Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мет 507 мет мать); «—'ти хитро мудрить [Ще календар не одзначнв весни, — А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кре- мера притяг, Той коло плуга метикує хитро (Рил.)]. метикуватий разг. 1) смекалистый (разг.), сообразительный [Отаман загону, Тихін Колодка, виявився веселим і метикуватим козаком (Панч)]; 2) (требующий догадливости) замысловатый. діетйл, -лу хим. метил. метилен, -ну хим. метилен. метиленовий хим. метилёновый. метиловий хим. метиловый, метис мети с. метисний метисный. метіль1, -телі обл. метель [Метіль мете, пурга снігами сіє (Мал.)\ Вривалась в вікна золота метіль (Руденко)]. метіль2, -теля обл. мотылёк, бабочка [Тепер на море налітали білі вітрила, як рій метелів (Коцюб ); Останній на стіні променистий жмутик довго лазив, як райдужний метіль (Вас.)]. метільиик метельщик. метіння метение. метка разг. низка; (о живом) вереница (ряд); (группа) стая, свора (о собаках) [В'юнів метками продають (Вогодух. у. — С л. Гр.)\ Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок (Мирн.); Мов передне військо, бігла Дичина чудна юрбою, Дикі вепрі та олені, — Мчала вслід собача метка (перекл. Л. Українки)]. меткий бейчіш; разг. прыткий, вострый; (по- движной) проворный; (сметливый) бедовый, расторопный, находчивый, разг. разбитной, шустрый, редк. ходовой, хлёсткий; (ловкий в ведении дел) изворотливый, разг. оборотливый, оборотистый [Вона, ота смілива, меткая Катря, немов перелякалася чого, збіліла... (Вовч.)\ І став улюбленцем донбасівського полку Цей бистрий і меткий і радісний хлопчак (Бажан)]; ~кйй на мову бойкий речами [І з обличчя [Ва- сютка] гожий, і на мову меткий, і силонькою не по роках вийшов (перекл. з Бажова)]; ~кё око, ~г<ті зір острый взгляд, острый глаз [Меткий в нього зір і ясний, мов прожектор @л.)]'» ~кйй на слово бойкий на слово [Бистра в рухах, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (Коп.)]; <^>кий рухами быстрый в движениях [Лісовик малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям (Л. Укр.)\; ^ка хода (похода) быстрый шаг, быстрая походка [Поважно киїнувши їй головою, [Лісовик] мітюю походою йде в гущавину і зникає (Л.Укр.)]. меткість, -кості бойкость; прыть, прыткость; проворность, проворство; расторопность, находчивость; шустрость; изворотливость; оборотливость. Ср. меткий, метко нар. бойко; прытко; проворно; расторопно, находчиво; шустро [Христя метко налила Кирилові чаю і посунула до його (Мири.)]. Ср. меткий, метлюг, обл. мітлиця бот. (Арега А^апз.) метлица; ^міюг п о л ь о в и й (Арега $ріса уепіі Р. В.) метлица обыкновенная. метляти, -ляю, -ляєш 1) (чем и что) мотать (чем), вилять (хвостом), размахивать (чем); (при названиях одежды и её частей — обыч» но) мотаться (с изменением всей конструкции фіазы); (дёргать) трепать' (что и чем) [А вітер пил несе, афішами метляє і на базарах вивіски трясе. (Тич.); Йшов вій звичайним кроком, розмахуючи довгими руками і метляючи полами широкого піджака (Коп.); Березневий вітер шугав між вагонів, оскаженіло метляв полотняні аншлаги з написами (Донч.)]; 2) (без дополнения—качаться) редк. мотаться; болтаться [Понад ліском, ніби обнюхуючи землю, метляючи то в один,.то в другий бік, низько пролетів літак (Борз.)]; ср. метлятися. метлятися, -ляюся, -ляєшся разг. мотаться (обычно из стороны в сторону); болтаться; трепаться; (распускаясь) развеваться [—Ха- ха! — сміявся Мустафа, і китиця на фезі в нього метлялась (Коцюб.); Я ще довго дивився, як майоріло голубеньке ситцеве плаття і метлялася пишна русява коса (Десн.); Яблуневе гілля, метляючись, чіплялося за дах (Шиян); Метляються по стінах тіні, і від того здається, що в хаті повно людей (Козач.)]. метнути см. метати1. метнутися, -пуся, -нешся метнуться; (поспешно устремиться куда — ещё) броситься, ринуться; (вверх — ещё) взметнуться; (отскочить в сторону—ещё) шарахнуться* (разг ) [Вперед! Метнувся кінь. Поніс. Свистить, реве позаду ліс (Важан); Христя метнулась до хліба, до мисок, до печі (Мирн.); Проміння прожектора метнулось праворуч (Донч.); Вчепившись лапами в їжака, крук каркнув сердито і знову метнувся вгору (Коп.); І враз — роздерлась пополам завіса! — Тиша. Мертва. Метнувсь огонь: розцвівсь, розпавсь, аж води закипіли! (Тич.); Яструб метнувся вбік і зник вдалині за смугою густого лісу (Донч.)]. метод, -ду метод [Методи боротьби проти ворога треба уміти змінювати, коли змінюються обставини (Ленін)]. метода (система практических приёмов изучения предмета или выполнения работы) метода; ^да крою і шиття метода кройки и шитья. методизм, -му методизм. методика методика [3 надзвичайно інтенсивним розвитком практики перекладної роботи створюється у нас, в Радянському Союзі, і справжня наукова теорія і методика перекладу (Мовозн., 1949, VII)]. методист методист. методистка методистка. методйчпий методический; (систематичный, строго размеренный — ещё) методичный [Президія Академії [АН УРСР) вирішила організувати методичну і консультаційну допомогу будівельним організаціям у проведенні розвідувальних і дослідницьких робіт на місцях будівництва (Літ. газ., |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)