Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
міс 526 міс проїзди по мпоголюдних містових вулицях (Фр.)]', 2) базарный. Ср. місто1 1, 3. місток, -тка 1) уменъш. мостик; (кладка, помост у берега — еще) мосткй [Ґонтар скупався й знову повернувся на місток (Бат)]; 2) (для капитана) мор. мостик [Штурман Кар вибіг широкими східцями трапа на капітанський місток і глянув на обрій (Трубл.)]. місточок, -чка уменъш., ласк, мбстик, мосточек [От опинивсь [парубок] па невеличкім горбку по той бік місточка (Мирн.)]. містраль, -лю метеор, мистраль. містрис нескл. сущ. ж. р. мистрис. місце место [Ми майже точно знаємо місце загибелі підводного човна (Трубл.); Хлопці посунулися, даючи місце комісарові (Верш.); Велике місце в творчості Некрасова займає тема міста (Літ. газ., 1948, 1)]; болюче ~це прям., перен. больное место [Смішок добувсь йому з горла і покотився по зморшках обличчя, а від того Хомі легше на серці. Прийшов вогонь— наче випіку грудях болюче місце (Коцюб.)]; "•'Цями (иногда) местами, кое-где; ~це н а- родження месторождение; ~»це про- живйня местожительство; до ц ь б г о *^ця (при указании предела) до этого места; разг. досюда; уст. доселе, досель; мати ^це (бывать, случаться) канц. иметь место; и а одно "^це, на два, три, чотири ^ця, на багато ^ць (об экипаже и т. п.) одноместный, двухместный, трёхместный, четырёхместный, многоместный; п і д м б к л є (підмочене) ~це подмокшее место, подтёк; прбрване ^це прорванное место, прорыв; і ^це холбдне разг. и след простыл; нє <^це красить чоловіка^ чоловік <^це см. красити2. місцевий местный [Він був учителем фізики і математики в місцевій десятилітці (Смол.)]; ^вий вбір уст. поместный сбор; ^впії відмінок грам, предлбжный падёж* місцевість, -пості местность; {окружающее пространство — ещё) окрестность [Він добре знав місцевість і провів наших бійців через болото (Шиян)]; визначна (вбрта у в 6 г и, примітна, с л а в- н а) ^ть достбйная внимания местность; книжн. достопримечательность. місцеві;6м, -му (місцевий комітет) местком (местный комитет) [Стрекалепка обрали головою місцевкому служби тяги (Войн.)]. місцевкомівський месткбмовский. місцезнаходження местонахождение; (расположение в пространстве — ещё) положение [Чапаев прекрасно розбирався в степу і завжди точно визначав місцезнаходження ч станиць (перекл. з Фурманова)]. місцезростання бот. местообитание [Ізольоване місцезростання сосни Крилова, великі розміри хвої й шишок вказують на древність і реліктовий характер цього виду (Бот. ж., 1953, X, 1)]. місцеперебування местопребывание [Ми почали виконувати обхідппй марш у бік великого лісу. Де — на череві, де — рачки, наблизились до передбачуваного ворожого місцеперебування метрів за п'ятдесят, виповзли на піщаний бугор і дивимось (Янов.)]. місцеположення местоположение. місцепробування см. місцеперебування. місцина разг. место, местечко (поменьше); (большее пр )странство на земной поверхности — обычно) местность [Христя запам'ятала ту місцину під липою, звідки так усюди видно (Мирн.); Серед темних крислатих кущів обібрали вони собі місцину (Коцюб.); Тут місцина журавлина, Тут, далеко від осель, Проживає журавель (Ст.)}. місцинка уменьш., ласк, местечко [А в кущах наче обсіяно фіалками, барвінком, рястом. Часом між ними траплялися цілі місцинки пахучих конвалій (Шиян)]. місяцевий лунный; месяца (род. п. от месяц). Ср. місяць 1. місяць 1) (светило) луна; (поэз., разг.— преим. о неполном) месяц [Місяць сходив аж перед світанком (Козач.)]; молодий (нови й) ^ць молодой месяц; (одна из фаз) новолуние; повний ~->пь пблпая луна; (одна из фаз) полнолуние; 2) (единица времени) месяц [Дні минули, Місяці минають (Шевч.)]. місяченько поэз. ласк, от місяць 1 [Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, Тільки світи миленькому, як іде додому (народна пісня)], місячина (о продовольствии) ист. месячина. місячне 1) прил. см. місячпин; 2) (род. місячного) сущ. физл. месячные; регулы. місячний 1) лунный; месячный [Була ясна, місячна ніч (Фр-)\ Місячне світло починає ходити по лісі, стелеться по галяві і закрадається під березу (Л. Укр.)\; Місячні гори Лунные горы; ~ніш камінь см. камінь 1; 2) месячный [Бурлакам довелось забрати не всю місячну шіату (Н.-Лев.)]. Ср. місяць 1—2. місячник 1) месячник [В Софії в Народному театрі відбулися урочисті збори, присвячені4 відкриттю місячника болгаро-радянської дружби (Літ. газ., 1950,^ IX)]; 2) (пери* одическое издание) ежемесячник [3 метою популяризації передових ідей І. Франко разом з Павликом видає місячник «Дзвін* (Літ. газ., 1951, V)]; 3) бот. (Ьипагіа І,) лунник. місячно предик, лунно; разг. месячыо [Надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай (Коцюб.)]. міськбанк, -ку (міський банк) гор- банк (городской банк). міськвиконком, -му (міський виконавчий комітет) горисполком (городской исполнительный комитет). міськвно (міський відділ н а р б д- ної освіти) горонб (городской отдел народного образования). міський городекбй [Тисячі людей щодня користуються міським транспортом (Рад. Ущ. 1954, /)]. міськком, -му (міський комітет) горком (городекбй комитет) [Студенти всії факультетів стояли вишикувані вздовж |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)