Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мет 508 мех 1950, ЇХ)', Піхотинці посувалися повільними методичними хвилями (Гонч.)]. методичність, -пості методичность. методично нар. методически; методично [Методично, раз у раз била важка артилерія (Собко)]. Ср. методичний. методолог методблог. методологічний методологический. методологічно нар. методологически. методологія методология. метол, -лу фот. метол. метонімічний поэт, метонимический, метони- МЙЧПЫЙ. метонімія пост, метонимия. метоп архт. метбп. метр1 , -ра (мера) метр [Метрів за п'ятдесят розташувався ротний обоз (Верш.)]] складений ^р складной метр; спец. разе. метровка. метр2 , -ра лит. метр. метр8 , -ра (учитель) уст., шутл. метр. метраж, -жу кин. метраж. метрампёр, -ра радио метрампёр. метранпаж тип. метранпаж [— Набрано, — підходив до нього сухорлявий, висхлнй метранпаж Макс (Скляр.)]. метрдотель, -ля метрдотель. метрика1 мат. метрика. метрика2 лит. метрика. віетрика8 (документ) метрика, метрическая выпись, метрическое свидетельство. метрит, -ту мед. метрит. метричний1 метрический. Ср. метр1. метричний2 метрический. Ср. метрика2. метричний3 метрический [Група документів архіву А. Тесленка висвітлює різні сторони його життя. Серед них б виписка з метричної книги про народження письменника (Рад. літер., 1949, 11)]. Ср. метрика3. мстрїпка спец. разг. метрбвка. метро нескл. сущ. ср. р. метрб [Видно трасу з півночі на південь, Мармурові станції метро (Дмитр.)]. Метробуд, -ду Метрострбй. метробудівець, -вця метрострбевец. метробудівський метрострбевский. метровий метрбвый. метролог спец, метрблог. метрологічний спец. метрологический. метрологія спец, метролбгия. метроном физ., муз. метронбм. метрополітен, -пу метрополитен. метрополія полит, метропблия. метлшйтися, -шуея, -шйшся суетиться; (бе- \ гать, двигаться—ещё) метаться; (около кого, чего, с кем у с чем — ещё) возиться [Лука , Митрофанович метушився, бігав по подвір'ї, * хвилюючись і ховаючи своє хвилювання (Козач.)\ Мати з Килиною метушаться, вихоплюючи з вогню, що тільки можна вихопити (Л. Укр.)]. метушіння метаїше. метушливий суетливый; (беспокойный — ещё) хлопотливый; (легко поддающийся суматохе, действующий торопливо разг. — ещё) суматбшливый, суматошный, сумятливый (редк.) [Щовечора після метушливого дня ьііі сідав за стіл, щоб написати до штабу корпусу чергового рапорта (Риб.); З Серафимою Марківною Данило вже познайомився. Років сорока п'яти жінка, пристаркувата зовні, метушлива (/Гол.)]. метушливість, -вості суетливость; хлопот» лйвость; суматбшливость [Не менш небез- печним злом є організаційна метушливісгь або організаційне прожектерство (Ленін)], Ср. метушливий. метушливо нар. суетливо; хлопотливо; су. матбшно [Жалібно шелестіло сухе листя неторкнутої кукурудзи, метушливо перелітали зграї шпаків над бур'янами (Бора.); Не приховуючи свого щастя, Марійка метушливо й весело поралася в хаті (перем, з Вубеннова)]. Ср. метушливий. метушня разг: суєті, разг. суетня; (занятие- ещё) хлбпоты, разг. хлопотня; (беспорядочное движение — ещё) суматбха, сумятиш, возня; (толкотня, толчея) сутолока [В роботі вона не любила метушні, гарячковості, похапливості й галасу (Козач.); Біля вокзалу творилася, як завжди, метушня. Люди поспішали до своїх поїздів, до кас, до виходу в місто (Собко); Увагу Тараса привернула метушня біля великого вантажного літака (Трубл.% метчїй нар. обл. скорее, скорей (рщ поскорее [Я метчій до Марусі... (Вовч.)}. мефістофельський мефистофельский. Мефодій Мефбдий. механізатор, -ра механизатор [Жінки станов- лять великий* загін механізаторів сільського господарства (Рад. Укр., 1949, ІЩ, механізаторський механизаторский. механізація механизация [Основна часта бюджетних коштів направляється на розвиток механізації сільського господарей (Рад. Укр., 1949, III)]. механізм1, -му (устройство прибора ит.і механизм [Я не чую своїх ніг, не кер)і, ними, вони носять мене самі, мов ваведс- ний механізм (Коцюб.)]. механізм2, -му филос. механизм. механізопапий механизированный [Все ушку вання каюти було механізоване й авто матизоване (Вл.)]. механізувати, -зую, -зуеш механизирован механізуватися, -зується механизировать [В ряді колгоспів ширше механізубіь молотьба (Рад. Укр., 1951, VI)]. механік механик [Тремтячими руками меі> нік почав вигвинчувати заслонку в ті (Збан.)]. механіка механика [Закон механіки говорил що дія рівна протидії (Ленін)]. механіст филос. механист. механістичний филос. 1) механистически» 2) (впадающий в механицизм) механистйадіц мехапістйчність, -ності филос. механисіь ность. механістично нар. филос. і) механисшесь 2) механистично. Єр. механістичний 1-. механіцизм, -му филос. механицизм. механіцист филос. механицист. механічний механический; (автоматически ещё) механичный (разг.), машинащ [Уже третій місяць, як Олександр ирл на механічному заводі (Панч)\ Оси |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)