Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
міс 527 міц. манежу; їх вітали ректор університету і секретарЗ міськкому комсомолу (Ссбко)]. міськпарткбм, -му (міський партійний комітет) горнарткбм (городской партийный комитет). міськрада (міська рада) горсовет (городской совет). мітелка метёлка [Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море (Котл.)]. мітелковий метёлочный. мітелочка уменъш.> ласк, метёлочка. мітель, -теля тип. мйттель. мітельшпіль гиахм. миттельшпиль. мітенка митенка, полуперчатка. мітинг, -гу митинг [Ми бачили [в Китаї] вируюче море багатотисячних студентських мітингів (Гонч.)]. мітинговий митинговый. мітингування митингование. мітингувати, -гую, -гуєш митинговать [Матроси почали тут же мітингувати (Панч)}. мітити1 (мічу, мітиш) (кого, что) метить. мітити2 (мічу, мітиш) (иметь в виду; целить) обл. метить; намереваться [Постій, сизий орле, постій! Я не бити мічу, розпитати хочу, Чи не бачив ти вбитого козака? ,(Чуб.)]. мітитися (мітиться) метиться. Ср. мітити1. мітка1 метка. Ср. мітити1. мітка2 см. метка. міткалевий текст, миткалёвый. міткаль, -лю текст, миткаль. мітко нар. редк. метко [Іноді густо, та пусто, а іноді рідко, та мітко (II ом.]]. мітла метла [Сильна робітничо-селянська влада придушує всякі білогвардійські змови, влаштовані проти неї. Залізною мітлою виганяє вона зрадників із своїх рядів (Ленін)]. мітлиця бот. 1) (А&Г08ІІ8 Ь.) полевйца; 2) (Арега А сі а п з.) см. метлюг. мітлище метловище. мітловий метельный. Ср. мітла. мітляр, -ра метельщик. мітоз, -зу биол. митбз. міток, -тка (пряжи) мотбк. мітральєза воен. митральеза. мітчик (о человеке и инструменте) спец. мётчик. міф миф [Найдавніші міфи не знають богів, які не були б майстрами (перекл. а Горького)]. міфічпий мифический; (вымышленный — ещё) мифичный [Ззаду отари йшов чорпий чабан, високий, ще більший од кепського світла, немов міфічний бог (Коцюб.)]. міфічність, -пості мифичность. міфолог мифолог. міфологічний мифологический. міфологія мифология. міх 1) мешок; (из шкуры животного) мех [Втіха, як з порожнього міха (Ном.)]; цілий г^х (много) разг. целый кброб, с три короба; н а л я к а в ^х, то й торби страшно погов. пуганая ворона и куста боится; 2) техн. мех [— Та не сопіть так, мов ковальський міх, — папучувала його Соломія (Коцюб.)]. Міхей Михєй. міхоноша 1) (у нищего) поводырь [Хто йде, їде — не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч.)\\ 2) (у колядовщиков) этн. тот, кто носит мешок для сбора вознаграждения [ївга, як здоровіша, була за міхоношу (Мирн.)]. міхур, -ра анат. пузырь [Він важко сів на стілець, поклав картуз на стіл і вийняв кисет з свинячого міхура (перекл. Скля- ренка)]; плавальний ^р (у рыб) плавательный пузырь; сечовий **ф мочевой пузырь. міхурник бот. (Соїиіеа Ь.) пузырник. міцела хим. и пр. мицелла. міцелій, -лію бот. мицелий [Міцелій гриба пронизує всі тканини ураженого [бурою плямистістю] листка і насіння (Бот. ж.% 1953, X, 1)]. міцний крепкий; (о живом, о явлениях природы^ о некоторых свойствах, о запахах и т. п. — ещё) сильный; (обладающий очень большой силой, свидетельствующий о такой силе — обычно) мощный; (о телосложении — ещё) плотный; (трудно поддающийся разрушению — ещё) прочный, (реже) основательный, солидный, небьющийся (только о вещах из стекла, фарфора и т. п.)', (внушающий уверенность — ещё) надёжный; (такой, что может существовать долго — ещё) долговечный; (острый, сильно действующий — ещё) забористый (разг^)\ (о деревьях и перен. обл. — ещё) кондовый [Міцна сталь просвердлювалася повільно (Трубл.); Міцна крайка тісно перетягає стан (Л. У к р.); Молодий хлопець заснув міцним сном після далекої і неспокійної дороги (ІІ.-Лев.); [Мати] налила в склянку міцного чаю, бо знала: любить такий чай Артем (Шиян)\ Коні, видно відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли, підняли голови лебедями (Ронч.)]\ ~и& база прбчпая (устойчивая) база; ^иа влада прочная власть; г^нйн грунт перен. твёрдая пбчва; ^іпій мир прбчный мир [За міцний мир стоїть великий китайський народ (Рад. Укр.9 1950, III)]; ^нйн мороз сильный (крепкий) морбз; ^иї н а п б ї (н а- питки) (о спиртных) крепкие папйтки; уст. горячительные напитки. міцнити, -ню, -нйш редк. крепить, укреплять [Міцнила волю віра нам В Комуни діло непоборне (Ус.)]. міцність, -пості крепость; мбшность; плотность; прочность; основательность, солидность; надёжность; долговечность. Ср. міцний. міцніти, -иію, -иїєш крепнуть; усиливаться; прочнеть [3 кожним днем міцніє непорушна дружба трудящих СРСР і Китаю (Літ. газ., 1951, V)]. Ср.^ міцний. міцнішати, -шаю, -шасш делаться (становиться) крепче, крепнуть; делаться (становиться) сильнее; разг. сильнёть; делаться (становиться) прочнее, прочнеть; (о явлениях природы) усиливаться, разг. крепчать [В мирній творчій праці радянських людей дедалі міцнішає животворний зв'язок науки з практикою (Рад. Укр.9 1950, 1Х)\ Міцні- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)