Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зад 38 зад час сидів, втопивши очі в землю, лише зрідка переставляв задерев'янілі ноги (Ряб,); Вона зійшла вниз, насилу переставляючи задеревілі ноги (В, Василевсъка— переклад)]. задерев'янілість, -лості задеревенёлость, одеревенелость. задерев'яніти, -пГю, -иГеш и обл. задеревіти, -вію, -вієш задеревенеть, одеревенеть [Андрій задеревів зо страху та з дива і, не кажучи и слова, відступився (Ф/>.I- задеренчати, -чу, -чйш задребезжать [Б цей момент на редакторському столі задеренчав телефон (ІІанч)]. задереиькотатн, -кочу, -кбчеш и задерепько- тіти, -кочу, -котиш усилит, (грбмко) задребезжать, сильно задребезжать. задержаний задержанный; удержанный; замедленный. Ср. задержувати. задержания задержание; замедление. Ср. задержувати. задержати см. задержувати. задержатися см. задержуватися, задержка задержка; замедление [Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе • зробити, щоб не було задержки (Мирн.)]; без ~ки без задержки, без замедления. Ср. задержувати. задержувапня задерживание; удерживание; замедление. Ср. задержувати* задержувати, -жую, -жуєш,, задержати, -жу, -жиш задерживать, задержать; (не отпускать, заставлять остаться — ещё) удерживать, удержать; (уменьшать скорость — * еще) замедлить, замедлить. задержуватися, -жуюся, -жуєшся, задержатися, -жуся, -жишся 1) задерживаться, задержаться; 2) страд, з. (несоверш.) задерживаться; удерживаться; замедляться. Ср. задержувати. задержуючий прил. задерживающий. задерика разе, задйра, задирала. задерикуватий, задирйкуватий задбрный; разг. задбристый; (ищущий ссоры) задиристый, разг. задйрчивый [Весела посмішка ніколи не збігаЛа з гарненького, задерикуватого обличчя дівчини (Шовк.); Веселі очі в неї, задирикуваті, смішливі (Шиян)]. задерикуватість, -тості, задирйкуватість за- дбрность; задбристость; задиристость; за- дітрчивость. Ср. задерикуватий. задерикувато, заднрйкувато нар. задбрно; задбристо; задиристо; задйрчиво [Очі дивилися одночасно і м'яко і задерикувато (Трубл.); Пархоменко задирикувато смикнув головою (Панч)]. Ср. задерикуватий. задерій разе, задйра, задирала [Андрій — задерій (Ном.)]. задерніння спец. задернёние [Для швидкого задерніння крутих схилів і залісення їх біля промоїн висаджують прияружні лісові смуги (Колг. вироби, енцикл.)]. задсрпбваннц спец. задерибванный. задернунАтн, -н^ю, -нуега спец. задерновать. задертії1 см. задирати*. задерти* см. задирати3. задс'ртпся см. Задиратися1. задерчати, -чу, -чйш 1) задребезжать; затрещать; заскрипеть; (более глухо) заторохтіть і [Він почав приспівувати і вторувати, і задерчав, як та струна, якою кушніри б'ють вовну (Н.-Лев.)]; 2) (о коростеле) затрещать. задешево нар. разг. задешево, задёшево [Якщо під час промислового піднесення зиски фінансового капіталу неосяжно великі, то під час занепаду гинуть дрібні й неміцні підприємства, а великі банки «беруть участь» у скуповуванні їх задешево.. (Ленін)]. заджеркотати, -кочу, -кбчеш и заджеркотіти, -коч? /котиш, (также) заджерґотати, -гочу, -гочеш и заджерґотіти, -гочу, -готйш 1) застрекотать; (о певчих птицах) защебетать; (о воробьях, 'чижах — обычно) зачирикать; (о гусях) загоготать; 2) (о воде) зажурчать. задзвеніти, -ню, -нйш зазвенеть [Вистріляні гільзи задзвеніли об підлогу, як золоті (Гонч.); І задзвеніла в руках дівочих балалайка (Шиян)]. задзвонити, -дзвоню, -дзвбпиш зазвонить [На столі задзвонив телефон (Ваш)]. задзвякати, -каю, -каєш зазвякать [[Єгор Степаповйч] намірявся вже переступити поріг стайні, як защіпка на хвіртці нечасто та лунко задзвякала (перекл. з Пан- I фьорова)]. І задзеленчати, -чу, -чйш и задзеленькати, -каю, -каєш зазвенеть; (о звонке — ещё) і зазвонить, (при существительном д з в б- й и к и т. п. — обычно) раздаться; (о дрожащем звуке) задребезжать [В цю саму хвилину різко; уривчасто задзеленчав дзвоник телефону (Донч.); В прихожій задзеленькав дзвоник (Н.-Лев.)]. задзеленькотіти см. задзенькотіти, задзенькати, -каю, -каєш зазвенеть; зазвонить. Ср. задзеленчати, задзенькотіти, -коч^, -котиш и (реже) задзеленькотіти зазвенеть; зазвонить; задребезжать. Ср. задзеленчати, задзижчати, -чу, -чйш Зажужжать [Десь у кутку задзижчала муха (Й.-Лев.); Автомат» ники стрекочуть, і коло мене одна куля задзижчала • (Іван.)]. задзюрйти, -рить политься струей, заструй- і ться, потечь. задзюркотати, *коч?, -кбчеш и задзюркотіти, -коч^, -котиш усилит. 1) зажурчать; 2) политься струёй, заструиться, потбчь. Ср. задзюрчатп 1—2. задзюрчати, -ч^, -чйш 1) зажурчать [Повіяло теплом.., задзюрчали по улицях струмочки (Вовч,); Коли мати заспокоїлась трохи і тихо задзюрчала її ласкава мова, як два струмочки —¦ радості і жалю, — я почув , себе знову добрим й маленьким (Коцюб.)]; 2) (беззвучно) политься струёй, заструиться, потечь. задзйвкати, -каю, -каєш и усилит, задзявко- тіти, -коч^, -котиш затявкать [Молоді лисички,, задзявкотіли тоненькими тенорами (Фр.)]. задзьббувати, -бую, -буєш, задзьббатп, -баю, 1 -баєш заклёвывать, заклевать. зади, -дів разг. зади; п о в т б р ю вати ^дй повторить (твердить) зади [Повторять зади по указці чужій (Фр.)]» задивлятися, -ляюся, -ляєшся, зад їжитися, -дивлюся, -дивишся заглядываться, за- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)