Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

моч
548
мрі
мочення мочение; разг., спец. мочка.
мочило с.-х. мочило [Колгосп обладнує два
нових поліпшених мочила (Коле, село,
1954, VII)}.
мочйльпин спец. мочильный.
мочильних спец. мочйлыцик.
мочйлышця спец. мочйльщица.
мочйльпя спец. мочильня.
мочити, -чу, -чиш мочить [Туман,
перейшовши в дрібну, вогку імлу, мочив землю
(перекл. в Л. Толстого); Там за річкою
у озерах дівчата коноплі мочили та мняли
(Квітка)].
мочитися, -чуся, -чішіся 1) страд, в.
мочиться; 2) разг. мбкнуть [Познімай сорочки,
а то мочаться на дощі (Сл. Г/>.I-
но чіп п я мочение; разг., спец. мочка [В
колгоспах УРСР майже весь льон
розстилається, проте мочіння є ефективнішим заходом:
воно забезпечує більший вихід і вищу
якість волокна (Колг. вироби, енцикл.);
Мочіння, або квашення, — один з
поширених і загальнодоступних способів
консервування яблук (Колг. вироби.
енцикл.)].
мбчка 1) анат., бот. мбчка [Петро смикав
пальцями мочку вуха, тихенько кажучи:
— Людей дражнити — шкідливо (перекл. в
Горького)', Грубе виноградне коріння
обросло корінцями та тоненькими мочками,
як бородою (Коцюб.)]\ 2) (петля в
упряжи, на седле) мбчка.
мочковий анат., бот. мбчковый.
моч кувати й бот. мочковатый.
мошва собир. мбшки, мошкара.
мошенник разг. мошенник [«Так от як ви!..
Мошенники! Поганці! — Лютує Лев, —*
видумуєте танці? Так я ж вас проучу, коли
ніхто не вчив!» І він обох на землю повалив...
Мошёнство разг. мошенничество.
мошечка уменыи., ласк, мбшечка [Ніби шапка
через поле Котиться, чорніє... Ховається..^,
мошечкою Тілько... тілько... мріє, Та й
пропало (Шевч.)].
мошка мошка.
мошка, мошкари собир. мошка, мошкара
[Мошки багато на городі, — усі руки й
лице покусала (Сл. Гр.); Який чудесний
танок затіяла над пеньком мошкара!
(Коп.)].
мошок, -гаку уменыи. мошбй.
мошонка1 анат. мошбнка.
мошонка* обл. кошелёк [Мартин бере з рук
п'ятку, мов залізо гаряче, й хутко ховає
її до жовтої мошонки коло ременя (Козл.)].
мошонковий анат. мошбночный.
мощений 1) прич. мощённый; 2) прил.
мощёный.
мощі, -щей церК; переи. мбщи [А в неї
справді не корова, а мощі (Горд.)].
моя см. мій.
мрака см. мряка.
мракобіс мракобес.
мракобісся мракобесие [Буржуазія Європи,
налякана силою робітничого руху,
кинулась в обійми реакції, вояччини, попівщини
1 мракобісся (Ленін)].
мрець (род, мерця) мертвец [Зсохлий,
зморщений, жовтий, він скидавсь на мерця (Ко*
цюб.)].
мрич, -чі обл. 1) туман; изморось, мбрось
[Холодна мрич підіймалась з долини та
простягала білі мохнаті лаби до чорних
смерек (Коцюб.)]; 2) мгла. Ср. мряка 1-2.
мрійливий мечтательный [Мрійлива усмішка
лягла їй на вустах (Гонч.)\.
мрійливість, -вості мечтательность.
мрійливо нар. мечтательно [Дівчина в сірій
ушанці задумливо й мрійливо дивиться
на Ваню (Пере.)].
мрійний мечтательный [Губи ворушились
мрійною та ласкавою усмішкою (Ільч.);
Мрійний вечір у тихе вікно засинів... (Сос.)].
мрійник мечтатель [Він мрійник. І з вим
сперечатись Не просто — позицій не здасть
{Дор.)].
мрійництво мечтательность [Найбільше через
місяць він сам сміятиметься з свого
торішнього мрійництва й фантазерства (Шовк.)].
мрійниця мечтательница [Вона була мрійви-
ця, але мрії її були тихі, як її характер
(перекл. в Чернишевського)].
мрійність, -пості мечтательность.
мрійпо нар. мечтательно [Він примружив
очі і мрійно дивився перед себе (Головко),
Мрійно шелестять віти осокорів (Риб,)}
мрїти1 (мріє) 1) виднеться (чуть заметно),
(об огне и т. п. — ещё) брезжить,
брезжиться, слабо поблёскивать, мерцать [Далеко
над шляхом щось мріє (Тич.); У синьои
тумані ледве мріють могили (Коцюб'},
Всюди мріли вогники бакенів, десь далеке
спалахнуло багаття (Ільч.)]; 2)(рассвегпйт)
редк. брезжить, брезжиться.
мріти2 (мрію, мрієш) обл. мечтать [Недар^
ма мріла матінка Т наяву і в снах, |
вийде син із затінку На сонце, як весні
(Шпак)].
мрітися (мріюся, мрієшся) 1) виднеться (чуті
заметно) [В присмерку ледве-на-ледве»
степу росяному шлях мрівся... (Вті
2) (о несуществующем) казаться; щ
мерещиться [В хаті темно зовсім, бо вій
пізня година, — тільки мріється, до
у чорній тіні... Висить мокра рибальськії
сіть при стіні (перекл. Л. УкраїнЦ
3) (во сне, в мечтах) грезиться [Ти см
лась, марилась і мрілась, Як мавка в а
ньому диму (Мал.)].
мрія 1) мечтб, (реже) мечтание; (шдш
воображения — ещё) грёза [Я щастя є
маю і в мріях не бачу, Бо іншії мріїт
серці ношу (Л. Укр.); Чим гірше бр;
навкруги, чим більше надії хлібороб?
в'яли, тим більш Андрія опановущ
мрії про фабрику (Коцюб.); В диши
у Стахурського, як і у всіх, була щ
дитячих мрій одна найулюбленіша мрії
(Смол.)]; 2) (выдумка) уст. фантазия [Дам
повість! і на байку схожа, — Є в ній пек
справи, єсть і мрії (Л. Укр.)]; мрії фщ
т а з і ї видения фантазии [Ті часи (ки
для мене щасливі.. Вони встають оікі
мною, як пишні мрії фавтазії, що (я
та навіки минули и ніколи ве вертії
(Н.-Лев.)].
мріяішй поэз. лелеянный в мечтах; (ярі

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)