Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
міт 529 млі мішкувато нар. мешковато. мішма разг. \) нар. вперемешку [Мішки з цукром., лежали мішма з дитячими ляльками і роздавленими консервними бляшанками (Смол.)]; 2) сущ. редк. смесь; прен. мешанина; (беспорядок, неразбериха) хабс [Дитячі вигуки, регіт молоді, тупання здорових ніг у танці, тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму (Коцюб.)]. мішок, -піка мешок; (о большой таре — егкё) куль [Грузовики підвозили мішки до Дніпра, тут зерно вантажили на порон (Донч.); Морозов біг останнім і ледве виніс речового мішка за плечима (Куч.); Єфремов, за наказом Ковпака, глибше затягав німців у мішок, щоб певніше відрізати їм шлях відступу (Верш.); Жовті мішки скачуть під злими очима (Коцюб.)]; з-за угла ~шк6м прибили (кого), прибитий (хто) разг. в голове клёпки не хватает (у кого) [Він, може б, так і не робив, Та хтось із-за угла мішком його прибив (Гл.)\. мішура мишура [Кадетський демократизм — мішура, тимчасове відображення демократизму мас, або прямий обман.. (Ленін)]. мішурний мишурный [Воєнна могутність самодержавної Росії виявилася [під час російсько-японської війни] мішурною (Ленін)]. міщанин 1) (сословие) мещанин [Пристав не спитав їх [бурлаків], звідкіль вони і хто вони, і позаписував їх міщанами в посад Кривду (Н.-Лев.)]; 2) (житель города) уст. горожанин [Вже збираються гуртами ] міщани, і селяни, Неспокій великий в краю, Так і жди, що люд повстане (Л. Укр.)]. міщанка 1) мещанка [Як була міщанкою, так ходила у спідницях, а як мужик її шморгнув у дворяни, так почепила таке плаття, як на справжніх панях (Квітка); Прийшла [Ганна] в Київ — не спочила, У міщанки стала, Найнялася носить воду (Шевч.)]; 2) горожанка [Одіта вона була у демікотонову юбку й спідницю, голова пов'язана шовковим платком, як пов'язують її міщанки (Мирн.)]. Ср. міщанин 1—2. міщанство прям., перен. мещапство [Вона не вибачить йому його ганьби, його міщанства (Коцюб.)]. міщанський прям., перен. мещанский [Кімната в заможному міщанському будинку, її правий кут відрізаний двома глухими перебірками (перекл. а Горького)]. мла мгла; (легкая пелена тумана — ещё) дьїмка [В глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої мли, тіснились кам'яні громади (Коцюб.); Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (Рил.); А над селом од «диму мла (Сос); День погас. Вечірня мла Над бульваром потекла (Воронько)]; см. также імла. младепець, -нця рит. младенец [Марія навіть не ховалась 3 своїм младенцем (Шевч.)]. иладепчий рит. младенческий [І пролились Ще в перший раз младенчі сльози ЇІа лоно матернє (Шевч.)]. млака обл. тоиь; (о зыбком месте) трясина [Луки, мочари, вогкі млаки (Н.-Лев.); Він, немов журавель, дибає по млаці (Ст.)]. Млечна Путь Млечный Путь. мливо, обл. мелпію 1) помбл; (качество — ещё) размбл [Давид звелів йому додому йти, а він тут і сам із мливом управиться (Головко)]; м'якё ^во мягкий помбл (размол); 2) разг. зернб (предназначенное для переработки на муку) [Мати звеліла того дня одвезти мливо до млина, бо вже зосталось мало борошна (Н.-Лев.)]; 3) редк. мука [На вітер падіяться — без мелива бути (приказка)]. млин, -на мельница [Тихо усе, — тільки ми співаємо, та десь млин меле, та вода в береги плескає... (Вовч.)]\ паровий <^п паровая мёльницг. [Внизу.., мабуть біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко)] ;лйти воду на чий ^н погов. лить воду на чью мельницу [Бачимо, на чий млин воду ллеш (Головко)]. млинар, -ря обл. мельник. млинарка обл. мельничиха [На тім ставку млиночок, А в тім млиночку млинарка (Чуб.)]. млинарський мельничный [Розмелювання кормів здійснюється різними млинарськими та дробильними машинами (Колг. вироби, енцикл.)]. млинець, -нця блин [Ввечері Соломія заходилась пекти млинці (Н.-Лев.)]; кому пироги й ^нпї, кому гулі та син- ц і погов. кому пироги и пышки, кому синяки и шишки. млипГвка обл. канава, по которой подводится вода из реки к водяной мельнице [Мирон.., пообідавши, побіг із кількома сусідськими хлопцями до млипівки купатися (Фр.)]. млинкувати1, -кую, -куєш (о воздухе) обл. накачивать, нагнетать [Хлопець, добува^- ючи всіх сил, млинкував до ями свіжий воздух (Фр.)]. млинкувати2, -кую, -куєш (о зерне) обл. веять. мл ішовші мельничный [Скрізь тихо, Тільки потік невидимий гірський, як млиновеє коло, шумить (Л. Укр.)]. млинок, -пка 1) уменьш. мблепка, мёль- ничка [На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Греб.)]; 2) (ручной прибор) мельница; ^уменьш. меленка, мёльничка [В саморобний ручний млпнок вона засипала зерно і молола його (перекл. з Горбатова)]; 3) (амбарная веялка) с.-х. млынок; 4) (игрушка) вертушка [Зверху на хлівці [Митька] млинок поставив. Повійне вітрець — млинок і почне лопотіти (Донч.)]. млиночок, -чка уменьш., ласк, от млинок. млинцевий блинный. млшічастий блинчатый. млинчик1 уменьш. блинчик, блинбк. Ср. млинець. млинчик2 редк. уменьш.) ласк, от млин. млистий мглистый [Настав ранок, сірий; млистий, понурий (Фр.)]; см. также імлистий. млілий редк. слабый, хилый. мління мление. млість (род. млості), (реже) млость 1) томление; (чувство приятной расслабленности) 34—380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)