Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«ос 545 мот Московська область Московская ббласть. московський московский; Московська Рада депутатів трудящих Московский Совет депутатов трудящихся; Московська Рада Моссовет. Моссул Мбссул. мостивий уст. именитый, знатный [Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... (Федьк.)]; г^вий папе! (обращение) уст. милостивый государь! мостик уменыи. мостик. мостйльнпк спец. мостильщик. мостина половица [Шмат глини, одвалившись десь у кутку од стелі, гучно ляскав на мостину... (бас.)]. мостити (мощу9 мостиш) і) мостить; (мост, пол и т. п. — ещё) настилать [Через темну воду в річці хтось почав мостити з золотої соломи гатку (Вас); Гордій Іванович перший прокладає кожному з малят колію в майбутнє життя. Першу дорогу мостить він (Коп.)]; ^*ти гнізд 6 вить гнездо (только о птицах); устраивать гнездо (Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою! (Коп.); Миша., гніздо мостить (Грин. — Сл. Гр.)]; 2) (класть) разг. примащивать [Як тільки смеркало, Підпара засував двері у сінях, пробував довго, чи добре замкнені, і перше, ніж облягатись, здіймав рушницю, мостив біля себе сокиру (Коцюб.)]; 3) (ударять с силой) разг. колотить, бить [Коні., в землю мостили копитом (Тич.)]. моститися (мощуся, мостишся) 1) моститься (разг.); (устраиваться, находить себе" место — ещё) умащиваться; (около чего-нибудь, к чему-нибудь — ещё) пристраиваться, примащиваться, (в прош. вр. иногда переводится соверш. видом) примоститься; (на чем-нибудь высоком — ещё) громоздиться; (с оттенком стараться, готовиться) прилаживаться (разг.) [Душ з п'ять хлопців мостилося коло стола з книжками (Вас); Лев уминав за сніданням ягня. Побіля його в'їдливе щеня Вертиться та й вертиться,— Все моститься, щоб поживиться (Гл.); €олона прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, мостились біля вікон або сідали на веранді (Коцюб.); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика — не полова! Як не мостивсь, як не ладнав, А оберемка не підняв (Гл.)]; 2) (о птицах) вить гнёзда; 3) страд, в. моститься; настилаться; (о гнёздах) виться, устраиваться; ср. мостити 1. мостіння мощение. мостобудівний мостостроительный. мостобудівник, -ка мостостроитель. мостова, -вої сущ. мостовая [Перед ними була зовсім городська вулиця з мостовою, з тротуарами (Н.-Лев.)]. мостовий мостовбй. \ мостовик, -ка спец, мостовик. мосьє нескл. сущ. м. р. мосьё. моська моська [Пархоменко гляпув на нього, як слон на моську (Панч)]. мосьпане (в обращении) нескл. сущ. м. р. уст. сударь [Ти втікай, бо я, мосьпане, Ііа та» ких, як ти, полюю! (Л. Укр.)]. моталка текст, моталка. мотальний мотальный. мотальпик спец. мотальщик. моталыищя спец. мотальщица. мотальня текст» мотальня, мотапйпа разг. мотание; разе, мотня; суетня, суматоха (Мотанина, біганина, метушня зачалася в волості (Горд.)]. мотапня1 1) мотание; спец. мотка; 2) мотание. Ср. мотати1 1—2. мотаппя2 мотание, мотовство. Ср. мотати2. мотання3 мотание. Ср. мотатися2. мотати1 (мотаю, мотаєш), мотнути, -пу, -нёш 1) (только несоверш. —что) мотать [Батько потому витягнув витушку з-під полу й почав мовчки мотати півмітка (Головко)]; '-'ТИ на вус см. вус 1; 2) (чем — о движении) мотать, мотнуть [Звірята впирались, вищали, мотали головами (Трубл.)\ Бекір мотнув головою й зневажливо цмокнув (Коцюб.)]; 3) (только соверги. -*- быстро побежать) разг. метнуться. мотати2 (мотаю, мотаєш) (расточать) мотать [Добре, бач, діло, на батькові гроші жити та мотати (Мирн.)]. мотатися1 (мотаюся, мотаєшся) (двигаться из стороны в сторону) разг. мотаться; (о живом) метаться [Полонений ведмідь мотався у пастці, чимраз більше заплутуючись (Трубл.)]. мотатися2 (мотаюся, мотаєшся) разг. 1) (в хлопотах, в занятиях) мотаться [Одна по одній ходять жатки, мотаються в'язальниці од купки до купки (Головко)]; 2) (скитаться) мотаться [Та я ще по світу мотаюсь; сімдесят шостий уже год мені, пора на свое місто вже... (Март.)]. мотатися3 (мотається) страд, з. мотаться. Ср. мотати1 1. моташка текст, мотушка. мотив 1) муз. и пр. мотив; (песни — ещё) напев [3 і н а: Хороше, дуже добре ви співаєте, Ярино. Як ви швидко запам'ятали мотив (Корн.); В баладі [Шевченка] «Лілея» A846) використано відомий у народній поезії мотив перетворення: дівчина перетворюється в квітку (Іст. укр. літ.)]; 2) (повод) мотив; побуждение [Розмова обірвалася. Здалося, що в кожного з присутніх з'явилися свої мотиви замовкнути й про^ думати те, що висловлено за такий короткий час такої змістовної розмови (Ле і Левада)]. мотивація псих, и пр. мотивация [Здалося Саїдові, що тут десь є неправда. Чому Синявін ходить з зав'язаною головою і спати відмовляється з такими чудними мотиваціями? (Ле)]. мотивіровка мотивировка, мотивований прич., прил. мотивированный. мотивувальний мотивировочный. мотивування мотивирование, мотивировка. мотивувати, -тивую, -тивуєш мотивировать. мотивуватися, -тивується мотивироваться. мотйжепня с.-х. мотыжение [На буряках проведено дворазове механічне мотйжепня та підживлеипя мінеральними добривами (Рад. Укр., 1951, VIII)]. 35-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)