Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мот 547 моч ко, лихо [Сьогодні вже йому [щепятії і дзвоник почепили, Да як моторно він бряжчить (Греб.)]. Ср. моторний* 1—2. моторобудівний моторостроительный. моторобудування моторостроение. моторорозвідувальний воен. мотороразвёды- вательный. моторошний жуткий [Моторошна тиша залягла в хаті (Нач.)]. моторошність, -пості жуткость; жуть [Було до моторошності дивно: цілими днями висвистують із-за обрію вітри, але жодної хмарки не можуть вигнати звідти (Гонч.)]. моторошно нар. жутко [Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (Коал.)]. мотострілецький мотострелковый [Так, наче молотком в забої, Рвопув відразу кілька тонн, 1 став для ворога грозою Мотострілецький батальйон (Герас.)]. мототерапія мед. мототерапия. мотофлот, -ту мотофлот. мотоцикл, мотоциклет мотоцикл, мотоциклет ІЗ красивого, уквітчаного клумбами подвір'я будинку відпочинку для шахтарів виїхав на мотоциклі молодий гірник (Рад. Укр.у 1949, IX)]. мотоциклетка разг. мотоциклетка [3 гиканням і свистом пролітають повз нього розкішні рисаки під кольоровими сітками, проносяться авто і триколісні мотоциклетки, яких у Києві особливо багато (Сміл.)]. мотоциклетний мотоциклетный. мотоцикліст мотоциклист [Мотоциклісти розгорнулися у лаву і рушили (Собко)]. моточастина. (мотомеханізована частина) воен. моточасть (мотомеханизированная часть). моточовен, -човна мотолодка. Мотрбиа, разг. Мбтря Матрёна, Матрбна. мотрошйти, -шить обл. порошить [Проти Варвари почало мотрошйти сніжком (Мирн.); Надворі сніжок мотрошить (Ко- нот. у. — Сл. Гр.)]. Мбтря см. Мотрбиа. мотто нескл. сущ. ср. р. мотто. мотуз редк. верёвка; бечёвка [Він лежав у мотузах, зламаний, безсилий, як дитя в сповитку (Ле)]. Ср. мотузка. мотуззя собир. веревки; бечёвки [Грек., серед бризків і рику хвиль почав розпутувати ланцюг, ув'язувати мотуззя (Коцюб.)]. Ср. мотуз. мотузка, -ки, мотузок, -зка верёвка; (тонкая — ещё) бечёвка [Коріння дерев звисало, як уривки мотузок (Смол.); Одягнув Іван каптана, мотузком підперезавсь (Пере.)]. мотузковий верёвочный; бечёвочный. Ср. мотузка. мотузник спец. верёвочник. мотузок см. мотузка. мотузочка, -ки, мотузочок, -чка уменъш., ласк, верёвочка; бечёвочка [Доброму господареві всяка мотузочка згодиться в господарстві (Ле); Вуса двома мотузочками звішувались на підборіддя (Риб.)]. Ср. мотузка. мотузяний верёвочный; бечёвочный [За поясом в Юри стирчав пістолет.., в лівій руці він тримав згорнуту мотузяну драбину (Смол.)]. Ср. мотузка. мотяга м. и ж. р. усилит, разг. мот (о мужчине); мотбвка (о женщине) [Вітчими йшли, тесті-скуп'яги, Зяті і свояки мотя- ги, Сердиті шурини, брати (Котл.)]. мофета геол. мофётта. мох, -ху мох [Парканчик і хвіртка були вкриті зеленим мохом (Шиян)]. мохнатий мохнатый [Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рил.); Мохнаті ялини витягали свої широкі, вкриті снігом, лапи і тихо-тихо хиталися (перекл. з Короленка)]. мохпатість, -тості мохнатость. мохнатіти, -натію, -патієщ мохнйтеть; обрастать мохом [Лежачи, і камінь мохна- тіє (прислів'я)]. мохнатка бот. (Ыхи1а рііоза Ш і 1 1 а\) ожйка волосистая. мохноногий разг. мохнонбгий. моховатка зоол. мшанка. моховий моховой [Затягне з головою трясо- виця мохова (Л. Укр.); Мед вед і в ту пору, наївшися, дрімали під ломами па моховій постелі (Фр.)]. моховик, -ка (гриб) бот. моховик. моховинка бот. (8а§іпа Ь.) мішшка. моховиння собир. мох [Цимбал подивився на камінний, порослий зеленим моховинням, ' дебелий хрест (Борз.)]. , моховитий мшистый. мохокйтість, -тості мшистость. мохоподібний мохообразный. мохупка бот. (РНузаІіз Ь.) мохунка. моцак, -ка, моцар, -ря обл. силач [Віп у селі над всіх моцар (Фр.)\ Воюючи з гранітом, як моцар, Трощить він скелю за . один удар (перекл. Бажана)]. моціон, -ну моцибп. моцуватнся, -цуюся, -цуєшся обл.Л) старать-. ся, силиться; напрягаться; 2) (с кем) мериться силами, меряться силами. мощовати, -цюю, -цюєііі редк. усиливать^ укреплять; напрягать. мочалистий мочалистый. мочалнти, -лю, -лиш мочалить. мочалка мочалка. . мочало мочало. мочальний1 мочальный. Ср. мочало. мочальний2 макательныи, макальный. Ср. мочати 2. мочальник спец. макальщик, макбль. мочальниця спец. макальщица. мочаний прил. техн. маканый. мочапня техн. макание. мочар, -ра, мочарі, -рів топь; (зыбкое место) трясина [Над мочаром знявся туман (Коцюб.); 3 низин тягнуло вогкістю мочарів (Козач.)].^ ^ . , . мочати, -чаю, -чаєш 1) макать [Д не хочеш— вибачай: ложечки не мочай (Чуб.)]\ 2) техн. макать. мочатися, -чається 1) макаться; 2) макаться. Ср. -мочати 1—2. мочений прич. .моченный. мочений прил. мочёный [Настя подала смажену гусятину з моченими яблукамц (Донч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)