Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
млі 530 мно истбма; (блаженство) нега [Якась невимовна млість опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, не то волі (Фр.); Грім од гримів, і солодкою млостю спокою Віє од цвіту вишень і від сирої землі (Рил.)]; 2) (болезненное состояние) дурнота; (сильнее) ббморок [Чубенко їхав попереду, почував млость і слабість (Я нов.); Ліг велет, — думав, на часок, та й спить уже століття.., бо с ко ристали вороги з його важкої млості, безкарно точать з нього кров і трощать білі кості (Л. Укр.)]. мліти (млію, млієш) 1) млеть; (приходить в умилённое, томное состояние — ещё) таять [А далі було море. Блакитне, сліпучо- блакитне, як кримське небо, воно мліло у спеці літнього дня, дихало млою (Коцюб.); Минулося, розійшлося, І сліду не стало. Серце мліє, як згадаю... (Пїевч.)]; 2) (мучиться) изнывать, томиться [В самому місті, в кам'яних огрядних будинках, оточених померанчовими садами, мліли від спеки Іноземні посли (Риб.)]; 3) (о болезненном состоянии) лишаться чувств, терять сознание [А в хаті Петрія великий плач і завід! Кирила знайдено., убитого. Петріїха мліє, б'ється о землю (Фр.)]; 4) кул. обл. преть, упревать [Каша вже давно мліє (Бого- дух. у. — Сл. Гр.)]. млоїти (млоїть) 1) томить [І знову щось темне підіймалося в ньому.., стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Коцюб.)]; 2) безл. тошнить; млоїть ко г б тошнит кого; [становится] дурно кому [Голова паморо- чилась і його млоїло (Борз.)]. млосний 1) тбмный [Шаригін перевів млосний погляд синіх гарних очей своїх на Онисю (перекл. з О. Толстого); Ах, як підступно сокір шелестів У місячному млосному промінні! (Рил.); Блакитна Ворскла, в білих берегах, до батька в гості безупинно плине, крислаті верби віти Похилили у млосному чеканні на пісок (Криж.)]; 2) (вызывающий томление) томительный, истбмный; располагающий к истбме; (о запахах — обычно) опьяняющий, пьянящий, дурманящий; (о дне — обычно) душный [Задушлива, млосна духота стоїть кругом (Куч.); Млосний спокій і роса на дворища опали (Тич.); Цвіт пахучої липи повіяв млосним духом (Куч.)]. млбспість, -пості 1) тбмность; 2) истбма. Ср. млосний 1—2. млосно нар. 1) тбмно; томительно, истбмно ЇВсе тіло млосно тремтіло в сонячнім промінні (Головко); Які млосно-гарячі ті години, коли полудень горить серед тиші й спеки (перекл. з Гоголя)]; ср. млосний 1—2; 2) (в значении сказуемого) кружится голова; (о полуобморочном состоянии) дурно; тошно; душно [Зурна повторяла один і той самий голос, аж робилось млосно (Коцюб.); Якимові зробилося млосно, і він ліг на спину (Шиян); Зробилося знов млосно і треба було спертисяґ на судника, щоб не впасти (Ле)]. млость см. млість. пліва1 прил. см. млявіш. млява2 суш. оЬл. жара; духота, неподвижность воздуха [Палке неСо, жовтувата Недвижима пилюга. Млява, спека (Манж )|. млявіш 1) вялый; (иногда— ещё) слабый, единый; (неяркий, бесцветный — егиё) Сезжйз- ненный; (непроворный—ещё) медлительный; (о неэнергичном, ленивом чглоьепе — ещё) тяжёлый на подъём (разг.) [Л ю б с/в: ..Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску («//. Укр.); — То ти, Хари- тю? — почувся млявий голос слабої (Но- цюб.); Побачивши Сергія, Кульчипькпй підвівся з стільця і посміхнувся назустріч млявою, лінивою і, як здалося Сергієві, робленою посмішкою (Козач.); Почалась млява та скупа розмова (Ільч.); За млявою стрілкою на циферблаті Замислено стожить старий чоловік (Бажан)]; #*вий блиск, прбмінь, ~ве світло слабый (тусклый) блеск, луч, свет [Мої очі., не могли відірватися від його млявого, але спокійного блиску (Фр,)]; ~иі б ч і и т. п. іусшіью (безжизненные; ебнные) глаза и т. п. [Ті самі очі, чорні, як безодні, Що стежили за нею стількіі літ! Тепер без блиску, мляві та холодні (Фр.)]\ ^ві темпи слабые (вялые) темпы; ~ва торгівля вялая (разг. тихая) торговля; 2) (вызывающий томление; ослабляющий) обл. томительный, истомный; расслабляющий; усыпляющий [Я ие на іе,слова, ховала вас і напоїла кров'ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов іржа (л. Укр.)]. млявість, -вості вялость; слабость; безжизненность; медлительность [Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 1948, XI); Потілі оливом розлилася млявість (Головко)]. Ср. млявий 1. млявоі нар. вяло; слббо, ебнно; безжизненно; медлительно [Вужак повільно, мляво, мов сонний, спустився з куща (Донч.); Попередні розмови проходили надто мляво (Ле)\, Ср. млявіш 1. мляво2 предик, обл. жарко; душно; томительно [Наче у піч ускочила Христя, так у садку було душно і мляво (Мирні Було тихо, сонячно і мляво (Гонч.)]. мнемонік спец. мнемоник. мнемоніка мнемоника. мнемонічний мнемонический. мнемотехніка мнемотехника. мнимий мнимый. мпймість, -мості мнимость. мпнмовмёрлий мнимоумерший. мнимохвбрнй мвимобольпбй. мпбгі, -гнх уст. мнбгие. много нар. уст. мнбго [Якби ти знав, ш много важить слово, Одно сердечне, теплее слівце! (Фр.)]; см. багато 2. МНОГОббжЖЯ, МНОГОбОЖНІСТЬ, 'ПОСТІ рел. МВО" гоббжие. многовбдпп, мііоговбдниії редк. многовбдш [То ударить з дна у кручу Течія лівори круто, То заб'ють праворуч стрімко % говоді, люті струми (Ус); В місцях, дещ було води, у наші дні, сьогодні з'ялішп селища, сади, канали многоводні (За6ш\\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)