Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мер 505 иег з Короленка); Здавалось — зривається з осі вся земля, летить шкереберть, і від цього спиняється серце, мерхнуть думки (Коп.)]\ ер. меркнути; 2) (о краске) тускнеть; разг. тускнуть; спец. жухнуть. мерщій нар. скорее, скорей (раз?.), поскорее [Одмикайте мерщій браму! (Янов.); Вони побігли мерщій уперед (Козл.)\ Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і—готова (Мирн.); Заграй, сурмач, заграй, сурмач, мерщій,— Згорить і камінь в нашім правім гніві (Нагн.)]; ~щїй! (как побуждение) скорее!, скорей!, поскорее!; разг. живее!, живей!; фам. шевелись!, шевелитесь! (ко многим), пошевеливай!, пошевеливайся! мёса рел., муз. месса. л:ёсср, -сера ав. разг. мессер. меепдбр, -ра ист. мессидор. месіанізм, -му рел., перен. мессианизм. месіанство рел., перен. мессианство. месіанський рел., перен. мессианский. месія рел. мессия. месмеризм, -му мед. ист. месмеризм. месник мститель [Ідем ми крізь бурі незгоди, Шуміть, партизанські гаї! Ми месники грізні народу, Своєї землі хазяї (Сос.)]. месниця мстительница. месницький мстителей (род. п. от мстители); (склонный к мести) мстительный [Ув'язнені тюремних стін, Що їх врятовано з неволі, Вступають в месницький загін (Шер.)\. месонїт, -ту техн. месонйт. Месопотамія Месопотамия. месопотамський мосопотамский. Мессіпа Мессйна. мессінський месейнский. мести (мету, метеш) 1) мести, подметать [Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини.., мела долівку (Коцюб.)]; '2) (о ветре, о вьюге) мести [Мела лютнева хуртовина (Куч.); Мело дрібненьким колючим сніжком (Козач.)]. местися (мететься) местись. мет, -ту обл. миг, момент. мета цель; (реже) цели [Жита шумлять на нашім полі, нові шляхи, нові міста... І комунізм—одна мета горить для нас... (Сос.)\\ ~та бажань цель желаний, предмет желаний; без ~гй без цели; бесцельно [О, бідний той, хто крізь завої сині Іде самотньо, мовчки, без мети (Рил.)]; з ^тою чогб, маючи на ^тГ щ о с целью чегб, имея целью что; (реже) в целях чего, в видах чегб; уст. на предмет чего; матп н а ~ті к о г б, що иметь в виду кого, что; (намекать—ещё) метить в кого, во что, на кого, на что: мати на ~^тГ що зробити предполагать (намереваться) что сделать. метабіоз, -зу биол. метабибз. метаболізм, -му физл. метаболизм. мстбвка обл. праща [Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (Фр.)]. метагенез, -зу биол. метагенез. метал, -лу металл [Металурги борються за збільшення випуску металу (Рад. Укр., 1946, XII); Де-не-де жовтіє деревій, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Гонч.)]. металевий металлический [Ураз зіниці в хлопця загорілися якимсь холодним, металевим блиском (Донч.)] металево нар. редк. с металлическим звоном [Шарудів між скелями вітер, дзвінко, металево падала в озерце вода з струмк;* (Собко)]. металізація техн. металлизация. металізований техн. металлизированный. металізувати, -зую, -зуєш техн. металлизировать. металізуватися, -зується техн. металлизироваться. металіст металлист [Відомо, що металісти — найбільш розвинені і передові робітники не тільки в Пітері, але й в усій Росії, — не тільки в Росії, але й в усьому світі (Ленін)]. металічний металлический [І хто може вихвалити гідно Веснянії пахощі чудові» Жайворонка металічні трелі..? (Фр.)]. металовйдннй металловидный. металографічний металлографический [Сталь після дбайливого хімічного аналізу, механічних і металографічних випробувань перевіряли на пробійність (перекл. з Попова)]. металографія металлография. металознавець, -вця металловед. металознавство металловедение. металоїд, ~ду хим. металлоид. металоїдальний хим. металлоидальный. металоїдний хим. металлоидный. металоконструкція металлоконструкция. металоносний геол. и пр. металлоносный. металообробка металлообработка. металообробний металлообрабатывающий [Швидкими темпами розвивалась вугільна, машинобудівна, металообробна та інші галузі промисловості (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. металоплавильний мет. металлоплавильный. металоподібний металлообразный. металопрокатний мет. металлопрокатный. металопромисловий металлопромышленный. металопромисловість, -вості металлопромілш- ленность. металорізний техн. металлорежущий. металофіз ика металлофизика. металофон муз. металлофон. металохімічний металлохимйческий. металохімія металлохимия. металург металлург [Радянські металурги — працівники тієї галузі промисловості, що є основною базою народного господарства (Рад. Укр.. 1948, І)]. металургійний, металургічний металлургический [Створено нові і докорінно реконструйовано старі металургійні і машинобудівні заводи (Хрущов)]. металургія металлургия [Основою основ важкої індустрії є чорна металургія (Рад. Укр., 1953, XII)]. метальний воен., спорт, метательный. метальник спец. метатель [Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів (Донч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)