Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ШІК 511 МИЛ Микита Никита. Микодйм см. Никодйм. Микола Николай; н а ~»ли та й н і к 6- л и см. ніколи. Миколаїв, -лаена Николаев. Миколаївська область Николаевская ббласть. миколаївський николаевский [Покоління три тому, за часів миколаївських, віддача в солдати була природною карою, яка цілком відповідала всьому устроєві російського кріпосного суспільства (Ленін)]. Миколай Николай. миколайчики, -ків бот. (Егуп^іит І-.) синеголовник. Миколип, -на, -не Николая {род. п. от Николай). мила 1) прил. см. милий 1; 2) (род. милої) сущ. милая; любезная; возлюбленная; касатка [3 тобою, мила, на світанні Ішли ми в росяні поля (Мас.)]; ср. милий 2. миленький 1) прил. уменъш., ласк, миленький; 2) (род. миленького) сущ. ласк, от мйлнй 2 [Із-за гори світ біленький, Десь поїхав мій миленький, Десь поїхав та й нсмас, Серце ж моє замирає (народна пісня)]. миленько нар. уменьги., ласк, миленько. милесенький ласк. разг. миленький [Як гляну на тебе — така ти невеличка, Моя перепеличко, А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий... Куди той соловей годиться? (Гл.)]. милий 1) прил. милый, уст. любезный (преим. * обращении, в письме); (доставляющий удовольствие — ещё) приятный [Осінь така мила, осінь славна (Тич.); Андрій Петріїв був парубок коло двадцяти літ, з милими та цікавими рисами лиця (Фр.)]; --'ла людина милый (приятный) человек; фам. миляга; дуже ~лий очень милый; разг. премилый; очень приятный; для ~лого друга і вола з плуга см. друг; 2) (род. милого) сущ. милый, любезный (в народной поэзии и разг. неодобр.), уст. возлюбленный; (как ласковое обращение или приложение — ещё) касатик (разг.) [Катерина подивилась Та й заголосила: — Це не брат мій, це мій милий, Я тебе дурила... (Шевч.)]; ~лі посваряться — краще помиряться поел, милые бранятся —только тешатся; хоч хліб із водою, аби, ~лий, з тобою см. вода. милити (милю, милиш) мылить; ~ти г 6- л о в у (кому) перен. фам. мылить голову (кому), жучить (кого). милитися (милюся, милишся) мылиться [Не милися, бо не будеш голитися (Ном.)]. милиця костыль [На трибуну вийшов, спираючись на милиці, бородатий чоловік (Шиян)]. Милиця Мили па. милість, -лості, уст. милость милость; (нестрогое, благосклонное отношение — ещё) снисхождение; (благоприятное положение, в котором кто-нибудь находится — ещё) случаи (уст.) [X вора: ..Я б хотіла, Щоб знала ти, кого і за що любиш, І як осудиш, то щоб знала за що. Сліпая милість — се для мене кара (Л. Укр.)\ Розгадавши хитрий задум ворога — повністю оточити місто і довгою облогою примусити його здатись на милість переможця, Жіжка вивів свої війська на Віткову гору (Рад. Укр.у 1953, XII); Дискусія пройшла під знаменитим девізом Мічуріна: «Ми не можемо чекати милостей від природи; взяти їх у неї — наше завдання» (иад. Укр., 1948, XI); Всю надію клав на вашу ласку та милость, батьку! (Вовч.)]; ~лості (редк. вашої) п р 6 с и м о! разг. милости просим!, добро пожаловать! [— Добридень, — кажу, — сестрице!.. — А я оце до вас іду... —Та милості ж вашої просимо! (Вовч.)]; ваша, твоя, й о г б, їлх злість (~лссть) уст., ирон. ваша, твоя, "его, их милость [Дуже присмио мені., пересвідчитись, що ваша милість правильно молоточка в руках тримає (Донч.); Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх милості близенько (Гл.)]; мати <-~лість (~лость) сжалиться, смилосердиться [Майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя (Фр.)]; скажи, скажіть на злість (~лость) разг., ирон. скажи, скажите на милость [Ну. скажи на милість.., що б ти зараз робив? (Шер.); Скажи мені на милость, як ти викрутився? (Квітка)]. милішати, -гааю, -шаєш становиться милым; становиться милее; разг. милеть. милкий мылкий. милкість, -кості мылкость. » мило1 сущ. мыло [Хомині очі каламутні, як вода з милом (Коцюб.); Тільки шепіт чути. Коні в милі. Зорі сяють. Партизани йдуть.., (Шер.)]; без'^ла в душу влізе разг. неодобр, без мыла в душу влезет; проміняв шило на ~ло погов. променял кукушку на ястреба; собаче ~ло бот. | разг. собачье мыло, мыльнянка; см. мпль- | ни ця. мило2 нар. мило; приятно [Так дивно, так поважно погляд той світився, I разом з тим так мило!.. (Л. Укр.)]; дуже ~».то очень мило; премило; очень приятно. Ср. милий 1. І миловар, -ра мыловар. миловаріння мыловарение. миловарний мыловаренный; ^шій завод мыловаренный завод. миловарня мыловарня. миловидий см. миловидний, миловйдість, -дості см. миловидії їсть, миловидний, миловидий миловидный [Просто з кабіни літака Марина Павлівна й Наташа попали в кабіну автомобіля, де вже сиділа миловидна дівчина з надзвичайно великими карими очима (Скляр.); Я дивився на миловиде зосереджене Тіму- рове лице (перекл.^ з Первенцева)]. миловйдиість, -пості миловидность. милодан уст. возлюбленный [Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого ми- | лодана (Чуб.); Вона відчула, що* попав у } бран її Фархад, печальний милодан (пе- I рекл. Бажана)]. І мшюданка уст, возлюбленная. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)