Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мет 506 мет метамерія биол., хим. метамерия. метамериин хим. метамёрный. метаморфізм, -му геол. метаморфизм [Метаморфізм — це одна з форм руху речовини на фоні загальиогеологічних тектонічних процесів руху гірських мас (Геол. ж., 1953, XIII, 1)]. метаморфічний геол. метаморфический [Український кристалічний масив являє собою одну з найцікавіших областей розвитку метаморфічних порід (Геол. ж., 1953, XIII9 метаморфоз, -зу научи, метаморфоз. метаморфоза метаморфбза; превращение; преображение. метан, -ну хим. метан. метапйпа обл. разг. суматоха. метання1 1) метание; бросание, кид&ние [На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (Собко)]; 2) метание; 3) метание. Ср. метати1 1—3; 4) метание; ср. метатися1 1. метання2 метка; смётывание. Ср. метати2. метановий хим. метановый. метаплазма биол. метаплазма. метастаз, -зу мед. метастаз. метастатичний мед. метастатический. метатеза лингв, метатеза. метати1 (метаю, метаєш и мечу, мёчеш), метнути, -ну, -нёш 1) метать, метнуть; (реже) бросать, бросить, ^кидать, кинуть [Вітрило-вітре. мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч.); Угорка Кроші метала диск; за нею стежили всі глядачі (Собко)\ Вже очі ті, що так були привикли Спускати погляд, тихі сльози лити, Тепер метають іскри, блискавиці (Л. Укр.); Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях (Коцюб.); Очі її метнули іскри, заблискотіли слізьми (Козач.)]; ~ти вгбру (догори) метать, метнуть вверх, взмётывать, взметнуть (вверх) [Наталя швидко метнула головою вгору (Вас.)]; гинути б к ом (очима, поглядом) бросить взгляд [Вихор метнув оком на чепурний сад (Куч.)]; куди ~пув! перен. разг. куда метнул!, куда хватил!; 2) (только несоверш.: производить потомство— о животных) метать; 3) (только несоверш.: мечу, мёчеш) карт, метать; ^тати банк метать банк. метати2 (метаю, метаєш) портн. метать; (для примерки — ещё) смётывать; ^ти петлі метать петли. метатися1 (метбюся, метаєшся и мечуся, мечешся) 1) (двигаться) метаться [Стогнуть берези, стогнуть і метаються з розлущеними косами (ІПиян); Сапери металися" все моторпіше, робота горіла під їхніми руками (Гонч.)]; 2) страд, з. метаться; бросаться, кидаться; метаться; ер. метати1 1—2. метатися2 (метається) страд, з. метаться; смётываться. Ср. метати2. метафізик метафизик. метафізика метафизика. .метафізичний метафизический. метафізично нар. метафизически. метафора метафора [Користуючись народними образами, порівняннями, метафорами тощо, він [Шевченко] удосконалював їх, відшліфовував, відточував (Мовозн., 1949, VII)]. метафоричний метафорический; (богатый метафорами — ещё) метафоричный. метафорично нар. метафорически. метафраза метафраза. метацентр, -ра мор. метацентр. метацентричний мор. метацентрический. метеки, -кіп ист. метеки. метелик 1) энт. мотылёк, бабочка [А малеча тимчасом ганялася за метеликами та качалася в балці у високій траві (Гонч.)\\ 2) (печатный листок) летучка; (с политическим содержанием — ещё) листовка [Друкарі дивізійної редакції за годину почали друкувати метелики (Скляр.)]. метелики, -ків 1) см. метелик; 2) (только мн. ч.) бот. обл. торица; см. шпергель. метеликові, -вих сущ. бот. (РарШопасеае) мотыльковые [Зернобобові культури наложать до родини метеликових, мають пло- ди-боби і вирощуються на зерно (Колг, вироби, енцикл.)]. метелиця 1) метель; обл., поэз. метелица [Занесли метелиці оселі, і лежать замети між кущів (Тер.); Зривається вихор, білий цвіт метелицею в'ється по галяві (Л. Укр.)\, 2) род танца и музыка к нему [Трохи згодом зачулася метелиця. Спершу повагом, а далі дрібніше та дрібніше, поки не перейшла на козачок (Мирн.)]; 3) (болезнь у овец) обл. вертячка. метёличок, -чка уменьш., ласк, мотылечек [А яка та Лелія? Чи така маленька, як усі ельфи? Мама каже, що ельфи такі, як мете- лички маленькі... (Л. Укр.)]. метемпсихоз, -зу рел. метемпсихоз. метений метённый, метёный (прил.), подметённый [Без хазяйки хата не метена (Ном.)]. метеор, -ра метеор [Зверху тисячами ласкавих очей дивилось на їх темне, серпневе небо, і шугали над ними золоті метеори, мов у горидуба граючи (Вас); Він метеором пролетів вулицю, виплигнув на галявину і опинився біля свою літака (Риб.)\, метеоризм, -му мед. метеоризм. метеорит астр, метеорит [Метеорити зі свистом Повз землю мою летять (Герм,)], метеоричний метеорический. метеорний метеорный. метеорограф метеор, метеорограф. метеорографія метеорография. метеоролїт астр, метеоролит. метеоролог метеоролог [Бородатий метеоролог наукової станції, огляд ючи термометр, записав до свою журналу: «Температура повітря +1°» (Трубл.)]. метеорологічний метеорологический. метеорологія метеорология. метизація метизация. метпьчжапий разг. смекалистый (разг.), сообразительный [Хлопець нібито метико- вапни (Гонч.)]. метикувати, -кую, -куєш разг. смекать (разг,\ соображать; фам. кумекать; шутл. мараковать (понимать), шевелить мозгами (ду- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)