мар ях) прожигать жизнь; ^*ти м 6 в у редк. говорить напрасно; тратить слова" [Д є ї- ф о б: ..Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Л. Укр.)]; ~ти час терять время, тратить время пбнусту (напрасно, бесполезно; разг. зря); (возясь с чем-нибудь— ещё) канителиться (разе.) [І на другий день листа не було. Кирило обуривсь.. Він марнує дорогий час, а вони там сидять собі, згорнувши руки (Коцюб.)]. марнуватися, -нується 1) приходить в упадок [Господарство марнується (Н.-Лев.)]] 2) страд, з. тратиться (попусту), тратиться (напрасно), теряться (напрасно); расточиться; переводиться; снується життя прожигается жизнь; ср. марнувати. мародер, -ра мародёр. мародерство мародёрство [Викриття вакханалії мародерства є перший крок до боротьби з мародерами (Ленін)]. мародерствувати, -стиую, -ствуєш мародёрствовать. мародерський мародёрский. марокен, -ну спец. марокен. марокеновий спец. марокеновый. марокканець; -иця марокканец. марокканка марокканка. марокканський марокканский. марокканці, -ців марокканцы. Марокко нескл. сущ. ср. р. Марбкко. мл рои ист. марбн. марочка уменыи., ласк, марочка. марочним марочный [Виноградні вина,*"що виробляються в СРСР, поділяються на дві категорії: марочні — найвища категорія кращих вин — і ординарні, куди входять всі інші вина (Колг. вироби, енцикл.)], марочппцн марочница. марс мор. марс [На кожній щоглі виднівся марс — кругла площадка, ..звідки добре стежити за наближенням ворожих суден (перекл в Новикова-Прибоя)]. Марс астр. Марс. марса л 6 (сорт вина) марсала\ марсель, -селя мор. марсель. Марсель, -ля ееогр. Марсель. марсельеза марсельеза [Матроси привітно замахали руками, хтось заспівав марсельезу (Риб.)]. м&рсслышп мор. марсельпый. марсельський марсёльский. марсйлінові, -внх сущ. бот. марсилиевые. марсіани, -сіалі, марсіяпн, -сіян марсиане. марсовий1 прил. мор. марсовый, марсовбй. марсовий3, -вбго сущ. мор. марсовбй. МАРСР МАССР; см. Мордовська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. март редк. март. Марта Мйрта. мартен спец, мартен [Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Вишня)]. мартенівець, -вця спец. мартеновец. мартенівський спец. мартеновский [Ремонт мартенівської печі наближався до кінця (Ле)]. мартенник спец. мартенщик. мартин орн. мартын [В небі крутились білі мар мартини й чайки (Н.~Лев.)\ Чайки і мартини поверталися з моря на острів (Трубл.); Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рил.)]. Мартин Мартин. мартингал спец. мартингал. мартиролог мартиролбг [Історія російського революційного руху на протязі багатьох десятиліть знає мартиролог людей, які були віддані революційній справі, але пе мали можливості знайти практичного застосування своїм революційним ідеалам (Ленін)]. мартопляс разг. вертопрах; (кривляка) фигляр [А мартопляс кричав, сміявся (Копи.)]. маруда разг. мямля (м. и ж. /?.), копотун (м. р.), копотунья (ж. р.); канительщик (м. р.), канительщица (ж. р.). Ср. маруди- тися 1. марудити, -джу, -дшп разг. канителить [М о- . лодший римлянин: ..Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Л. Укр.)]. марудитися, -джуся, -дишся разг. 1) копаться, возиться; (терять время) валандаться (фам.), канителиться; (утомляться) маяться [До темноти поралися в сараї, то марудячись над кришкою, то пильею перевіряючи герметичність чана (Шовк.)]\ 2) (скучать) томиться, изнывать (от скуки) [Нудився, марудився; чогось хотілось — і сам не знав чого {Свидн.); Ася марудилася, тоді знехотя встала, не знала, яку сьогодні одягти сукню (Горд.)]. маруд пий разг. 1) мешкотный, копотливый; (затяжной) канительный [Токарна праця клопітна та марудна, а дисциплінована жінка марудну роботу виконує краше від чоловіка (Смол.)]\ 2) (скучный) нудный [Минали веселі літа, наступали марудпі дні (Горд.); Почав накрапати марудний дощ (Собко)]. марулник разг. мямля (м. р.), копотун; канительщик. Ср. марудний 1. марудпиця разг. мямля (ж. р.), коиотувья; канительщица. Ср. марудний 1. марудність, -ності 1) мешкотность, копотливость; 2) нудность. Ср. марудний 1-2, марудно нар. разг. 1) мёгпкотно, копотливо; 2) нудно. Ср. марудний 1—2. марупа бот. 1) (СНгузатНетит Ь.) ромашка; 2) (РугегНгит 5 с о р.) попбвник. М?рфа Марфа. марцёвии уст. мартовский [3 марцевих хмар промінь весняного сонця., бризнув золотими бризками (Н.-Лев.)]. марцнп&н марципан [Я сам бачив, як ви їли якісь марципани (Руд.)]. марципаппий, марципановий марцппа'шщ марципановый [Одвідав я зпамениту кондитерську, що славилась виробництвом марципанових пряииків (перекл. в Нот кова-Прибоя)]. марчіти, -чію, -чїегп обл. дряхлеть, стариться; (о чем) приходить в упйдок [Вже и дід марчів й пасіка марчіе (Вас. — Сл. Гр.)\, марш1, -ту сущ. марш [Весь наш марш, включаючи днювання, тривав десять днів (Ковпак); Музиканти грали нохідний марш
|