) [Не марної слави, не сміху пустого, Я сліз буду в світі шукати (Л. Укр.)\. віарнйй обл. худой; (сильнее) истощённый, тощий; разг. осунувшийся [Коло них [дітей] лежала мама, марна, жовта (Стеф.)]; стати ~*нйм похудеть; отощать; разг. осунуться; поблёкнуть; подурнеть [Марна Орина стала, чи подивиться на неї хто тепер? (Горд.)]. Ср. марніти. марийця пустяк, мелочь [С і н о н: ..О, я тямлю, для твого слуху сі слова —марниця... (Л. Укр.); Нараз [Олекса] спитав: Скажи мені, люба дівчино, чи ти будеш і в нас дома тратити стільки часу на марниці? (Коб.)]. марність, -пості 1) бесполезность; бесплодность; безуспешность; пустота, праздность; тщетность, тщетб; 2) ничтожность; 3) суетность [Віп щось говорив до юрби.. Я рішив, що то проповідник, що він говорить про марність всього живого перед жорстоким лицем природи (Коцюб.)]. Ср. марний 1—3. марніти, -цію, -нієїп худеть, сдавать (разг.); (приобретать болезненный вид) чахнуть, . таять; (терять свежесть — преим. о лице) увядать, вянуть, блёкнуть; (терять миловидность, красоту) дурнеть [А щоб личко ее марніло 3 чорними бровами, — До схід сонця в темнім лісі Умийся сльозами (Шевч.); Веспа за весною Летіли стрілою, — Дівчинонька ряст топтала, Загулялась, не вгадала, Як стала марніть (Гл.)]. марно, марне нар. напрасно, бесполезно; разг. понапрасну, даром, зря; бесплодно; безуспешно; пб пусту, по-пустому, впустую; тщетно; уст. вотще, втуне [Не марно, ні, боямп край гримів, — Минули дні і злиднів і негоди (Сое); Час марне витрачати жаль (Козач.); Якби ви знали, паничі, Де люди плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись (Шевч.); А тут лозина зайва, тільки сік марне тягне з бідного куща (Коцюб.)]. Ср. марний 1. марновір, -ра разг. суевер. марновірка разг. суеверка. марновірний суеверный [Ф л е г о н з марновірним жахом: Хто меч підійме, від меча загине (Л. Укр.)]. марновірність, -пості суеверность. марновірно нар. суеверно. марновірство суеверие; (реже) суевёрство [Альбіна: ..У неї страх, ні, просто жах перед усім, що їй здається грізним чи таємним. . Се—лихо, Мартіане, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство! (Л. Укр.)]. марнолюбний тщеславный. мар і юл юб по нар. тщеславно. марполюбство тщеславие, тщеславность. мар поел а витися, -влюся, -вишся тщеславиться. марнославний тщеславный. марнославно нар. тщеславно. марнославство тщеславие, тщеславность. мар послівний уст. суеслбвный. марнослів'я пустослбвие; уст. суеслбвие [Для тебе пісню ту переповів я... Не для розваги, не для марнослів'я — ні! (Рил.)]. марнословство пустослбвие. марнота уст суетность [М а р т і а н: Не заслужив я слів таких від тебе. Се просто марнота й дрібна досада в тобі говорять (Л. Укр.)]; ~та марнбт уст. суєта суёт. марпотрав, марпотравець, марпотравнти и т. д. обл. см. марнотрат, марнотратець, марнотратити и т. д. марнотрат, марнотратець, -тця разг. мот, транжир, транжира; уст. расточитель, роскошник (разг.) [її чоловік був пияк і марнотратець (Коб.); І ми тепер, як діти марнотратця, Покутуєм безвинно батьків довг (Л. Укр.)]. марнотратити, -трачу, -тратиш тратить (напрасно или пбпусту); (на собственные развлечения, удовольствия разг. — обычно) мотать, проматывать, транжирить; (безрассудно — обычно) расточать (уст.); ^»ти ж и т т 6 прожигать жизнь. марнотратитися, -тратиться тратиться (напрасно или пбпусту); мотаться, проматываться; расточаться; ^тратиться життй прожигается жизнь. Ср. марнотратити. марнотратка мотовка, транжирка, транжира; расточительница. Ср. марнотрат. марнотратний расточительный. марнотратник мот, транжир, транжира; расточитель; роскошник; ~-тс життя прожигатель жизни. Ср. марнотрат. марнотратниця мотовка, транжирка, транжира; расточительница; ~*ця життя прожигательница жизни. Ср. марнотрат. марнотратиицькип разг. мотовскбй. марнотратність, -пості расточительность. марнотратство мотовство, транжирство; расточительство [Розкіш і марнотратство в усіх цих класах багачів досягли небувалих розмірів.. (Ленін); X у с а: ..Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перёлюб (Л. Укр.)]. Ср. марнотратити. марнотратський разг. мотовскбй. марнування трата (напрасная, или бесполезная, или ненужная); расточительство, расточение; перевбд [Апдрій: ..А коли гроші материт, то вона має право не давати їх па марнування (Л. Укр.)]; ^пя ж и т я прожигание жизни. Ср. марнувати. марнувати, -пую, -нуєш тратить (пбпусту), тратить (напрасно), терять (напрасно); (безрассудно — ещё) расточать (уст. не- одобр.); (о деньгах, продуктах и т. гг. — ещё) переводить (разг.); (о жизни; иногда также о силах, здоровье и т. п. — ещё) губить [От тільки сумно нам — чекати, виглядать І дні без подвигів, без діла марнувать (перекл. Рильського); Людські діти живуть та на світ божий радіють, а ти марнуєш свою молодість у гризоті (Вас); Праця чоловіка годує, а лінь марнує (приказка)]; ^*ти життя губить жизнь; (в излишних и вредных удовольстви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)