Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нніг 513 шііі 2) перен. мимоходом; (одновременно с другим— ещё) попутно; (не сосредоточиваясь— • еще) пбходя (разг.); (слегка, между прочим — ещё) вскользь [Ольга мимохідь глянула на Данила (Коп.)]. мпмохїть нар. 1) невольно; непроизвольно; помимо вбли [Повітря було таке п'яне й повне щебетання, що мимохіть бажалось руху, крику, реготу... (Коцюб.); Ярослав: ..Вибач це питання, Воно в душі з'явилось мимохіть (Коч.)]; ер. мимовільний^ 2) (по необходимости) поневоле; разг. волей-неволей. мймреппя разг. бормотание; мычание. Ср. мимрити. мимрити, -рю, -риш разг. бормотать; (о совсем невнятной речи — ещё) мычать (прен.); (медленно говорить) мямлить [— 1гу, гм, ге! — мимрив старий, запихаючи паляницю в рот (Н.-Лев.)]. Мина (имя) Мина. нипати, -паю, -иаєт, минути, -ну, -нёш 1) (кто, что кого или что) миновать (соверш. иредк. несоверш.), минуть (соверш.); (передвигаясь, оставлять за собой — ещё) а) (идя) проходить [мимо (кого, чего)], пройти [мимо (когб, чего)]; б) (едучи) проезжать [мимо (кого, чегб)], проехать [мимо (кого, чего)]; (исключать, оставлять без внимания) пропускать, пропустить; (при угощении — ещё) обносить (чем), обнести (чем); (иногда) обходить, обойти [Минаючи кімнату, дівчина машинально зазирнула до неї (Шовк.); Мипаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: — Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі? (Шевч.); Минаємо містечко, і знову дорога повертає до лісу (Шиян); Буваючи в батальйонних тилах, Ясногорська ніколи не минала володіння Васі Багірова (Гонч.); Лісовик [Мавці]: ..Грайся з вітром, жартуй із Перелесником, як хочеш, всю силу лісову і водяну, гірську й повітряну приваб до себе., але минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить (Л. Укр.); Діти минули околицю містечка і вийшли в степ (Цонч.)\ Ішли безлюдним селом, засипаним снігом, мов глухим лісом, який швидше хотілось минути, щоб побачить простори (Коцюб.); Всі шляхи, що даль мережать, Що в житті їх не минути, Вже встають перед очима, Мовби плеса на світанку (Ус.)]; роз- мбва, зауваження и т. п. ^нае В|У х а разговор, замечание и т. п. проходит мимо угаёй [Чоловіча розмова минала вуха жінки (перекл. з Сьомушкі- на)]; знаючи подробиці минуя по- дробности; 2) (о времени, состоянии, деятельности и т. п.) идти (только о времени), проходить, пройти; (преим. в сочетаниях с сущ. время, жизнь — ещё) течь, протекать, протечь; (прекращаться—о времени и состоянии — ещё) миновать (только соверш.), минуть, уст, отходить, отойти, (преим. в сочетаниях с сущ. время, гбды, жизнь — также) уходить, уйти, (только о времени) истекать, истечь, разг. уплывать, уплыть, (быстро) улетать, улететь; (исчезать — ещё) уноситься, унестись [Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя (Шевч.); В розповідях та бесідах з партизанами непомітно минав час B//илн);'Маланка з Гафійкою теж заробляли, і дні їм минали на чужій ниві (Коцюб.); Хвора: ..Отак життя минало депь за днем (Л. Укр.); ...Шепоче бір високий, Красується весна... Мпнають дні і роки, А дружба не мина! (Мур.); Літо краснее минуло, сніг лежить на полі (Л. Укр.); Минуло з тиждень (Граб.); Запалення легенів минуло, і якось сонячного морозного дня Маня одвела Петрика до школи (В. Василевська — переклад); Гроза швидко минула (Донч.); Обід минув весело (Собко)]; ^-тіула дванадцята година было после двенадцати; ^иало (^иуло) з полуд- н я было за пблдень [Минало з полудня, а в селі тихо, нема нічого (Коцюб.)]; коли (як) ^не небезпека, не» обхідність когда минует опасность, необходимость; по миновании опасности, необходимости; коли (як) г^нё р і к когда пройдёт год; книжн. по прошествии гбда; коли (як) ^пув рік когдб прошёл год; книжн. по прошествии гбда; 3) (только несоверш. — об отрезке времени и т. п. — оканчиваться) подходить к концу, приближаться к концу, близиться к концу, быть на исходе; (о сроке — обычно) истекать; (в некоторых сочетаниях — ещё) проходить, уходить [Минає вересень, а й досі Стоять ясні, погожі дні (Воскр.)^ Осінь надходить, літо минає, Вже ж за дівчину козак не дбає (Л. Укр.); Короткий зимній день минав (Мирн.); Година, яку дав розвідникові член Військової Ради, минала (перекл. з Казакевича)]; 4) (преим. соверш. — о достижении определённого воз- раста или завершении срока чего-нибудь) исполняться, исполниться, минуть; (только о ^ пожилом возрасте разг. — ещё) перевалить (за сколько) [Цьому громадянину Радянського Союзу минає тільки третій рік (Ле); Йому недавно, років три тому, минуло п'ятдесят (Собко); 5 серпня [1949 р.] минуло 105 років з дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна (Рад. Укр., 1949, VIII)]; 5) (избавляться от чего-нибудь — преим. соверш. и с отрицанием) миновать, избе- * гать (редк.)у избежать, избегнуть, уходить (от чегб) (редк.), уйти (от чегб) [Але вже було ясно, що війни не минути (перекл. з О. Толстого)]; не ^нути кари не избежать (не избегнуть, не миновать) наказания, не уйти от наказания; н е ^пути лиха (біди) кому, не ^не лихо (б і д а) к о г б не миновать беды кому; О йому [все] ~пає ему [всё] без- 4 наказанно проходит; разг. ему всё с рук сходит [Спочатку йому минало, а далі почали.й сваритись (Свидн.)]. мішатися, -лається, минутися, -петься 1) (о времени и т. п.) проходить, пройти, уст» отходить, отойти, (только соверш.) миновать, уст. миноваться; (только соверш. — прекратиться, исчезнуть — егцё) умчаться, улететь, унестись ЗІ-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)