Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ярі 549 МУД ставлявшийся—ещё) грезившийся [Пройшов я Україну, Кохану землю мріяну мою(Мал.)]. мріяння мечтание. мріяти (мрію, мрієш) (про кого, про що) мечтать (о ком, о чём); (представляя что- нибудь в воображении — ещё) грезить (о ком, о чём и кем, чем) [Він мріє мужньо й чисто Про сад життя квітчастий, Як мріють комуністи — Творці людського щастя! (Мур.)]. мріятися (мріюся, мрієшся) 1) безл. меч таться [Легко мріялось про незабутні дні (Коп.)]\ 2) (представляться) редк. грезиться [Те, що мріялося змалку, Перелилось в аює життя (Мал.)\ І мріялись мені далекі села: дівчата йдуть, співаючи, з ланів, клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр.)]. МРСР МССР; см. Молдавська Радянська Соціалістична Республіка. мружити, -жу, -жиш 1) (о ком) жмурить, щурить [Василь Карноыш лукаво мружить око (Донч.)]; 2) (о чём) смыкать [Щур напружується й одкриває вії. Ясний, білий, ніжний вранішній світ мружить очі (Вас); Хоть я ляжу спати,—сон очеіі не мружить (Гол. — Сл. Гр.)\. мружитися, -жуся, -жишся 1) (о ком) жмуриться, щуриться [Сонце било їй просто в очі, і вона мружилась (Гонч.)]; 2) (о главах, веках) щуриться [Вася посміхався, Вася не боронився, його вилицювате, смагляве обличчя було добрим, а гострі косяки очей мружились довірливо (Гонч.)]. мрукати, -каю, -каєш обл. мурлыкать [Величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Вовч.)]. мряка, обл. мрака 1) туман; (мелкий дождь) изморось, морось [Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Коцюб.)] Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч.)\ Мрака непорушна висить у воздусі (Стеф.)]; 2) обл. мгла [Поволі, поволі сива мряка, удушлива, густа, почала залягати довкола (Фр.); А край брами між стовпів Там одно собі віконце Світить, мов крізь мраку сонце (Фр.)\. мрячйти, -чйть моросить; (реже) росить [Мрячив дрібний, але густий і холодний дощик (Фр.)]; ^чйть, ~чйло безл. моросить, моросило [Без кінця мрячило, поля сивілися, далекі дерева, телеграфні стовпи, скирти — все розчинялося в імлі, тануло (Гонч.)]. мрячка разе. см. мряка 1. мрячний туманный; моросливый; (чаще) ненастный, слякотный [Заходив мрячний осінній ранок (Ільч.)]\ ~ііии дощ моросящий дождь [Маленькі краплі дрібного мрячного дощу текли по шибках вікон (Собко)]. Ср. мряка 1. мрячно предик, туманно; изморось, морось, моросит. Ср. мряка 1. мста поэз. месть, мщение [Знов ідуть на захід танки Сталінграда... — Звірені машини боротьби і мсти (Важан)]. мстивий мстительный [Черниш знав, що Мстиве почуття солдата важить на фронті багато (Гонч.)]. мстивість, -вості мстительность [В очах його засвітилася мстивість (Н.-Лев.)]. мстиво нар. мстительно [Ліда думає про нього якось мстиво (Риб.); Його серце мстиво якось стрепехнулося у грудях, як, до ворога лихого (Вовч.)]. Мстислав Мстислав. Мстислава Мстислава. мстити (мщу, мстиш) мстить [Царський уряд, поміщики і капіталісти шалено мстили революційним класам, і пролетаріатові насамперед, за революцію [1905—1907 рр.].. (Ленін)]. мстйтися (мщуся, мстйшся) (на кому за кого, за що) мстить (кому за кого, за что); вымещать (кому что или кому, на ком за кого, за что); книжн. уст. отомщать, отмщать (кому за что) [Вогонь! Червоний, веселий, чистий. Ще недавно лежав він у темній коробці, холодний і непомітний, ..а тепер метиться за людську кривду (Коцюб.); Та боюсь за тебе дуже, Бо любов — то мстивий бог: Як одно її зневажить, Любить метиться па обох (Фр.)\ То вона метиться па Хведорові за дочку (Мири.)]. МТС (машйнн о-т р а к т орна стан- ц і я) МТС (машинно-тракторная станция) [Реорганізація МТС •—справа назріла і абсолютно необхідна (Рад. Укр., 1958, III)]*. муар, -ру текст, му гір. муарований спец. муарированный. му&ровиіі муаровый [В людському потоці., синіли смугасті коміри моряків, тріпотіли муарові стрічки із золотими якорями муарувати, -рую, -русні спец. муарировать. мугикання мурлыканье, напевание. Ср. мугикати1. мугикати1 (мугикаю, мугикаєш и мугйчу, мугйчеш) (исполнять мотив) разг. мурлыкать, напевать (под нос) [Маковей, полагодивши лінію, повертався., веселий і задоволений. Мугикав якусь пісеньку (Гонч.)]. мугикати2, -каю, -каєш, мугикнути, -ну, -пеш (произносить «гм») разг. гмыкать, гмыкнуть. мугйр, -ря вульг. вахлак [Слідчого аж занудило. Стільки б'ється, морочиться над цим мугирем і нічого путнього не міг вивідати (Горд.)]. мудрагёль, -ля разг. прен. умник, разумник; семи пядей во лбу [Жан: Ади, який він мудрагель, куди замовляє! мудрація разг. мудрость (разг.); искусство [Ну, не велика мудрація вивчитись варити борщ (II.-Лев.)]. мудрець, -ця мудрец [Побачив хан, як син росте щодня, І став він дбати про його знання; Він запросив до сина мудреця, Ученого, усіх наук знавця (перекл. Ёажа- на)]. мудрий 1) мудрый; умный [Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже (приказка)]; ^рий по шкоді погов. задним умбм крепок; ранок ~рїшиії з а мечір (від вечора) погов. утро вечера мудренее; 2) (сложный, зитейливьхйі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)