Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заг 37 під стіною, що від вулиці, швидкі кроки (Козач.)]. загупотіти, -почу, -потйш усилит, разг. забухать; затопотать, затбпать [На бліндажі в цей час загупотіли (Гонч.)]. Ср. загупати. загуркати, -каю, -каєш разг. загромыхать; загрохотать; (дверью, крышкой и т. п.) (гоомко) захлопать [Усе притихло, притаїлося... Так затихає чорна хмара перед тим, як має грім загуркати (Мирн.)]. загуркотіти, -кочу, -котиш и загуркотати, -кочу, -кбчеш усилит, разг. загромыхать; загрохотать [Нагло загуркотіли на шляху колеса (Скляр.); Раптом спалахнуло небо, й грізно, моторошно загуркотіло над містом (Баш); Тільки(десь там загуркоче — так і кинусь до вікна'(Гич.)]. Ср. загуркати. загурчати, -чу, -чйш 1) заурчать; разг. зафурчать; загреметь; (глухо) загудеть [Скрипка й басоля зараз замовкли, ..тільки решітка ще загурчала сама, але зараз і її вгамував хтось (Л. Укр.); Двері стукнули, засов загурчав, і все стихло (Мирн.)]'> 2) (упасть с шумом) разг. загреметь [Так він і загурчав з кручі! (Сл. Гр.)]. загусати, -сає, загуснути, -не густеть, загустеть; (становиться более плотным) сгущаться, сгуститься [3 теплими днями загусне ропа в озерах (Рад. Укр., 1946, IV); Холодне повітря від лютого морозу, здається, загусло, ані ворухнеться (Мирн.); В печі вже погасло, сутінки загусли по кутках (Кундз.)]. загуслий загустелый; плотный; сгустившийся [Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Фр.% загусник техн. загуститель. загуснути см. загусати. загусти см. загудіти. загустити, -гущу, -густиш спец, загустить. загуститися, -густиться спец, загуститься. загустіти, -стіє загустеть [Води Атлантичного океану загустіли синявою (перекл. з Новикова-Прибоя)] . загутбрити, -рю, -риш обл. загуторить [Прийшла весна. Не сьогодні-завтра зашумлять, загуторять.. струмки в ярах (Донч.)]. загущений спец. загущённый [Посів виявився надто загущеним, довелося застосувати букетування і проріджування (Рад. Укр., 1949, IX)]. зад, -ду зад [Ледве встигнеш побачити зад кінський (Коцюб.)]; см. еще зади. задавака разг. прен. задавака; (гордец) зазнайка; (неточно) хвастун [Прохор замовк. Не любить він Карпа. Задавака й хвастун (Шияп)]. задавати, -даю, -даєш, задати, -дам, -даси 1) задавать, задать; ^вати тон задавать тон [Він звався Род іон Васильович Очкур. Усе, бувало, в нього Звисає вус один, а другий, щоби тон Геройський задавать, угору пнеться строго (Рил.)]; *^ти (що, чого — кому) разг. задавать, задать (что, чего — кому); (только соверш. — отколотить, побить — ещё) взгреть (когб) [Як же піймали його, як задали... буде пам'ятати довіку!.. (Мирн.)]; ^дати гар- т у см. гарт; ^д&ти пёрцю комL разг. задать перцу кому; «-^датн питання кому задать (предложить) вопрос- кому; 2) редк. см. завдавати 1. задаватися1, -даюся, -даєшся (высокомерничать, хвастать) разг. задаваться; (гордиться) зазнаваться, важничать, разг. форсить, кочевряжиться; зватися чим задаваться чем [Він жартує і сміється, Чорним вусом задається (Сос.)]. задаватися2, -дається страд, з. задаваться. задавити, -давлю, -давиш задавить [Сухо, ніде ні билини, усе задавило каміння (Л. Укр.); Нудьга його [Залізняка] задавила На чужому полі (Шевч.)]. задавлений задавленный. задавнений давний; (упорный, укоренившийся) застарелый; (о болезни — ещё) запущенный [А трапляється так часом, що задавнене лихо чоловік не нагадує (Вовч.)]. зад&внепість, -ності давность; застарелость; запущенность. Ср. задавнений. задавнити см. задавнювати. ^ задавнитися см. задавнюватися. задавнювати, -пюю, -нюєш, задавнити, -ню, -ниш (о болезни) разг. запускать, запустить. задавнюватися, -нюється, задавнитися, -питься разг. застаревать, застареть. задаппя редк. см. завдапня. задаремно нар. разг. напрасно. задарйти см. задаровувати. задарма нар. разг. задаром (разг.), даром [Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти «їхній хліб (Гонч.); Перемоги не даються задарма (Кач.)]. задаровувати, -рбвую, -рбвуєш, задарувати, -рую, -руєш и задарювати, -рюю, -рюеш, задарйти, -дарю, -дариш задаривать, задарить. задати см. задавати. задатки, -ків 1) (склонность) задатки [Кожуш- ко, Франц Францович, людина з великими задатками (Риб.)]; 2) см. задаток, завдаток. задатковий см. завдатковий. задаток см. завдаток. задача 1) (задание) редк. задача; 2) мат. задача. задачник задачник. задвигтіти, -гчу, -гтйш задрожать, затрястись, (ритмически) заколебаться; (сильнее) сотрястись; (иногда) задвигаться [Підлога в млині задвигтіла (Куч.); Несподівано важко задвигтіло повітря (Вас); Танки наші задвигтіли (Тич.)]. задвірки, -ків (место за дворами) задвбрки; разг. зады [Козак задвірками звернув, Де кінь його припнутий був (Важан)]; ^ки історії задворки истбрии. задвірок, -рка, задвір'я (задняя часть двора) задворок, задворье [Жовта стіна [хати] дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб,)]. задебеліти, -лпо, - л ієні редк. 1) сделаться плотным; затвердеть; 2) перен. огрубеть, зачерстветь [Задебеліло серце. Шкода хлопця (Л. Укр.)]. задеревілий см. задерев'япілий. задеревіти см. задерев'яніти. задерев'янілий, задеревілий задеревенелый, одеревенелый, одеревеневший [Сапун весь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)