Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мот 546 мотйжити, -жу, -жипі с.-х. мотыжить. мотйка і) с.-х. мотыга [Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку волику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Фр.)]; ротацій- н а '-'ка ротационная мотыга [Ротаційна мотика призначена для руйнування корки, яка утворюється на поверхні поля, та розпушення . верхнього шару грунту (Колг. вироби. енцикл.)\\ 2) техн. кирка [Людей повно, а все ріпникд.. Той з рискалем блудить, той з мотикою (Фр.)]. мотиль, -ля энт, 1) (личинка комара) мотыль; 2) обл. мотылёк [Від весни до пізньої осені він найлюбіше бродив по лісах та полях, збирав рослини та комахи, ловив мотилі - та мухи (Фр.)]. мотичний ист. мотыжный. мотковий спец. мотбчный. Ср. моток. мотлох, -ху 1) прям. разг. хлам; (домашний ,скарб — ещё) рухлядь (разг.), прен. барахло, дрянь, (об одежде также) ветошь, старьё; (обломки — ещё) розваль (разг.); (бессмыслица, чепуха — ещё) дребедень (разг.) [Івась нирнув під ліжко -і витяг звідти картонну коробку, до верху сповнену різним мотлохом: іржавими гвіздками, кольоровими ґудзиками (Донч.); Величезний формувальний відділ ливарного цеху було прибрано від будівельного мотлоху, щоб тут зібрати збори після субот- ника (Ле); Треба з усією непримиренністю боротися, з проявами ворожої ідеології, захистити нашу літературу від проникнення шкідливого і злотворного мотлоху (Звіт ЦЕ КП(б)У ХУ11 з.)]; 2) (о людях) прен. сброд; вулъг. шваль, шушваль. мотлоховий разг* хламной. мотлошити, -шу, -шиш разг. 1) прям, .трепать, рвать [Лазар кидавсь по хаті., і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги (Коцюб.)]] 2) (перен.: бить) колотить; разг. бут узить; вулъг. садить, утюжить. мотляти, -ляю, -лясш разг. .мотать; болтать. мотлятися, -ллюся, -ляєшся разг. мотаться; болтаться. метіпти см. мотати1. мотнутися, -иуея, -пешея метнуться [Христя •мотнулась і в одну мить опинилася за хвірткою (Мирн.)]. мотобот мотобот [Величезна хвиля, завбільшки з будинок, накрила мотобот (Борз.)]. мотовелоспорт, -ту мотовелоспбрт. мотовило 1) мотовило [Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (И.-Лев.)]; 2) с.-х. мотовило [Діти задивились, як кругле мотовило захоплювало й пригинало колосся (Донч.)\. мотовильник спец. -мотовильщик. мотовильниця спец. мотовильщица. мотовоз техн. мотовоз. мотогонки, -нок спорт, мотогонки. мотодивізія (мотомеханізбвапа дивізія) воен. мотодивизия (мотомеханизированная дивизия). мотодром, -му спорт, мотодром. моток, -тка моток [Степан Федорович лежав, зіпершись боком на моток шнура (Ковач.); Я вам моток пряжі напряду (Мирн.)]. ^ 3 мотомехаїїізбванин воен. мотомеханизированный. мотопіхота (мотомеханізбвана піхота) воен. мотопехота (мотомеханизй- рованная пехбта) [За танками лежала мотопіхота (Пере.)]. мотопіхотинець, -нця воен. мотопехотинец [Мотопіхотинці в кожушках, жорстоко видублених гартованим морозцем, сиділи на бропі (перекл. з Полевого)]. мотор, -ра техн. мотор [Па ранок я був уже знову на полі, Мотора завів —ідо праці, в похід! (Ол.)]. моторизація моторизация. моторизований прич., прил. моторизованный [В темряві теплої серпневої ночі рушив далі до Дніпра моторизований полк (Собко)], моторизувати, -зую, -зусш моторизовать. моторизуватися, -зується моторизоваться. моторист моторист [Команда на «Колумбії була невелика. Крім шкіпера, до її складу входили моторист, матрос-стерновпй та юнга (Трубл.)]. мотористка мотористка. моторити, -рю, -рипі редк. делать; разг. поделывать [А тимчасом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море. Та глянуть па люди, що вони моторять (Шевч.)\ моторка разг. моторка [Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко)). моторненький уменъш., ласк, от моторний1 [Вітрець моторненький прилинув І потихеньку роздував [вогонь] (Гл.); Мати: ..Там є одна вдовиця — моторненька — сама при- цитувалась через люди, то я казала, що аби Л у каш був не від того... (Л. Укр.)\ моторненько нар. уменъш., ласк, от моторно [Підкралась [лисичка] до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторнепько та й подалась (народна казка)]. моторний1 1) (о ком) проворный, быстрые, (ловкий и сметливый — ещё) бойкий, рао торбпный, разг. разбитной, шустрый; (по- движной — ещё) резвый, разг. поворотливый; (удалой — ещё) лихой [Вибігла моторна весела жінка Тетяна (Іван.); Балаку- , лий та моторний, він і хвилини ве сидів без діла (Мур.)]; ~ний до чого про- вбрный (быстрый) ^иа ^что; разг. горазд на что; 2) (о чём) бойкий, лихой [Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Л. Укр.)]. моторний2 техн. моторный [Недалеко від берега промчав, виблискуючи нікелем, бі- лий моторний човен (перекл. з Попови)] мотор пий3 псих., физл. мотбрный; »ш відчуття моторные ощущения. моторність, -пості проворность, проворство, быстрота; ббйкость, расторопность; шустрость; резвость; поворотливость; лихость. Ср. моторний1 1. моторно нар. 1) проворно, быстро; бойко расторбпно; шустро; резво; лихо [Балакг» чий ноштальйон моторно виймав з шкіряної торби листи (Бат); Візник щ. , .торно виплигнув із саней (Граб,)]; 2) бої |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)