Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

шд
528
міш
шали і набирали сили Загрозливі, завзяті
голоси (Бажан)] Норд-ост міцнішав
щогодини, море зблідло (перекл. .в Павленка)].
Ср. міцний.
міцно нар. крепко; сильно; мощно; плбтно;
прбчно; основательно, солидно; надёжно [На
його очах змінювалося село, електрика
міцно входила у колгоспне виробництво і
побут (Куч.)] Чорне коротеньке пальто міцно
охоплювало його добре виковану,
ворухливу постать (Коп.)] Пригнічений сніг
міцно припав до землі (Коцюб.)]; дуже
~но бчепь крепко; (при некоторых
глаголах — еще) накрепко (разг.). Ср. міцний.
міцноногий крепконбгий.
мїцію-премГцно нар. разг. крепко-накрепко.
міць (род. моці) крепость; сила; мощь [Йому
одну мить здається, що він почув тоді в
руках таку міць, що одною рукою
вхопив би і плуг, і коней, і Семена (Коцюб.)]
Самсон, заступник твій, надія та єдина,
Відкрив чужинці свою міць таємну
(Л. Укр.); Велика міць у слові
батьківщина! (Дмитр.)]] вибитися з моці уст.
выбиться из сил [Вітер.. Наліг на козака,
з його одежу цупить.. Дув, дув, аж потом
весь облився, Із моці вибився, серденший
(Греб.)]. Ср. міцний.
міч: не ми є мочі уст. нет сил; разг. нет
мочи [Даремно горять мої очі: тьму
освітити немає в них мочі... (Л. Укр.)].
мічений 1) прич. меченный; 2) прил.
меченый; г^ні атоми спец. меченые атомы.
мічення мёчепие; разг. метка.
Аіічігап, -ну Мичиган.
мічман мор. мйчман [Мічман Самійло Вихор
. ще не запам'ятав усіх моряків, що прийшли
па «Грозу» (Куч.)].
мічманка (фуражка) мичманка [Він стояв
серед своїх друзів, скинувши для чогось
новеньку мічманку, і стежив за тим, що
діялось навколо (Ткач)].
мічманський мор. мичманский.
мічурінець, -нця мичуринец [Нещодавно в
районному палаці піонерів на Полтавщині
} зібралися на свій зліт юні мічурінці (Літ.
газ., 1948, XII)].
Мічурінськ Мичуринск.
мічурінський мичуринский [—Наші агрономи,
наші селяни відчувають силу мічурінського
вчення, — розповідають чехи (Гонч.)].
мішалка мешалка.
мішальний метальный.
мішальник спец. мешальщик.
мішальниця спец. мешальщица.
мішаний 1) прич. мешанный; смешанный;
^ ср. мішати1 1; 2) прил. мешаный;
(неоднородный) смешанный [Гниль деревних порід
буває центральна, периферійна і мішана,
в залежності від місця розташування її
(Бот. ж., 1953, X, 1)]\ ^ний ліс
смешанный лес.
мішанина/>азг. мешанина (прен.), смесь; (пе-
рен. — еще) смешение, книжн. помесь;
(беспорядочное соединение чего-нибудь разнород*
ного прен. — ещё) крошево, месиво
[Здалеку пробився крізь мішанину звуків
ледве чутний голос (В. Василевська —
переклад); Лодиженко доповідав. Часом
І мішаниною з узбецьких та російських слів
докладніше малював труднощі будівництва,
перешкоди (Ле)]; ^па понять
смешение понятий.
мішанка с.-х. 1) (корм) мешанка; 2) (семем)
травосмесь.
мішання мешЗние; смешение. Ср. мішати1 1.
мішати1, -шаю, -шаєш 1) (что) мешать;
(соединять одно с другим — ещё)
смешивать [Сорока-ворона на припічку сиділа,
діткам кашку варила, ополоником мішала
(И ом.)] Чи мають нам мішать поети Огонь
Тітапа й воду Лети? (Фр.)]] ^ти ігарти
прям., перен. мешать карты [Саїд-Алі
зрозумів, що лікарша мішає карти, збочує з
шляху (Ле)]] 2) (кого, что — не различать)
разг. мешать; 3) (кого приводить в состояли
застенчивости) обл. смущать.
мішати2, -шаю, -шаєш (кому, чему) разі
мешать [Сідай уже вечеряй, не мішай
добрим людям (Квітка)].
мішатися1, -шаюся, -шаєшся 1) (одно с дру-
гим) смешиваться [Дзвінкий сміх гостей,
впрілі обличчя, ліс цибухів, вогники в
люльках і бренькіт струн — все це
мішалось разом (Коцюб.)]] 2) (путаться) ме*
шаться [Він., чув, що мислі його
мішаються, що він швидко задушився би в тій
страшній безодні (Фр.)]] в голові
«•^шається в голова мутится [Наче
мене хто бив залізною лопатою по голові,-
так в мене в голові мішалося (#овч.)];
розум ^шається ум мутйтся; 3)
[чествовать неловкость) смущаться;
приходить в замешательство [Катря і та
мішалася перед удовиним поглядом (Вовч.)\
Стрічаючися з нею поглядом, він уже ш
бентежився, не мішався (Фр.)]] 4)страд.і
мешаться; смешиваться; ср. мішати11.
мішатися2, -шаюся, -шаєшся (во что) рам,
мешаться, вмешиваться [М и л є в с ь кип:
..Простіть, Любов Олександрівно, я не
люблю мішатись до чужих справ (Л. Укр.);
Писар: Де два б'ються, третій не
мішайся! (Тоб.)]%
мішень, -ні мишень.
мішечний мешочный.
мішечник уст. мешочник.
мішечництво уст. мешочничество.
мішечниця уст. мешочница.
мішечок, -чка уменыи. мешочек; (бумажный-
обычно) кулёк [Шильця в мішечку ее
утаїш (Ном.)].
мішка разг. 1) смесь [Сіно — так: не чисге,
а мішка (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]] 2) (щи\
мешанка [В розчипені двері конюшні чуп
було Маріїн гнівно-ласкавий голос до
коня. Вітдно, мішку мішала, а він ліз (Голоті
мішковий мешочный.
мішковина спец. мешковина [До берега
відійшли байдарки з вітрилами, пошти
з старої мішковини (перекл. в Сьомушкіш)\
мішкотара спец. мешкотара.
мішкуватий мешковатый.
мішкуватість, -тості мешковатость [Зої
нішня мішкуватість одежі була навмисне
вона не заважала різким рухам хазяїна
не приховувала його франтуватої виправи
* (перекл. а Шолохова)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)