Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шд 528 міш шали і набирали сили Загрозливі, завзяті голоси (Бажан)] Норд-ост міцнішав щогодини, море зблідло (перекл. .в Павленка)]. Ср. міцний. міцно нар. крепко; сильно; мощно; плбтно; прбчно; основательно, солидно; надёжно [На його очах змінювалося село, електрика міцно входила у колгоспне виробництво і побут (Куч.)] Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (Коп.)] Пригнічений сніг міцно припав до землі (Коцюб.)]; дуже ~но бчепь крепко; (при некоторых глаголах — еще) накрепко (разг.). Ср. міцний. міцноногий крепконбгий. мїцію-премГцно нар. разг. крепко-накрепко. міць (род. моці) крепость; сила; мощь [Йому одну мить здається, що він почув тоді в руках таку міць, що одною рукою вхопив би і плуг, і коней, і Семена (Коцюб.)] Самсон, заступник твій, надія та єдина, Відкрив чужинці свою міць таємну (Л. Укр.); Велика міць у слові батьківщина! (Дмитр.)]] вибитися з моці уст. выбиться из сил [Вітер.. Наліг на козака, з його одежу цупить.. Дув, дув, аж потом весь облився, Із моці вибився, серденший (Греб.)]. Ср. міцний. міч: не ми є мочі уст. нет сил; разг. нет мочи [Даремно горять мої очі: тьму освітити немає в них мочі... (Л. Укр.)]. мічений 1) прич. меченный; 2) прил. меченый; г^ні атоми спец. меченые атомы. мічення мёчепие; разг. метка. Аіічігап, -ну Мичиган. мічман мор. мйчман [Мічман Самійло Вихор . ще не запам'ятав усіх моряків, що прийшли па «Грозу» (Куч.)]. мічманка (фуражка) мичманка [Він стояв серед своїх друзів, скинувши для чогось новеньку мічманку, і стежив за тим, що діялось навколо (Ткач)]. мічманський мор. мичманский. мічурінець, -нця мичуринец [Нещодавно в районному палаці піонерів на Полтавщині } зібралися на свій зліт юні мічурінці (Літ. газ., 1948, XII)]. Мічурінськ Мичуринск. мічурінський мичуринский [—Наші агрономи, наші селяни відчувають силу мічурінського вчення, — розповідають чехи (Гонч.)]. мішалка мешалка. мішальний метальный. мішальник спец. мешальщик. мішальниця спец. мешальщица. мішаний 1) прич. мешанный; смешанный; ^ ср. мішати1 1; 2) прил. мешаный; (неоднородный) смешанный [Гниль деревних порід буває центральна, периферійна і мішана, в залежності від місця розташування її (Бот. ж., 1953, X, 1)]\ ^ний ліс смешанный лес. мішанина/>азг. мешанина (прен.), смесь; (пе- рен. — еще) смешение, книжн. помесь; (беспорядочное соединение чего-нибудь разнород* ного прен. — ещё) крошево, месиво [Здалеку пробився крізь мішанину звуків ледве чутний голос (В. Василевська — переклад); Лодиженко доповідав. Часом І мішаниною з узбецьких та російських слів докладніше малював труднощі будівництва, перешкоди (Ле)]; ^па понять смешение понятий. мішанка с.-х. 1) (корм) мешанка; 2) (семем) травосмесь. мішання мешЗние; смешение. Ср. мішати1 1. мішати1, -шаю, -шаєш 1) (что) мешать; (соединять одно с другим — ещё) смешивать [Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила, ополоником мішала (И ом.)] Чи мають нам мішать поети Огонь Тітапа й воду Лети? (Фр.)]] ^ти ігарти прям., перен. мешать карты [Саїд-Алі зрозумів, що лікарша мішає карти, збочує з шляху (Ле)]] 2) (кого, что — не различать) разг. мешать; 3) (кого приводить в состояли застенчивости) обл. смущать. мішати2, -шаю, -шаєш (кому, чему) разі мешать [Сідай уже вечеряй, не мішай добрим людям (Квітка)]. мішатися1, -шаюся, -шаєшся 1) (одно с дру- гим) смешиваться [Дзвінкий сміх гостей, впрілі обличчя, ліс цибухів, вогники в люльках і бренькіт струн — все це мішалось разом (Коцюб.)]] 2) (путаться) ме* шаться [Він., чув, що мислі його мішаються, що він швидко задушився би в тій страшній безодні (Фр.)]] в голові «•^шається в голова мутится [Наче мене хто бив залізною лопатою по голові,- так в мене в голові мішалося (#овч.)]; розум ^шається ум мутйтся; 3) [чествовать неловкость) смущаться; приходить в замешательство [Катря і та мішалася перед удовиним поглядом (Вовч.)\ Стрічаючися з нею поглядом, він уже ш бентежився, не мішався (Фр.)]] 4)страд.і мешаться; смешиваться; ср. мішати11. мішатися2, -шаюся, -шаєшся (во что) рам, мешаться, вмешиваться [М и л є в с ь кип: ..Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ (Л. Укр.); Писар: Де два б'ються, третій не мішайся! (Тоб.)]% мішень, -ні мишень. мішечний мешочный. мішечник уст. мешочник. мішечництво уст. мешочничество. мішечниця уст. мешочница. мішечок, -чка уменыи. мешочек; (бумажный- обычно) кулёк [Шильця в мішечку ее утаїш (Ном.)]. мішка разг. 1) смесь [Сіно — так: не чисге, а мішка (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]] 2) (щи\ мешанка [В розчипені двері конюшні чуп було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня. Вітдно, мішку мішала, а він ліз (Голоті мішковий мешочный. мішковина спец. мешковина [До берега відійшли байдарки з вітрилами, пошти з старої мішковини (перекл. в Сьомушкіш)\ мішкотара спец. мешкотара. мішкуватий мешковатый. мішкуватість, -тості мешковатость [Зої нішня мішкуватість одежі була навмисне вона не заважала різким рухам хазяїна не приховувала його франтуватої виправи * (перекл. а Шолохова)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)