Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
моч 548 мрі мочення мочение; разг., спец. мочка. мочило с.-х. мочило [Колгосп обладнує два нових поліпшених мочила (Коле, село, 1954, VII)}. мочйльпин спец. мочильный. мочильних спец. мочйлыцик. мочйлышця спец. мочйльщица. мочйльпя спец. мочильня. мочити, -чу, -чиш мочить [Туман, перейшовши в дрібну, вогку імлу, мочив землю (перекл. в Л. Толстого); Там за річкою у озерах дівчата коноплі мочили та мняли (Квітка)]. мочитися, -чуся, -чішіся 1) страд, в. мочиться; 2) разг. мбкнуть [Познімай сорочки, а то мочаться на дощі (Сл. Г/>.I- но чіп п я мочение; разг., спец. мочка [В колгоспах УРСР майже весь льон розстилається, проте мочіння є ефективнішим заходом: воно забезпечує більший вихід і вищу якість волокна (Колг. вироби, енцикл.); Мочіння, або квашення, — один з поширених і загальнодоступних способів консервування яблук (Колг. вироби. енцикл.)]. мбчка 1) анат., бот. мбчка [Петро смикав пальцями мочку вуха, тихенько кажучи: — Людей дражнити — шкідливо (перекл. в Горького)', Грубе виноградне коріння обросло корінцями та тоненькими мочками, як бородою (Коцюб.)]\ 2) (петля в упряжи, на седле) мбчка. мочковий анат., бот. мбчковый. моч кувати й бот. мочковатый. мошва собир. мбшки, мошкара. мошенник разг. мошенник [«Так от як ви!.. Мошенники! Поганці! — Лютує Лев, —* видумуєте танці? Так я ж вас проучу, коли ніхто не вчив!» І він обох на землю повалив... Мошёнство разг. мошенничество. мошечка уменыи., ласк, мбшечка [Ніби шапка через поле Котиться, чорніє... Ховається..^, мошечкою Тілько... тілько... мріє, Та й пропало (Шевч.)]. мошка мошка. мошка, мошкари собир. мошка, мошкара [Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала (Сл. Гр.); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (Коп.)]. мошок, -гаку уменыи. мошбй. мошонка1 анат. мошбнка. мошонка* обл. кошелёк [Мартин бере з рук п'ятку, мов залізо гаряче, й хутко ховає її до жовтої мошонки коло ременя (Козл.)]. мошонковий анат. мошбночный. мощений 1) прич. мощённый; 2) прил. мощёный. мощі, -щей церК; переи. мбщи [А в неї справді не корова, а мощі (Горд.)]. моя см. мій. мрака см. мряка. мракобіс мракобес. мракобісся мракобесие [Буржуазія Європи, налякана силою робітничого руху, кинулась в обійми реакції, вояччини, попівщини 1 мракобісся (Ленін)]. мрець (род, мерця) мертвец [Зсохлий, зморщений, жовтий, він скидавсь на мерця (Ко* цюб.)]. мрич, -чі обл. 1) туман; изморось, мбрось [Холодна мрич підіймалась з долини та простягала білі мохнаті лаби до чорних смерек (Коцюб.)]; 2) мгла. Ср. мряка 1-2. мрійливий мечтательный [Мрійлива усмішка лягла їй на вустах (Гонч.)\. мрійливість, -вості мечтательность. мрійливо нар. мечтательно [Дівчина в сірій ушанці задумливо й мрійливо дивиться на Ваню (Пере.)]. мрійний мечтательный [Губи ворушились мрійною та ласкавою усмішкою (Ільч.); Мрійний вечір у тихе вікно засинів... (Сос.)]. мрійник мечтатель [Він мрійник. І з вим сперечатись Не просто — позицій не здасть {Дор.)]. мрійництво мечтательность [Найбільше через місяць він сам сміятиметься з свого торішнього мрійництва й фантазерства (Шовк.)]. мрійниця мечтательница [Вона була мрійви- ця, але мрії її були тихі, як її характер (перекл. в Чернишевського)]. мрійність, -пості мечтательность. мрійпо нар. мечтательно [Він примружив очі і мрійно дивився перед себе (Головко), Мрійно шелестять віти осокорів (Риб,)} мрїти1 (мріє) 1) виднеться (чуть заметно), (об огне и т. п. — ещё) брезжить, брезжиться, слабо поблёскивать, мерцать [Далеко над шляхом щось мріє (Тич.); У синьои тумані ледве мріють могили (Коцюб'}, Всюди мріли вогники бакенів, десь далеке спалахнуло багаття (Ільч.)]; 2)(рассвегпйт) редк. брезжить, брезжиться. мріти2 (мрію, мрієш) обл. мечтать [Недар^ ма мріла матінка Т наяву і в снах, | вийде син із затінку На сонце, як весні (Шпак)]. мрітися (мріюся, мрієшся) 1) виднеться (чуті заметно) [В присмерку ледве-на-ледве» степу росяному шлях мрівся... (Вті 2) (о несуществующем) казаться; щ мерещиться [В хаті темно зовсім, бо вій пізня година, — тільки мріється, до у чорній тіні... Висить мокра рибальськії сіть при стіні (перекл. Л. УкраїнЦ 3) (во сне, в мечтах) грезиться [Ти см лась, марилась і мрілась, Як мавка в а ньому диму (Мал.)]. мрія 1) мечтб, (реже) мечтание; (шдш воображения — ещё) грёза [Я щастя є маю і в мріях не бачу, Бо іншії мріїт серці ношу (Л. Укр.); Чим гірше бр; навкруги, чим більше надії хлібороб? в'яли, тим більш Андрія опановущ мрії про фабрику (Коцюб.); В диши у Стахурського, як і у всіх, була щ дитячих мрій одна найулюбленіша мрії (Смол.)]; 2) (выдумка) уст. фантазия [Дам повість! і на байку схожа, — Є в ній пек справи, єсть і мрії (Л. Укр.)]; мрії фщ т а з і ї видения фантазии [Ті часи (ки для мене щасливі.. Вони встають оікі мною, як пишні мрії фавтазії, що (я та навіки минули и ніколи ве вертії (Н.-Лев.)]. мріяішй поэз. лелеянный в мечтах; (ярі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)